Перші шпальти світових ЗМІ про війну в Україні: 26 червня

Головні теми газет:

• Не зраджуйте Україну, міністр Великої Британії, попереджає Макрона
• Росія скоро вичерпає свої бойові можливості, вважають західні експерти
• Росія зосереджується на останньому оплоті у Луганську
• Україна зазнала ракетного обстрілу
• Путін атакує із Мінська.
• G7 загрожує золоту Росії
• Кардинал Ватикану: Було зроблено пропозицію знайти рішення, на яке, однак, наразі немає відповіді
• Канцлер Олаф Шольц хоче з країнами G7 знайти рішення у боротьбі зі зростанням інфляції та високими цінами на енергоносії.

• На саміті НАТО в Мадриді почнеться нова гонка озброєнь проти Росії та Китаю»
• «Запрошення G-7 не спрямоване на те, щоб відірвати Індію від Росії: США

Велика Британія

«Sunday Express» – «Бойова Кейт піднімається на Челленджер»

Герцогиня Кембриджська продемонструвала свої командні навички, віддаючи шану британським військовослужбовцям у День збройних сил.

Подібно до королеви, яка у 18-річному віці вивчилася на механіка у Допоміжній територіальній службі, Кейт довела, що однаково рада забруднити руки.

Нещодавно опубліковані зображення, зроблені у листопаді 2021 року, показують герцогиню з армійськими новобранцями у навчальній академії Пірбрайт у Сурреї та 101-у бригаду оперативного забезпечення на аеродромі Абінгдон в Оксфордширі.

Надягши бойову куртку, Кейт прикріпила важкий причіп, перш ніж сісти в броньовану ремонтно-евакуаційну машину «Челленджер».

Високо оцінюючи Збройні сили, вона сказала: «Було чудово бачити, як багато важливих ролей грають військові день у день, щоб захистити всіх нас».

«The Sunday Telegraph» – «Не зраджуйте Україну, — попереджає Трасс Макрона»

Ліз Трасс (міністр Великої Британії) попередила таких лідерів, як Еммануель Макрон, що Захід не може «продати Україну» заради «швидкого припинення» війни, оскільки вона закликала країни G7 та НАТО надати країні більше зброї та фінансів.

У спільній статті зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою міністр закордонних справ заявляє, що Володимир Путін «серйозно поставиться до переговорів лише після того, як український народ відкине його війська».

Пара додає: «Український народ не може дозволити собі розкіш відчувати втому. Як і решта вільного світу».

Пана Макрона, який із грудня говорив про те, що провів із Путіним 100 годин по телефону, звинувачують у тому, що він хоче, щоб Україна пішла на поступки для укладання мирної угоди, хоча Єлисейський палац наполягає на тому, що будь-яка угода має поважатиме суверенітет України.

У статті для The Sunday Telegraph пані Трасс і пан Кулеба заявляють: «Щоб домогтися миру та захистити наш спосіб життя, Україна та вільний світ мають залишатися сильними та єдиними».

«Ми маємо ігнорувати поразницькі голоси, які стверджують, що люди починають втомлюватися, і які пропонують продати Україну, щоб швидко покласти край невблаганному жаху».

Очікується, що Борис Джонсон повторить заклик пані Трасс, коли він сьогодні візьме участь у відкритті конференції G7 у Мюнхені, де президент Зеленський звернеться до західних лідерів і закликає до більшої економічної та військової підтримки з боку західних держав. Після виступу пан Джонсон благатиме своїх колег надавати довгострокову підтримку і застерігатиме лідерів від думок про деескалацію конфлікту.

Пані Трасс і пан Кулеба натякають, що Великобританія та Сполучені Штати повинні брати активну участь у будь-яких мирних переговорах, коли вони розпочнуться. Вважається, що міністр закордонних справ стурбований тим, що в угоді 2014 року про припинення війни в українському Донбасі, укладену за посередництва Франції та Німеччини, Великобританія була наділена спеціальними піонерами Віндраша та їх нащадками.

