Чи є життя після об’єднання? Досвід Одеської академії холоду

Разом сильніші

Богдан Єгоров – колишній ректор Одеського національного технологічного університету (ОНТУ), ректор ОНАХТ у 2003-2021 роках, а зараз президент цього вишу, – згадує, що вперше про необхідність скорочення кількості закладів вищої освіти в Україні почув на колегії Міносвіти ще у 2005 році. Почув від представників МВФ. Саме вони вважали за потрібне педалювати це питання.

– Я тоді дуже здивувався, бо в США та країнах Європи є багато вишів, є невеличкі університети, які за їх інноваційними розробками знає весь світ, – каже Богдан Єгоров. – Не кількість студентів чи професорів, а ефективність роботи визначає вагу і авторитет вишу.                 

Про наміри ліквідувати Одеську державну академію холоду він дізнався у 2011 році. Міністерство планувало перевести факультети цього вишу до інших. Єгоров вважав, що колектив, наукові школи якого базувалися на традиціях та інноваціях, з дуже важливими напрямами підготовки фахівців для космічної, морської, агрономічної, харчової, машинобудівної та оборонної галузей, не можна знищувати. І довів це міністру освіти і науки України.

Потім була конференція трудового колективу, на якій колектив Одеської державної академії холоду пристав на пропозицію увійти до складу Одеської національної академії харчових технологій окремим навчально-науковим інститутом (зараз це навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім.В.С. Мартиновського). З 95 делегатів конференції за цю пропозицію тоді проголосували 88. Ані скарг, ані невдоволених результатами обʼєднання двох вишів не було.

Сінергія обʼєднання

На думку мого співрозмовника, обʼєднувати виші лише заради економії коштів та ліквідації декількох керівних посад не можна. Виші повинні надавати освіту на рівні кращих світових стандартів, наукові школи повинні забезпечувати зростання ефективності виробництва і послуг. Економічний ефект має визначатись внеском вишу у розвиток економіки регіону і країни.

Обʼєднаний виш пішов шляхом, яким йдуть провідні виші за кордоном, а саме – шляхом створення сучасних наукових лабораторій. Допомогли й ті, хто колись вчився в одному з обʼєднаних вишів.

Колишній випускник, засновник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський вклав понад 450 тисяч доларів в створення п’яти новітніх лабораторій з автоматизації та оцінки якості зерна. Такого обладнання не було в жодному виші країни. Засновник компанії «S-engineering» Батир Аннаєв створив лабораторію цифрових технологій управління електроприводами вартістю понад 200 тисяч доларів. Засновник компанії «Шабо» – першу в Україні лабораторію сенсорного аналізу, президент асоціації виробників обладнання з очищення питної води – першу в Україні лабораторію питної води, компанії «Camozzi» і «Festo» заклали початок створення першої на той час в Україні лабораторії прототипіювання Мехатроніки і робототехніки fablab Mironaft. Взагалі десятки відомих компаній створили понад 50 лабораторій, капіталізація яких сьогодні складає біля 20 мільйонів доларів. Тому тепер обʼєднаний виш має дуже потужну експериментальну базу. 

Вчимося одне в одного

Навчально-науковий інститут холоду першим започаткував екскурсії, де можна було подивитись, як йшла еволюція холодильних технологій. Зокрема, як троянда у рідкому азоті перетворюється на кришталеву прикрасу, а потім розсипається на сотні кришталиків від маленького дотику. В кожній спеціальності є цікаві ефекти, які привертають увагу шкільної молоді. Саме цей підхід дозволив створити десятки майстер-класів, і вони стали надзвичайно популярними серед молоді. Так спрацювала синергія обʼєднання двох вишів. Кількість студентів, зокрема тих, які мали на меті опановувати професію інженера холодильної промисловості, постійно зростала.

– Студенти академії холоду традиційно брали участь у всесвітніх змаганнях розробників компʼютерних ігор Global Game Jam, – продовжує Богдан Єгоров. – У 2018 році ця ідея Одеським національним технологічним університетом була розвинена. Ми започаткували міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science». В ньому беруть участь студенти з 40-50 закордонних університетів, з 60 вітчизняних. В журі працюють представники 23 країн світу.

Концентрація замість розпорошення

У травні 2023 року Богдан Єгоров на засіданні ради ректорів вишів Одеського регіону запропонував створювати навчальні науково-виробничі консорціуми. Це добре відома на заході форма обʼєднання зусиль університетів, коледжів, наукових установ та провідних підприємств на умовах збереження всіма учасниками юридичної самостійності та свободи дій. Ректори ідею підтримали. Далі ідею Богдан Єгоров презентував в Міносвіти. Її мета – створити нову модель обʼєднання вишів, щоб найбільш ефективно вирішувати проблеми регіону. Саме так працюють університети у різних штатах США (Массачусетс, Каліфорнія, Канзас та інші). В Євросоюзі за останні чотири роки створено 17 науково-виробничих консорціумів за участю 114 університетів з 23 країн Євросоюзу.

Цю ідею добре сприйняли міністр освіти та науки Оксен Лісовий та його заступник Михайло Винницький. Тому вже найближчим часом Одеса може стати містом реалізації пілотного проєкту щодо створення навчальних науково-виробничих консорціумів з університетів та підприємств. Їх може бути в регіоні десь 6-7 за найбільш затребуваними напрямами розвитку.  

– На мою думку, створення таких консорціумів має великі переваги, – каже Богдан Єгоров. – Зокрема, буде укладено угоду з Одеською обласною військовою адміністрацією, яка буде координувати наші дії. З міністерством освіти і науки України, як з керівним органом, можливо, з іншими міністерствами, за профілями яких ми готуємо кадри. Це дозволить державі брати участь у напрацюванні політики щодо підготовки фахівців за затребуваними на ринку праці професіями.
Заклади вищої освіти Одещини – це цінний освітньо-науковий ресурс, який здатний забезпечити кадрову підготовку і економічний розвиток не тільки нашого регіону, а й усієї України. І відношення до нього має бути дуже обережним. Наші інженерні традиції мають великі переваги – випускники вітчизняних вишів  вміють, на відміну від західних колег, вирішувати не вузькі, а складні, багаторівневі задачі. У сучасному світі це стає великою перевагою. Ми не маємо права цю перевагу втратити, а повинні її зберегти та розвинути.

Читайте також:

• Одеса залишиться без вищої морехідки? «Вишку» планують приєднати до «водного»
• Одеську юракадемію приєднують до університету ім. Мечникова