Близько тисячі школярів у День знань переступлять поріг Любашівського ліцею №2, з них 300 першокласників. Навчальний заклад, як завжди, готовий до нового навчального року. Адже відтоді, як Веніамін Дмитрович Коломійченко у березні 1995-го очолив освітній заклад, тут завжди щось будується, оновлюється та устатковується.
Щоправда, з державного бюджету, зокрема на поточний ремонт, коштів не виділяється, тому директор обходиться переважно спонсорською допомогою місцевих фермерів, підприємців, колишніх випускників школи тощо. Спрацьовує його авторитет.
Директор жваво, попри свої поважні 87 років, проводить екскурсію шкільними корпусами, демонструючи відремонтовані класи, кабінети, коридори, харчоблок та їдальню. Це вже його ювілейна, тридцята підготовка ліцею до навчально-виховного процесу. А ось улюбленій справі виховання підростаючого покоління Веніамін Дмитрович присвятив понад 60 літ, повернувшись у рідну школу вчителем фізики і математики.
Педагог розповів, що поточний ремонт приміщень та фасаду виконано дбайливими руками технічного персоналу школи. Лише на пофарбування витратили понад тонну фарби. Цьогоріч ще й облаштовано подвір’я біля корпусів початкової школи. Найстаріший зведений ще у 1938 році.
Щоб облагородити територію, надали кошти та будматеріали фермери і підприємці Григорій Тулба, Андрій Високий, Віктор Ляховецький, Григорій Байрамов, Олег Олексієнко, Олександр Дорошевський, Світлана Поперечна, Юрій Степаненко, Дмитро Лисенко, Віталій Котюжинський.
У своїй педагогічній роботі Веніамін Дмитрович завжди налагоджує партнерські стосунки між учнем і вчителем. Демократичності в навчально-виховному процесі ветеран педагогічної ниви дотримується, відколи отримав диплом.
Перші випускники Веніаміна Дмитровича вже стали пенсіонерами, і вони завжди раді поспілкуватися з ним, згадати свої щасливі шкільні роки.
— Школа — моя рідна стихія, моє життя. І я дякую долі, що ще маю сили і наснагу тут працювати, — зазначив заслужений вчитель України Веніамін Коломійченко.