США

«The Washington Post» – «Росія скоро вичерпає свої бойові можливості, вважають західні експерти»

Росія протягом кількох тижнів концентрувала свою вогневу міць на Сєвєродонецьку, яку вона захопила в п’ятницю, і на його побратимі Лисичанську за річкою.

Згідно з прогнозами західної розвідки та військовими експертами, російські військові скоро вичерпають свої бойові можливості і будуть змушені повністю припинити наступ у східному Донбасі України.

«Настане час, коли крихітні успіхи, які робить Росія, стануть нестійкими з урахуванням витрат, і їм буде потрібна значна пауза для відновлення потенціалу», — сказав високопоставлений західний чиновник, виступаючи на умовах анонімності для обговорення делікатного питання.

Ці оцінки були отримані, незважаючи на наступ Росії проти збройних українських сил, включаючи захоплення в п’ятницю міста Сєвєродонецьк, найбільшого міського центру, захопленого Росією на сході після початку останнього наступу на Донбасі майже три місяці тому.

Росіяни наближаються до сусіднього міста Лисичанську протилежному березі річки Донець. Його захоплення дасть Росії майже повний контроль над Луганською областю, однією з двох або областей, що входять до складу Донбасу. Контроль над Донбасом є публічно заявленою метою російської «спеціальної військової операції», хоча багатостороннє вторгнення, розпочате у лютому, ясно показало, що початкові амбіції Москви були набагато ширшими.

Захоплення Лисичанська є проблемою, тому що він стоїть на височини, а річка Донець заважає росіянам.

Таким чином, натомість російські війська мають намір оточити місто із заходу, наступаючи на південний схід від Ізюму і на північний схід від Попасної на західному березі річки.

Згідно з повідомленнями у російських Telegram-каналах та заступнику міністра оборони України Ганні Маляр, на російські військові чиниться тиск, щоб вони до неділі взяли весь Луганськ під контроль Росії, що, можливо, пояснює підвищений імпульс минулого тижня.

Але «повзучий» наступ майже повністю залежить від витрати величезної кількості боєприпасів, особливо артилерійських снарядів, які ведуться з такою швидкістю, яку практично жодна армія у світі не зможе підтримувати протягом тривалого часу, сказав високопосадовець.

Тим часом Росія продовжує зазнавати великих втрат у техніці та живій силі, що ставить під питання, як довго вона ще зможе продовжувати атаку, сказав чиновник.

Офіційні особи відмовляються називати тимчасові рамки, але прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, посилаючись на оцінки розвідки, минулого тижня зазначив, що Росія зможе продовжувати бойові дії лише протягом наступних кількох місяців. Після цього Росія може прийти до моменту, коли більше не буде руху вперед, тому що вона вичерпала свої ресурси, сказав він в інтерв’ю німецькій газеті Süddeutsche Zeitung.

Російські коментатори також відзначають проблеми, наголошуючи на хронічній нестачі робочої сили. “Росії не вистачає фізичних сил у зоні проведення спеціальної військової операції в Україні… з урахуванням майже тисячокілометрової (або більше) лінії протистояння”, – написав у своєму Telegram-акаунті російський військовий блогер Юрій Котенок. За його оцінкою, Росії знадобиться 500 000 військовослужбовців для досягнення своїх цілей, що можливо лише за широкомасштабної мобілізації — потенційно ризикованого і непопулярного кроку, від якого досі утримувався президент Володимир Путін.

Російський тиск вже перевершив прогнози про те, що наступальні можливості Росії досягнуть піку до літа. За словами українських офіційних осіб, агресивний набір контрактників та резервістів допоміг сформувати від 40 000 до 50 000 військовослужбовців для поповнення втрат або виведених з ладу у перші тижні бойових дій. Росія вивозить старі танки зі складів та баз по всій величезній країні, щоб кинути їх на передову в Україні.

Росіяни, як і раніше, мають перевагу перед українськими військами, які теж страждають. Українські офіційні особи оцінюють кількість своїх солдатів, убитих у бою, у 200 осіб на день. В українців також майже повністю закінчилися боєприпаси радянських часів, на які спираються їхні власні системи озброєння, і вони ще перебувають у процесі переходу на західні системи.

