“Одеське Життя” розповідає про знятого з посади керівника “Укроборонпрому” Юрія Гусєва, про незвичайні особливості роботи якого наш автор, Валерій Боянжу, знає з того часу, коли той очолював Херсонську ОДА.
Несподіване, але не дуже звільнення Юрія Гусєва
Впевнений, що пальців однієї руки з лишком вистачить, щоб перерахувати посади державного масштабу, які є ключовими у військовий період. І точно серед них – керівник “Укроборонпрому” (УОП). І раптом 24 червня (японський городовий!) вирішили “на переправі коней міняти”: Кабмін зняв Юрія Гусєва з посади гендиректора цього держконцерну.
Хтось скаже – як грім серед ясного неба. Можливо для багатьох, але не для херсонських журналістів і, зокрема, не для автора цих рядків. Справа в тому, що до того, як пан Гусєв почав директорувати в УОП, він з літа 2019-го до грудня 2020-го очолював Херсонську облдержадміністрацію (ОДА).
І мені – тоді журналісту херсонської газети “Гривня” не раз доводилося писати про його трудові подвиги на цій посаді, а точніше – про їхню катастрофічну відсутність. Хоча, відверто кажучи, ніхто від Гусєва на них не чекав. Він був лише “одним з”, черговим “засланцем”, виконавцем “кадрової кадрилі” в прохідному дворі під назвою “Херсонська ОДА”.
Юрій Гусєев
“Кадрова кадриль” по-українськи
До речі, вперше в Херсоні термін “кадрова кадриль” пролунав з вуст президента Кучми, коли він у грудні 2001 року приїхав представляти в ролі чергового губернатора (7-го за рахунком за 10 років Незалежності) – Юрія Кравченка, який “забруднений” у справі Гонгадзе. “Закінчимо цю кадрову кадриль, ось вам генерал-губернатор”, – запам’ятав я слова Леоніда Даниловича на прес-конференції. Але вже в травні 2002-го Кравченка було змінено Анатолієм Юрченком, якого в липні 2004-го змінив Сергій Довгань, якого в жовтні того ж року змінив Володимир Ходаковський, якого через 4 місяці змінив Борис Сіленков тощо.
Тут складно не помилитися, але Юрій Гусєв став 18-м у цьому скорботному списку (а всього в ньому більше 20 душ). Як їх усіх призначають? А Бог звістка. Хоча один реальний приклад. Двічі я інтерв’ював Анатолія Гриценка – тоді вже ексміністра оборони України. На моє запитання, як ви стали міністром, він відповів таке. Після Помаранчевої революції, активним учасником якої він був, президент Ющенко запитав: ким працювати хочеш? У відповідь пролунало – міністром оборони. І вдарили по руках. А десь за півроку моєї міністерської роботи, – продовжив розповідь Гриценко, – в одній із ситуацій ми з Ющенком з величезним подивом дивилися один на одного.
Виявилося, що президент НІЧОГО не знав про армійське минуле Гриценка (Київські Суворівське, а потім вище військово-інженерне училища, офіцерська служба, дисертація, викладання у військовому училищі, робота в аналітичному управлінні Генштабу ЗСУ). А Гриценко і в поганому сні не міг уявити, що на посаду міністра оборони можна було призначити людину, не будучи впевненою в її знанні та розумінні армійського життя зсередини.
“Бойові комарі” – версія від Укроборонпрому
Отак, мабуть, і Президент Зеленський у грудні 2020-го зробив Юрія Гусєва гендиректором УОП. А що бекграунд у 41-річного на той момент Гусєва “дуже навіть”. Кандидат економічних наук та доктор богословських наук, знання кількох мов, робота на вельми високих посадах у Мінекономіки, Міноборони, Мінфіні, закордонні ділові контакти. Ось “ранній” президент Зеленський і вирішив, що якщо гуси за легендою врятували від варварів Рим, то Гусєв точно врятує “Укроборонпром”.
