На шкірі з’явилися червоні висипання, що сверблять, і швидко минули? А тепер у цьому місці відчуваються біль і печіння? Це може бути постгерпетична невралгія. Що це за патологія і чому вона виникає, розповіла невропатолог вищої категорії Оксана Щитник.
Що таке постгерпетична невралгія (ПГН)
Постгерпетичною невралгією (ПГН) називають хронічний больовий синдром, що виникає як ускладнення після оперізувального герпесу (лишаю). Це захворювання спричиняється вірусом варицелла-зостер (Varicella zoster), який при першій зустрічі з організмом (як правило, в дитинстві) викликає вітрянку. Після цього він не зникає, а живе в клітинах нервової системи в «сплячому» стані, але під дією провокувальних чинників (хронічний стрес, зниження імунітету, сильне переохолодження) здатний знову активуватися й викликати оперізувальний лишай.
Вірус вражає насамперед нервову тканину, а потім уже проявляється на шкірі в місці, пов’язаному з пошкодженим нервом. Тому шкірні висипання при оперізувальному герпесі супроводжуються відчутним больовим синдромом. Причому чим старший вік пацієнта — тим сильніше виражені больові відчуття.
У більшості людей разом із висипом за кілька тижнів минає і біль. Але щонайменше у 10 відсотків пацієнтів навіть після загоєння шкіри болі залишаються і зберігаються тривалий час — кілька місяців або навіть років, протікаючи за типом міжреберної невралгії або попереково-крижового радикуліту.
Через що виникають болі
-
невролог Оксана Щітник
Нерви можна порівняти з електричними проводами, що проходять по всьому тілу і проводять імпульси з центральної нервової системи і назад — з інформацією про стан органів і тканин. Зокрема, сенсорні (чутливі) нерви передають у спинний мозок сигнали про дотики, больові відчуття, температуру.
Постгерпетична невралгія виникає, коли вірус оперізувального лишаю пошкоджує ці нерви. Пошкоджені «дроти» починають погано функціонувати і посилати в ЦНС больові імпульси. Це призводить до появи хронічного болю або порушення чутливості в певних зонах тіла.
Хто в групі ризику?
Найчастіше постгерпетична невралгія виникає у хворих, старших за 60 років — у цій віковій групі ризик розвитку ускладнень зростає щонайменше до 30 відсотків. Це пов’язано з природним погіршенням роботи імунної системи та здатності тканин відновлюватися.
Відіграє роль і те, як протікав гострий період захворювання: наскільки великими були висипання, наскільки сильним — больовий синдром, коли було розпочато прийом противірусних препаратів.
Основні симптоми ПНГ
Характерні симптоми постгерпетичної невралгії здебільшого спостерігаються тільки в ділянці, що була уражена оперізувальним лишаєм, але інколи можуть виникати й на ділянках, де не було висипань. Найчастіше вони включають у себе біль (може бути різним: гострим, пульсуючим, стріляючим, пекучим), оніміння, поколювання, свербіж, м’язову слабкість. Іноді больові відчуття настільки сильні, що порушують звичний спосіб життя людини і через тривалий постійний дискомфорт у неї починається депресія.
Якщо оперізувальний лишай був локалізований на голові або обличчі, пацієнта також можуть турбувати головні болі.
До загальних проявів ПГН належать порушення сну й апетиту, емоційні розлади, підвищена тривожність, занепад сил і швидка стомлюваність.
Іноді в пацієнтів також спостерігається алодінія — больова реакція, що не відповідає подразнику: наприклад, людина реагує вираженим больовим синдромом навіть на легкі дотики одягу.
Як лікується постгерпетична невралгія (ПГН)
За підозри на постгерпетичну невралгію потрібно звернутися до невролога. Діагноз часто ставиться вже на основі огляду, скарг пацієнта та історії хвороби. Але за необхідності лікар може призначити аналізи крові, електронейроміографію, КТ, МРТ, УЗД, щоб виключити захворювання зі схожими симптомами: судинні або м’язові болі, ревматоїдний артрит.
Головна мета терапії — знизити інтенсивність больового синдрому. Звичні знеболювальні засоби в разі невропатичного болю зазвичай не дають довгострокового ефекту, тому в разі ПГН призначають протисудомні препарати, антидепресанти, опіоїдні анальгетики, високі дози вітамінів групи В та місцеві анестетики у формі пластирів, мазей і кремів, що містять лідокаїн, капсаїцин, диклофенак. Вони наносяться безпосередньо на болючу ділянку, блокують нервові сигнали і знижують їхню інтенсивність.
У деяких випадках призначають ін’єкції стероїдних препаратів, які зменшують запалення і пригнічують надмірну активність імунної системи.
Також для усунення симптомів ПГНЗ рекомендовано фізіотерапевтичні процедури, голковколювання, лікувальну фізкультуру і здоровий спосіб життя загалом.