Але умови для українських військ, ймовірно, покращаться тільки в міру надходження сучаснішої західної зброї, тоді як можна очікувати, що умови для російських військ погіршуватимуться, оскільки вони копатимуться глибше у своїх запасах старого, застарілого обладнання, сказав колишній командувач генерал у відставці Бен Ходжес. американських військ у Європі, який зараз перебуває у Центрі аналізу європейської політики. За його словами, найближчими місяцями українці отримають достатньо західної зброї, щоб перейти в контрнаступ і переламати хід війни.

«Я, як і раніше, дуже оптимістичний у тому, що Україна переможе, і що до кінця цього року Росія буде відкинута до лінії 24 лютого», — сказав він, маючи на увазі межі окупованих Росією територій у Криму та захопленому Донбасі. під час боїв у 2014 та 2015 роках. «Зараз хреново перебувати під обстрілом усієї цієї російської артилерії. Але моя оцінка така, що найближчими кількома тижнями все складатиметься на користь українців».

Вже є ознаки того, що постачання західної зброї набирає обертів. Французькі гаубиці Caesar, що нещодавно прибули, були зняті на відео в дії на полі бою на початку цього місяця, а минулого тижня за ними пішли німецькі гаубиці Pan2000, перші з важких озброєнь, обіцяних Німеччиною.

У суботу Міноборони України опублікувало кадри першого запуску американських комплексів HIMARS на полі бою. Україна чинила сильний тиск на Сполучені Штати, щоб вони погодилися на постачання сучасної реактивної системи залпового вогню, яка дозволить Україні завдавати ударів на відстані до 50 миль у тилу росіян.

Важко передбачити майбутнє, бо мало відомо про умови та чисельність українських сил, сказав Маттіа Неллес, німецький політолог, який вивчає Україну. За його словами, українці зберігають високий рівень оперативної таємності, через що важко дізнатися, наприклад, скільки у них ще військ у районі Лисичанська чи справжня кількість втрат.

За словами західного чиновника, ще одним невідомим є розмір російських артилерійських запасів, які західні спецслужби спочатку недооцінили. Чекаючи короткої війни, в якій українські війська швидко згорнуться, росіяни не доклали жодних зусиль для нарощування виробництва перед вторгненням, і хоча вони, ймовірно, зробили це зараз, їхній оборонно-промисловий комплекс не в змозі встигати за «величезною» швидкістю, з якою Росія витрачає артилерійські снаряди, сказав західний чиновник. “Їх запаси не безмежні”, – сказав він.

І хоча українські сили зараз переживають лихоліття, їм не загрожує крах, сказав Майкл Кофман, директор з російських досліджень у Центрі військово-морського аналізу (CNA), у підкасті Silverado Policy Accelerator, Geopolitics Decanted.

Українці продовжують турбувати російські сили на північ від Харкова і досягли обмежених успіхів у невеликому наступі за містом Херсон на півдні України, допомагаючи відвернути російські ресурси від фронту Донбасу.

За словами Кофмана, незначні територіальні надбання, досягнуті Росією, менш значні, ніж загальний баланс влади на полі бою.

«Найважливіша частина війни — це не ці географічні точки, тому що зараз це змагання волі, а й змагання техніки, у кого першим закінчаться техніка, боєприпаси та найкращі частини», — сказав він. “Ймовірно, за літо обидві ці сили будуть виснажені, а потім буде оперативна пауза”.

У цей момент, якщо прибуде достатня кількість зброї та боєприпасів, є надія, що Україна зможе перейти у контрнаступ та почати відкидати російські війська, заявили українські офіційні особи.

В іншому випадку обидві сторони захищатимуть свої позиції, що призведе до тупикової ситуації, за винятком малоймовірної перспективи дипломатичного прориву, сказав західний чиновник.

“У вас будуть дві сторони, які не прагнуть територіальної переваги, а знаходяться в оперативній паузі, зосереджені на поповненні запасів і розвантаженні лінії фронту, і в цей момент ви вступите в затяжний конфлікт”, – сказав він.

