В Одеській обласній бібліотеці імені Михайла Грушевського презентували друкований варіант довідника «Герої одеських вулиць». У ньому зібрані нові назви, що з'явилися на карті міста після масштабних перейменувань топонімів у 2024 році.
Нагадаємо, у грудні 2024 року робоча група створила електронний довідник і вже під час його презентації стало зрозуміло, що паперовий варіант також буде користуватися попитом і серед жителів міста, і серед родин військовослужбовців.
Традиційно захід розпочався хвилиною мовчання на честь загиблих воїнів.
Були згадані прізвища тих, хто добровільно пішов захищати кордони України ще у 2014 році. Хто по праву носить звання «Герой України», хто віддав своє життя за волю та незалежність нашої держави.
Глядачі побачили коротенькі, проте щемливі відеорозповіді про тих, чиїми іменами тепер названо вулиці міста: Дениса Максишка, Віталія Блажка, Ігоря Бедзая та інших.
Звісно, розповісти про всіх героїв-захисників в одному виданні неможливо. Тим паче, що війна продовжується і, на жаль, щодня на фронті гинуть наші воїни. Але це надважливий крок, до якого активісти (юристи, громадські діячі, історики) йшли кілька років, безкінечно стикаючись із безліччю перепон, що створювала місцева влада.
У виданні можна знайти детальні розповіді про тих, чиїми іменами будуть названі вулиці, провулки та сквери Одесі. Все про декомунізацію в Одесі та про людей, які піднімають на-гора справжню історію міста, не викривлену ні російським імперіалізмом, ні комуністичним режимом.
Дмитро Лесич – молодий юрист і активіст, який захищав громадські права. Жив та працював в Одесі. Він добровільно пішов на фронт і загинув, захищаючи Україну. Вулиця, названа на його честь, раніше мала ім’я Нахімова та Барятинського.
Батьки Дмитра власним коштом профінансували випуск «Довідника героїв».
Вячеслав Кирилов – уродженець міста Білгород-Дністровський. Військовий полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно). 15 лютого 2015 року загинув у боях з російськими збройними формуваннями між Маріуполем і Новоазовськом, при відбитті атаки на Широкине. Його мати, Світлана Кирилова, після загибелі сина активно допомагала ветеранському руху та родинам захисників. Померла рівно через 10 років після смерті Вячеслава.
Іван Фунтовий – український громадський діяч, підприємець, волонтер; з 2022 року — військовослужбовець, морський піхотинець, учасник російсько-української війни. Влітку 2022 року пішов добровольцем на фронт. Командував взводом протитанкових керованих ракет 35-ї окремої бригади морської піхоти. Загинув 19 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Лозове Херсонської області.
Друкована версія не продається – зважаючи на високий попит частину примірників автори готові віддати за донат від 800 гривень на допомогу спецпідрозділу НГУ, 95-ї бригади ДШВ та одному з підрозділів БПЛА Сухопутних військ.
Посилання на банки, як і зазначення потреб, буде оприлюднено окремо.
Електронний довідник можна знайти тут.
Красносільський ліцей в Одеському районі зробив великий крок до енергонезалежності — тут почали працювати сонячні… Read More
Вдень 12 листопада в Одесі пролунав потужний вибух. Сигнал повітряної тривоги пролунав всього за хвилину… Read More
Сучасні інструменти штучного інтелекту не просто відповідають на запитання — вони допомагають нам працювати, аналізувати,… Read More
Одеса живе культурою навіть у будні. Виставки, кіно на Одеській кіностудії, зустріч із Володимиром В’ятровичем… Read More
Вночі 11 листопада російські дрони атакували місто Рені в Одеській області. Метою стали об'єкти енергопостачання,… Read More
Керівник департаменту охорони здоров'я Одеської міськради Левон Нікогосян залишає свою посаду. Рішення вже прийнято, хоча… Read More