Від кого? Напевно, від його попереднього голови Романа Романова – теж, до речі, херсонця. І тут теж, до речі, “історія з географією”. Працював собі Романов у Херсоні, шикарний автосалон тримав, трошки в політику грав. І тут раптом – бац! – і Порошенко, якого Романов просував у Херсоні на виборах, у президенти прорвався. Не знаю, чи був у них такий самий “міжсобойчик”, як у Гриценка та Ющенка, але з липня 2014 року Роман Романов очолив “Укроборонпром”.
У чому полягає логіка призначення? А Бог знає, яке відношення Романов до “оборонки” мав. Щоправда, я у Вікіпедії знайшов, що він автор патентів «Системи контролю літаючих комах-шкідників без використання хімічного впливу для використання в сільському господарстві», а також «Екологічної системи моніторингу та підрахунку комарів». Так ось звідки “бойові комарі” в промовах рашистських недоумків! Напевно, саме це й вразило Порошенка. До речі, Романов пішов з цієї посади за власним бажанням і, що рідкість на таких верхах, не забрудненим.
Чим творець “Управління щастя” займався в Укроборонпромі
Але повернемося до Гусєва, а точніше до Зеленського. Дуже шкода, що Президент не вважав за потрібне попередньо ознайомитися з думкою про Гусєва на посаді голови Херсонської ОДА. Впевнений, йому видався б інформативним мій матеріал у газеті “Гривна” у жовтні 2019 року під назвою “Херсонська ОДА: слідами “95-го кварталу”.
Дізнайся тоді Зеленський про плани Гусєва щодо створення в ОДА “Управління щастя” з 11 високооплачуваних чиновників для вимірювання рівня щастя мешканців області, він зрозумів би миттєво, що Юрій Веніамінович – чистої води прожектор. І залишив би його просто досиджувати у нашому “занюханому” регіоні.
Тоді зараз би не довелося говорити про роздутий на 20% штат УОП та витрати в 450 млн грн на рік ТІЛЬКИ на утримання концерну (без урахування виробництва). А ще констатувати факт, що зараз в УОП куди не кинь – усюди клин.
Так, президент тоді помилився, але сьогодні, коли він знайшов у собі мудрість це визнати та змістити Гусєва, ціна питання зросла на кілька порядків. Є такий поширений вислів – “людина на своєму місці”. Це означає, що його ККД = 100% чи близький до цього. Гусєв був не на своєму місці, керуючи Херсонською ОДА, і, що цілком природно, виявився чужим у концерні УОП. Судячи з дуже глибокого аналітика на сайті “Економічна правда” у матеріалі “Коні на переправі”, проблеми у УОП при Гусєві були в усіх напрямках. І по танках “Оплот”, і протитанкових “Стугнам”, і по далекобійних ракетах “Сапсан”, і по створенню патронного заводу і…і…і…
Американські вертольоти в Одесі
Наприклад, громадський діяч Юрій Гудименко, який зараз захищає Україну на фронті, у Фейсбуці переконливо доводить, що нібито була якась “мутка” УОП з випуску на Одеському авіазаводі американських вертольотів “Ірокез”. Стверджує, що, за словами Гусєва, вже цього року буде налагоджено їх виробництво. Найпікантніше, що ні директор авіазаводу, ні американські власники ліцензії про це – ні сном, ні духом не знають. Якщо це правда, то що це – наступна фантазія після “Управління щастя”!?
Здається, пан Гусєв благополучно розлучиться з гендиректорською посадою, і знайде себе десь у приватному бізнесі. Йому 44 роки, і в нього, як сказала велика Фаїна Раневська своєму учневі Олександру Абдулову, “все спереду”. Щоправда, подейкують, що Юрій Веніамінович проситься Послом України до однієї з європейських країн, хтось називає Чехію. Як кажуть у таких ситуаціях в Одесі, “шоб я не мучився!” Залишається лише згадати Косого (Савелій Крамаров) із “Джентльменів удачі”, який планував освоїти нову професію: “У перекладачі піду. А що, англійську я знаю…”
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
Фото: Укроборонпром