За словами високопоставленого західного чиновника, оборонно-промисловий комплекс Росії не в змозі впоратися із «величезними» темпами, з якими Росія витрачає артилерійські снаряди.

«Los Angeles Times» – “Росіяни атакують ключовий опорний пункт”

За словами лідера, сили Кремля та сепаратисти намагаються блокувати Лисичанськ.

«NYT» – «Відчуваючи вогонь глибоко під землею»

Начебто їхня робота в тисячах футів під землею була недостатньо небезпечною, шахтарям на сході України тепер доводиться турбуватися про російські бомби, що падають з неба.

“Arkansas Democrat Gazette” – Росія зосереджується на останньому оплоті у Луганську. Україна зазнала ракетного обстрілу.

Російські сили прагнули поглинути останній український опорний пункт у східній частині Луганської області, нарощуючи темпи після виведення українських військ з обвуглених руїн Сєвєродонецька. У суботу військові заявили, що сепаратисти, що підтримуються Москвою, тепер повністю контролюють хімічний завод, який був останнім українським оплотом у місті.

Росія також запустила десятки ракет кількома районами країни, далекими від центру бойових дій на сході.

Підпис під фото: “Український хлопчик і його собака разом із членами родини сідають в евакуаційний потяг у суботу в Покровську на сході України, коли вони залишають своє місто, яке роздирається війною”.

Європа

Италия. «Corriere della Sera» – «Мовчання про московські злочини»

Але рано чи пізно знайдеться хтось в Італії, готовий витратити своє ім’я, називаючи певні речі своїми іменами? Рано чи пізно ви знайдете якогось вдумливого інтелектуала, якогось відомого актора чи академіка, якогось іменитого прелата, відомого в новинах, або, принаймні, якогось провідного ток-шоу, який захоче висловитися і сказати, що те, що російська влада робить в Україні, — це те, що раніше… хіба тільки Гітлер і Сталін наважилися зробити сьогодні? Можливо, сподіваючись на суд, який засудить їхні гріхи? Я не говорю про війну, яку Путін розв’язав 24 лютого.

Війна, як відомо, справа брудна, у тонкощі якої не вникають. Спроби надати їй якісь правила, звичайно, недоторканні, але ми повинні змиритися з тим, що найчастіше ці правила йдуть від часу, який вони знаходять. Ніщо й ніхто, наприклад, ніколи не зможе перешкодити воюючій стороні застосувати так звану «заборонену» зброю (таку, як касетні бомби, які російські насправді застосовують із граничною легкістю), крім побоювання, що противник теж застосує проти нього ту саму зброю.

Але тут ми маємо справу з іншими речами, з речами, які не мають нічого спільного із війною, зі зіткненням бійців. Тут ми маємо справу з десятками і десятками випадків убивств у відповідь беззбройних мирних жителів України поза будь-яким військовим протистоянням. Про зникнення (отже, про ймовірне придушення) місцевої влади українських міст, окупованих військами Москви.

Про люту та радикальну спробу денаціоналізації всіх окупованих територій, засновану на заборонених та знищених книгах українською мовою, заборону навчання в школах за прийнятими досі програмами, придушення всіх засобів зв’язку (радіо, ТБ, телефонія) та зв’язку крім російських. І нарешті – складена з неймовірної жорстокості, неприємна для будь-якої людської душі – депортація до Росії незрозуміло з якою метою (просто позбавити ворога майбутньої сили? Щоб “перевиховати”? Віддати на усиновлення?) і тисячі (деякі говорять триста тисяч!) українських дітей. Майте на увазі: про кожну з цих акцій, здійснених російською владою, є надто багато докладних звітів, надто багато доказів, зібраних на місцях, надто багато прямих свідчень, щоб можна було обґрунтовано сумніватися в тому, що є центральним фактом: на окупованих нею. територіях України Москва здійснює справжню політику геноциду, спрямовану на фактичне стирання національної ідентичності цього народу. Політика дуже схожа на ту, яку нацистська Німеччина проводила, наприклад, під час Другої світової війни в тій частині окупованої Польщі, яку вона мала намір анексувати. Хіба Путін сьогодні не ставить перед собою таку ж мету?

