Порти Великої Одеси переробляють лише третину обсягів вантажів, які йшли до широкомасштабної війни. Тому важливу місію виконують порти Дунаю. Але південний регіон Одещини не був готовий до цього: на автошляхах Придунав’я ось уже більше року спостерігається транспортний колапс.
На під’їздах до Ізмаїла, Кілії, Рені, до поромної переправи через Дунай Орлівка — Ісакча фури з вантажами стоять у кілометрових чергах. Стоять переважно на узбіччях, які у багатьох місцях вже деформовані, продавлені. А це означає, що незабаром почне руйнуватися асфальтове покриття самої траси Е-87 міжнародного значення Одеса – Рені – Варна.
Більшість водіїв, які везуть вантажі в порти на Дунаї, позбавлені будь-яких благ цивілізації: їм ніде набрати води, а до вітру ходять просто в поле. Уздовж доріг – купи сміття, яке вітер розносить полями.
До цих проблем у місті Рені додалася ще одна: фури, які заїжджають на елеватор і в порт через його другу прохідну, розбили в’їзд у місто. Ця ділянка міської дороги, приблизно 700 метрів, не була розрахована на такий інтенсивний рух великовантажного транспорту.
На в’їзді в місто Рені часто створюються пробки: якщо якась фура робить маневр (повертає, заходить у порт або на стоянку), то без руху довгий час стоять, у тому числі та карети «швидкої допомоги».
Можливе вирішення проблеми
Вихід із цієї ситуації є – облаштування ще одного залізничного переїзду на гілці, яка веде до порту.
Так, «Укрзалізниці» доведеться робити проект і будувати переїзд. Плюс до нього доведеться прокласти ділянку дороги приблизно 40 метрів. Витратно. Але це дозволить перенаправити вантажний транспорт, що прямує до порту, на іншу існуючу дорогу, а міську відремонтувати і на перспективу — розвантажити.
За словами голови Ренійської громади Ігоря Плехова, лист із пропозицією обладнати ще один залізничний переїзд відправлено керівництву «Укрзалізниці», але поки що реакції немає.
— Єдине, про що зараз йдеться, це про будівництво об’їзної дороги навколо села Орлівка – щоб великовантажний транспорт, який прямує на поромну переправу через Дунай, не створював аварійну обстановку в населеному пункті . Другий перспективний план, який обговорюється на рівні профільного міністерства – розширення автодороги вздовж порту Рені.
Хто і коли ремонтуватиме узбіччя, щоб запобігти руйнуванню траси міжнародного значення? Хто і коли збудує достатню кількість майданчиків для великовантажного транспорту? Ці питання залишаються без відповідей. Настав час звернути увагу відповідних держструктур на цю проблему.
Обурення водіїв з приводу відсутності елементарних побутових умов – теж голос кричущого в пустелі.
— Фірми, які перевалюють вантажі в порту Рені, мало цікавить, що довкола робиться, — констатує Ігор Плехов. – У портових операторів зараз одне завдання: «вичавити» все, що можна. Громада самостійно не в змозі вирішити проблеми. Вивіз сміття, наприклад, теж коштує грошей. Створити умови для водіїв, я вважаю, може лише приватний бізнес.
