Ключові моменти:
- Блекаут оголив слабкі місця громад — передусім проблеми з водопостачанням, мобільним зв’язком і нестачею генераторів.
- Пункти незламності працювали, але не всюди були ефективними: бракувало розеток, води, потужності генераторів і пального.
- Найвразливішими виявилися дитсадки, ФАПи та свердловини, де генераторів або не було, або вони не тягнули повне навантаження.
- Мобільний зв’язок зникав у більшості сіл, оскільки вишки операторів не були забезпечені резервним живленням.
- Громади з кращим фінансуванням і запасами ресурсів витримали кризу, бідніші — ризикують не пережити тривалий блекаут.
Тривалі зимові блекаути стали справжнім стрес-тестом для громад півдня Одещини. Пункти незламності, які мали бути осередками безпеки та підтримки, одночасно показали та свою необхідність, і системні проблеми в організації життєзабезпечення.
У Бессарабській та Буджацькій громадах знеструмлення тривало лише кілька днів, але навіть цього вистачило, щоб виявити критичні слабкі місця — від нестачі пального та генераторів до повної відсутності мобільного зв’язку в десятках сіл.
Журналістка «Одеського життя» поспілкувалися з представниками місцевої влади, старостами та мешканцями громад, аби з’ясувати: чи справді пункти незламності витримали випробування блекаутом і що потрібно змінити, щоб громади були готові до довшого знеструмлення
Три проблеми – пальне, вода та генератори
У перший день без світла пункти незламності в Бессарабському запрацювали в трьох локаціях – в адміністративному корпусі селищної ради, у школі та відділі культури. У селах пункти зазвичай розміщуються в будинках культури чи старостатах. Працівники місцевого самоврядування розподілили чергування.
Олексій Судак, заступник голови Бессарабської громади:
– Нам пощастило – в нас не було світла лише кілька днів, а ось у сусідній Арцизькій громаді – майже два тижні. Отже, головне – щоб був великий запас пального. У нашій громаді такий запас був. Тому коли сусіди звернулися по допомогу, наші депутати одноголосно постановили, щоб виділити гроші на закупівлю пального в якості допомоги Арцизу. Наприклад у нас, якщо підлючити до генератора усі обʼєкти критичної інфраструктури, тонни пального вистачає лише на один день.
Інші проблеми, про які сказав пан Олексій, – це забезпечення водою і відсутність генераторів.
– Вже на другий день блекауту почалися проблеми з водою. Особливо дісталося Бессарабському комунальному підприємству, яке обслуговує 17 свердловин, з них шість – на території Бессарабського. На жаль, не на всіх свердловинах є генератори, тому три села залишилися без води. Щоб закачати воду, потрібні потужні генератори – звичайних надовго не вистачає.
При цьому, якщо блекаут би затягнувся, у громаді не працювала б і частина дитсадків, бо генератори є тільки у школах. Лише частина дитячих садків знаходиться в корпусах шкіл.
Щодо медустанов, то в Бессарабській лікарні є потужний генератор і там світло є завжди, а ось у деяких ФАПах (фельдшерсько-акушерських пунктах – прим. ред.) генераторів немає. Зараз ми активно співпрацюємо з благодійними фондами, щоб забезпечити генераторами усі садочки, ФАПи і свердловини.
У Соборному не було зв’язку через відключення світла
Сергій Сіваєв, староста Соборненського старостату:
– З першого дня блекауту в старостаті запрацював пункт незламності – про це ми одразу повідомили в місцевій групі у Фейсбуці. Розподілили чергування, запаслися подовжувачами, яких, до речі, не вистачило, тож люди приносили свої. Спочатку люди приходили більше з телефонами, планшетами, а на другий день вже з ліхтариками, зарядними станціями, повербанками. У Соборному дві мобільні вишки, обидві знаходяться на території сільгосппідприємств. Імовірно, мобільні оператори не забезпечили їх генераторами, тому зв’язку майже не було. А в пункті був вай-фай, тому молодь приходила не тільки підзарядитися, а й «посидіти» в інтернеті.
Щодо водозабезпечення, на час блекауту ми давали воду по годинах – дві години вранці, дві – в обід і три – увечері. Селище велике, тому без світла забезпечити постійно воду можливості немає. Зараз вода є цілодобово.
У Вільному й без пунктів незламні: блекаут проблем не створив
Наталія Фучеджи, староста Вільненського старостату:
– Нашому селу блекаут проблем майже не створив. Тому і пункт незламності, хоча він є в старостаті, не працював – не було потреби. Вільне – село, де мешкають підприємливі болгари, а отже, у багатьох є портативні зарядні станції, діти потурбувалися про стареньких і все їм придбали.
Крім того, на більшості подвір’їв є гідрофори, колодязі. На свердловині стоїть потужний генератор, то ми його й не запускали, хоча підготували. Якби блекаут продовжився ще на день, то обов’язково б підключили. Закачаної води вистачило на два дні.
У ФАПі, школі, дитсадку, старостаті генератори є. Інтернет був цілодобово, зв’язок мобільний теж. Отже, три дні без світла – не проблема.
