Статті

Був мером Одеси і жертвував величезні суми: чим запам’ятався Григорій Маразлі

Сьогодні, 25 липня, Одеса згадує одного з найвидатніших своїх очільників – саме в цей день у 1831 році народився Григорій Маразлі. Людина, яка перетворила місто на справжню перлину, він жертвував величезні суми на розвиток освіти та культури, а багато збудованих за його участю пам'яток і досі прикрашають наше місто. Про те, що саме залишив у спадок Одесі її найвідоміший мер, згадуємо у його день народження.

Григорій Маразлі

Маразлі очолював місто протягом 17 років — більше, ніж будь-хто з його попередників і наступників. Після його смерті газети писали: «Помер місцевий архімільйонер, відомий громадський діяч і філантроп Григорій Григорович Маразлі», і додавали, що помер він «у глибокій старості». Однак глибоким старим Маразлі не був — йому було всього 76 років.

Народився майбутній міський голова 1831 року в Одесі, в будинку на Олександрівській площі, 17. Закінчив Рішельєвський ліцей, довго жив у Парижі, а коли повернувся до Одеси, був призначений чиновником особливих доручень при генерал-губернаторі.

1880 року одесити обрали Маразлі міським головою, і на цій посаді він багато зробив для міста. Виділив гроші на будівництво будинку для міської публічної бібліотеки, подарував будинок на Софіївській вулиці музею образотворчих мистецтв, фінансував будівництво народної безкоштовної читальні.

Саме за Маразлі було закладено парк на Михайлівській площі, відкрито кіннозалізницю, пущено паровий трамвай на Хаджибейський лиман, розпочалося спорудження нового Міського театру, а на Куяльнику з’явився грязелікувальний заклад.

Помер Маразлі за сніданком, від розриву серця 14 травня 1907 року. Після смерті серед його паперів було знайдено записку: “…оголошення в газети про мою смерть пустити найпростіші: “такий-то помер, тоді-то панахиди”. За заповітом Маразлі залишив одеситам на благодійність 100 тисяч рублів. Був похований на території грецької Свято-Троїцької церкви. За радянських часів церква була зруйнована, а останки Маразлі просто викинули з могили.

Джерела: grad.ua, starosti.ru

Читайте також:

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.