Ну, а якщо це так, то треба сказати, що марно, навіть гротескно для країни культивувати свою антифашистську пам’ять на всі випадки життя, щорічно відзначати “день пам’яті” і “день пам’яті”, Не перестаю при кожній нагоді викликати гріхи тих , хто проти мерзенностей тоталітаризму вісімдесят років тому “мав говорити, але не говорив”, а сьогодні спостерігаю натомість змістовне мовчання про те, що відбувається на Донбасі та навколо нього.

Так, як ви розумієте, ця країна – Італія. Ми. Як можливо, що наш громадський дискурс, а також культурний і релігійний (звичайно, також культурний і релігійний) так звик до частих прав людини, законності, солідарності, справедливості, але вважає за краще обговорювати, можливо, «світ», але вони ж тижнями мовчать про масштабні злочини, які Росія вчиняє в Україні? Єдина надія зупинити їх полягає в тому, щоб натомість ми говорили про це, щоб ми говорили про це багато (для того, між іншим, щоб його превосходительство посол Разів належним чином інформував свій уряд) і, можливо, щоб ми не говорили тільки про це. Але, можливо, також сподіватися, що міжнародні органи правосуддя вживуть більш активних дій для збору доказів та імен підозрюваних російських злочинців, російських злочинців, які завтра постануть перед судом, як це було зроблено вісімдесят років тому в німецькому місті, про яке ми всі знаємо, що це було. називається.

«Стратегія Москви. Політика, спрямована на стирання національної ідентичності цього народу.

«La Repubblica» – Путін: Білорусь матиме тактичні ядерні ракети

Велика сімка та НАТО, демократії та найскладніший виклик

«Il Fatto Quotidiano» – «Путін атакує із Мінська. G7 загрожує золоту»

Московські бомбардувальники пролітають через повітряний простір Лукашенка є побоювання відкриття нового фронту

Минулої ночі по всій Україні пройшов дощ із 48 ракет. І близько двадцяти було запущено з Білорусії над Чернігівською областю. Українські джерела стверджують, що випущені з Білорусі ракети «вразили селище Десна та об’єкти інфраструктури».

На землі українські сили передислокуються на ділянці Сєвєродонецьк-Лисичанськ, тоді як російські бронетанкові частини продовжують наступ.

І ходять чутки про зміну російських генералів та українського керівника СБУ.

Українська розвідка припускає, що Москва хоче втягнути Білорусь у війну. Шість російських літаків Ту-22М3 діяли з повітряного простору Білорусі, які випустили 12 крилатих ракет Х-22 у районі Петрикова, у районі Мозиря, за 50-60 км від кордону. Літаки вилетіли з аеропорту Шайківка у Калузької області Росії та увійшли до повітряного простору Білорусі. Після запуску ракет вони повернулися на базу. У разі підтвердження це буде перший повітряний удар по Україні з повітряного простору Білорусі, і він співпаде з оголошенням про те, що Росія передасть Білорусі ракети малої дальності “Іскандер-М”. Володимир Путін після зустрічі з Олександром Лукашенком у Санкт-Петербурзі заявив: «Ми направимо до Білорусі оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер-М», які можуть застосовувати балістичні та крилаті ракети у звичайному та ядерному варіантах». Крім того, Путін пропонує модернізувати винищувачі Су-25, які постачають ВПС Білорусі.

За словами Путіна США та їхні європейські союзники мають «200 одиниць тактичної ядерної зброї та 257 літаків, готових до їхнього потенційного застосування». А за словами Лукашенка, НАТО проводить навчання з літаками, які «готовляться нести ядерні боєголовки». Для проросійських сепаратистів Лисичанськ веде бої на вулицях.

Начальник військової розвідки України Кирило Буданов стверджує, що відступ із Сєвєродонецька був «тактичним та організованим: наше командування ухвалило рішення перегрупуватися на нових позиціях». Буданов запевняє, що Україна повернеться до кордонів 1991 року. Із серпня відбудуться події, які покажуть світові, що переломний момент починає відбуватися». Росія стверджує, що знищила «до 80» польських бойовиків під час бомбардування на сході України та знищила «20 бойових броньованих машин та вісім реактивних систем залпового вогню «Град» під час обстрілів із застосуванням високоточної зброї заводу «Мегатекс» у районі Костянтинівка», Вінниця. Путін всоте змінює своїх генералів, незважаючи на наступ росіян на Донбасі.