У Буджацькій громаді генератор возили на тракторі
Федір Мунтян, заступник голови Буджацької громади:
– У громаді працювали п’ять пунктів незламності: в Надрічному, Буджаку, Лісному, Петрівці й Вознесенівці. Проблеми були з водопостачанням. У громаді є великий генератор, комунальники його завантажили на трактор і їздили по селах – закачували воду на свердловинах.
Основне навантаження було на комунальні господарства, які робили усе можливе, щоб дати людям воду, проте без перебоїв з водопостачанням не обійшлося.
У громаді виникали серйозні проблеми зі звʼязком: із тридцяти сіл він залишався лише у трьох. Щоб уникнути таких ситуацій у майбутньому, селищна рада наразі укладає договір із ”Київстаром” на обслуговування вишок під час відключень електроенергії.
– Тут є нюанси, – уточнює пан Федір, – пальне вони дають, але роботу людей оплачувати не хочуть. Це неправильно, адже людина має підключити генератор, слідкувати, щоб усе працювало. Чому вона має працювати безкоштовно? Майже всі вишки знаходяться на орендованих територіях – оператор сплачує власнику землі за оренду, то нехай заключає договір з орендодавцем і на обслуговування під час блекауту. А так виходить, що мобільний оператор хоче перекласти свої обов’язки на органи місцевого самоврядування.
Підсумовуючи слова заступника голови, головні недоліки, які показав блекаут, – це недостатня кількість генераторів, відсутність мобільного зв’язку, що ускладнює організацію роботи, і проблеми з водопостачанням.
У пунктах Буджаку потрібні подовжувачі
Валентина Галинська, секретарка виконкому Буджацької громади:
– Я чергувала на перший день блекауту в пункті незламності в Буджаку. Чесно кажучи, ми не очікували такої кількості людей – не вистачало на всіх розеток. Тому я написала у вайбері в місцевому чаті, щоб люди брали із собою подовжувачі.
Окрім п’яти офіційних пунктів, були відкриті додаткові – у Ганнівці, Веселій Долині і Перемозі. Світлом були забезпечені Буджацька амбулаторія, пункт «швидкої», соціальний центр, де мешкають переселенці, Будинок для людей поважного віку в Червоному. Отже, в пункти незламності необхідно докупити подовжувачі та збільшити запас води, щоб людина могла додому взяти воду хоча б для чаю. Бо 50 літрів запасу води на пункті – це замало.
Петрівка: вода була, а зв’язку не було
Олександр Воронюк, староста Петрівського старостату:
– У Петрівці (Буджацька громада) пункт незламності працював у Будинку культури, в класі для малювання. Тому тут було більше дітей, ніж дорослих. Щоб дітям не було нудно, працівники культури проводили для них майстер-класи, ігри. Генераторів є достатньо: у школі, амбулаторії, старостаті. Головне, щоб був запас пального. Були перебої з водою, проте комунальники КП «Господар» водопостачання таки налагодили. А ось зв’язку не було – тільки на прикордонній заставі, ми ж на самому кордоні з Молдовою живемо.
У Миколаївці вирішили по-сусідськи: заряджали гаджети у своїх
Людмила Лунгу, староста Миколаївського старостату (Буджацька громада):
– Ми готові були відкрити в Будинку культури пункт незламності, але він нам не знадобився. Мешканці дружні, завжди готові підтримати одне одного, отже заряджалися у сусідів, друзів. В усіх трьох сільських крамницях також була можливість підзарядити гаджети. Чого не було – це мобільного зв’язку: у нас взагалі якщо п’ять годин немає світла – немає зв’язку. І були проблеми з водопостачанням.
Віра Касап, мешканка селища Буджак:
– Дуже вдячна всім, хто працював у пункті незламності в Буджаку. Це було дуже зручно. Я все сподівалася, що дадуть світло, але на другий день зібрала телефони, повербанк, ліхтарик і пішла до пункту. А поки «підзаряджалася», спілкувалась із односельцями, з кумою, та жартували: «Якби не вимкнули світло, коли б ми ще зустрілися?». Такі пункти дуже потрібні.
Що підсвітив блекаут?
- Перше. Проблеми з водопостачанням і мобільним зв’язком.
- Друге. Недостатня потужність генераторів. Більшість генераторів, наприклад, шкільних розраховані на подачу тепла і роботу кухні, але не на повне освітлення шкіл.
- Третє. Частина дитячих садочків взагалі не має генераторів, відсутні вони в деяких ФАПах.
- Четверте. Суттєві проблеми із забезпеченням пальним. За три дні обидві громади витратили свої запаси.
Як підсумок: світла в громадах не було лише три дні, а чи витримали б громади довгий блекаут? Якщо громада багата, то витримає. Якщо ж ні – то вже через місяць її життєдіяльність буде під великим питанням.
- Битва за світло в Бессарабії: як працюють енергетики на Одещині під час війни
- Як подоїти корову без світла: мешканці Тарутинщини вчаться жити без електрики
- У Бородінській громаді на Одещині встановлюють сонячні панелі на свердловинах
