Таке тихе і навіть романтичне місце неподалік від парку ім. Т. Г. Шевченка… Тепер цей затишний куточок перетворився на картину ще одної трагедії воєнного часу: рашистський «прильот» забрав людське життя, понівечив старі будинки. Наслідки повітряної атаки тварюк — усюди…
Після пекельної одеської ночі
Третя пекельна ніч позаду. Знову була атака. Знов — горе. Ми побували на цьому місці ще до зливи, яка, здається, намагалась «змити» цей кошмар. Але ж як це можна змити?..
Усюди — уламки скла. Комунальники прибирають його постійно — і на початку Канатної, і у дворах, і в провулку Нахімова. Спеціальні служби збирають дані від постраждалих, волонтери пропонують воду і їжу. Тхне гар’ю… Час від часу люди нахиляються, намагаються хоч якось позбутися скла, яке «збирає» по дорозі їхнє взуття.
Одна техніка змінює іншу. Машини вистроїлися по Канатній — чекають своєї черги, аби включитися до роботи з «прибирання наслідків «прильоту».
Багато будинків без вікон — і ліцей № 2, і будівля Морехідного училища ім. Маринеска, і, і, і…Страшно дивитися на дитячий садочок,на інші будівлі і двори.
«Хлопець загинув — от де горе»
Будинок № 2 по вул. Канатній — теж в дрібних уламках скла. Дуже дрібних. Лежать ліворуч і праворуч, навіть сніг нагадують. Між ними — доріжка для проходу.
Моя співрозмовниця — 75-річна Тамара Григорівна, живе в цьому домі з дня народження.
Та це вже не скло, це — так, — каже вона. — Великі уламки вже прибрали. Гахнуло ж так, що … Та навіть не знаю, з чим порівняти. Страшно. Але ж головне — ми живі. Хоча коли воно вночі гахнуло… От не знаю, як я це витримала з моїм тиском і серцем. Живу ж на ліках…
Жінка та її син Сергій розказують, що в їхній квартирі постраждали вікна, з вхідними дверми є проблема. Деякі квартири у цьому дворі постраждали більше.
Тамара Григор’ївна
І знов ці люди додають про головне. А головне, повторюють, «це те, що живі».
— От дивлюсь на своїх дітей-онуків — і радію. Ви от на ліцей поруч подивіться: там жодного цілого вікна, здається, вже не має… Та і це ж — не головне. Хлопець неподалік від нас загинув — от де горе, —
каже Тамара Григорівна …
Марія Котова
Фото авторки