Зеленський, з іншого боку, думає про звільнення своїх агентів 007, зокрема керівника СБУ агента номер один Івана Баканова, який відповідає за оновлення скандальної Служби безпеки України, але після ряду помилок і втрати Херсона, пише Politico, потрапили в немилість.

Баканов був другом дитинства Зеленського: він керував власною компанією, а потім керував своєю президентською кампанією. Але після вторгнення Баканов не виявив би себе на належному рівні: деякі з його прихильників «зрадили б», допомагаючи кремлівським військам уникати мін та прямих ударів по містах. В очікуванні, поки Зеленський вирішить, скидати Баканова чи ні, більшість повсякденних українських операцій із забезпечення безпеки здійснюється безпосередньо службами президента.

Нарешті, вчора держсекретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін, звертаючись до преси, сказав: «Папа використав дуже сильні слова, щоб наголосити на абсурдності війни в Україні. Поряд із цим, звичайно, є і гуманітарна акція Церкви, і спроби, які Святий Престол робить і на дипломатичному рівні. Було зроблено пропозицію знайти рішення, на яке, однак, наразі немає відповіді».

Германия. “Der Tagesspiegel” – «Коаліція боїться нової форми війни»

Стурбований хибними дзвінками у Берліні, Мадриді та Відні Кличко пропонує Гіффі офіційну розмову

Після телефонної розмови між у мером Берліна Францискою Гіффі (СДПН) та фальшивим Віталієм Кличком у коаліції Німеччини зростає занепокоєння з приводу абсолютно нових форм шпигунства та гібридної війни. Це тривожний приклад небезпеки «глибоких фальсифікацій» у політиці, заявив віце-президент парламентської групи ВДП Костянтин Куле газеті Daily Mirror. Технологія глибокого підроблення – це особлива форма штучного інтелекту, в якій системи можуть навчатися та імітувати, наприклад, вираз обличчя та мова, активно спостерігаючи за людьми.

“Якщо виборці більше не можуть визначити, чи є відеофрагмент справжньою цитатою політика чи фальшивкою, широко відкриті шлюзи для зловживань”, – сказав Куле. “Авторитарні режими, такі як Китай і Росія, можуть використовувати дипфейки, щоб порушити процеси прийняття рішень у демократичних країнах”.

У п’ятницю ввечері незнайомець Гіффі представився мером Києва Віталієм Кличком. Після сумнівів Гіффі вимкнув відеозв’язок. За даними Канцелярії Сенату, запит про дзвінок було отримано електронною поштою 2 червня і був «узгодженим». «Особливо з початку війни нерідкі випадки, коли з вами пов’язувалися за адресами електронної пошти без інституційного підпису чи домену», — йдеться у повідомленні.

«У київському міжнародному офісі стало відомо, що розмова була між мерами». Як стало відомо у суботу, також були маніпуляції з мерами Мадрида та Відня. Справжній Кличко розповів «Bild», що той, хто дзвонив, говорив абсурдні речі. Він попросив Гіффі відправити людей, які бігли до Берліна, назад до Києва на військову службу. Справжній Кличко запропонував Гіффі зробити справжню розмову: «Я сподіваюся, що невдовзі ми зможемо поговорити телефоном моїми офіційними каналами».

Єнс Циммерманн, Tagesspiegel: «Можна припустити, що попереджувальні сигнали були б помітні, як тільки розмова була розпочата».

В даному випадку, очевидно, була спроба домогтися від мерів вибухових заяв. “Тому не можна виключати, що це було зроблено з метою шпигунства або компромату”, – сказав Циммерманн. Якщо йдеться про дії, пов’язані з війною в Україні, посилення покарання для пранків, що дзвонили, навряд чи буде, «оскільки винні підозрюються в тому, що вони перебувають за кордоном і, можливо, походять з середовища спецслужб».

«Шольц хоче, щоб G7 розробила план проти інфляції та енергетичної кризи»

Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) хоче працювати з країнами G7, щоб знайти рішення у боротьбі зі зростанням інфляції та високими цінами на енергоносії. «Багато речей, які ми купуємо, стали дорожчими. Їжа, але особливо ціни на енергію. Ми помічаємо це на заправці, ми помічаємо це, коли нам доводиться платити за опалення», — сказав Шольц у своєму відеозверненні «Kanzler compact», опублікованому в суботу.

З неділі по вівторок сім провідних промислово розвинених країн Заходу зберуться у замку Ельмау, щоб обговорити наслідки війни Росії проти України. Однак міністр фінансів Крістіан Лінднер (СвДП) посилається на жорстко обмежену додаткову свободу дій через гальмування боргу, запланованого знову з 2023 року. «Цей дискусійний клуб колись розпочинався як G6 із шістьма країнами, коли Гельмут Шмідт скликав усіх разом, щоб обговорити, як ми збираємося справлятися з нафтовою кризою на той час», — сказав Шольц.

Наразі йдеться про нинішню кризу та про припинення антропогенної зміни клімату.

Багаторічний голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер вважає, що Захід займає оборонну позицію. “Я бачу реальну мету цього саміту в підтвердженні рішучості Заходу захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, від масових порушень міжнародного права, подібних до путінського”, – сказав він Tagesspiegel. Війна в Іраку та війна в Афганістані похитнули довіру до Заходу. «От чому в Заходу не дуже хороша рука у боротьбі з Росією та Китаєм.» Ішингер захищав вартість саміту 170 мільйонів євро. «Зважаючи на очевидний розпад міжнародного порядку, заснованого на правилах, будь-яка спроба зберегти та зміцнити багатосторонню політику має сенс».

Испания. «ARA» – «Світ переозброюється. На саміті НАТО в Мадриді почнеться нова гонка озброєнь проти Росії та Китаю»

Азія

Індія. «The Sinday Standard» – «Запрошення G-7 не спрямоване на те, щоб відірвати Індію від Росії: США»

Індію запросили на саміт G-7 не тому, що США прагнуть відокремити її від Росії, стверджує координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. США вважають Індію ключовим стратегічним партнером в Індо-Тихоокеанському регіоні, сказав він, додавши, що порядок денний зустрічі G-7 у Німеччині, що розпочалася в неділю, був «глибоким і різноманітним».

«Йдеться не про спроби відколоти її (Індії) чи умовити її відмовитися від будь-яких інших асоціацій чи партнерств, які вона могла б мати з іншою країною. Це не мета тут. Мета полягає в тому, щоб об’єднатися навколо набору спільних принципів та ініціатив», — сказав Кірбі, додавши, що «Велика сімка» хоче досягти прогресу у питаннях зміни клімату, енергетичної та продовольчої безпеки.

Що стосується збільшення імпорту нафти Індією з Росії, Кірбі сказав, що США дозволяють індійським лідерам говорити про їхню економічну політику. Однак він повторив, що США хочуть чинити міжнародний тиск на Росію в умовах конфлікту в Україні. “Ми цінуємо ці двосторонні відносини з Індією і, як і раніше, хочемо, щоб кожна країна приймала ці рішення самостійно… але ми хочемо, щоб на Росію чинився максимально можливий міжнародний тиск”, – додав він.

Останніми тижнями Індія різко збільшила імпорт сирої нафти з Росії, незважаючи на глобальні санкції проти Москви. Офіційні особи США передали Індії, що заборони на імпорт енергоносіїв із Росії немає, але вони не хочуть бачити швидкого прискорення.

Було створено кілька інституційних механізмів для розвитку економічного співробітництва між Індією та Росією, але війна в Україні та подальші санкції, запроваджені Заходом, виявилися перешкодою у торгівлі. Раніше міністр закордонних справ С. Джайшанкар відповів на несправедливу критику Заходу щодо купівлі Індією нафти в Росії.