І сьогодні у нас – класична одеська сімейна сцена від Марини Гарнік, у якій жіноча логіка Соні розбиває будь-які аргументи Моні в пух і прах:
– Моня, ти безсовісна людина. А чому? А тому що ти вже народився… без совісті. Моня і де твої мізки? Їх немає. А чому, а тому що, коли роздавали мізки, ти десь гуляв.
– Так, Соня, так. А шо я зробив?
– Замовкни, а я ще не все сказала. Моня, те шо ти не добачаєш, це я знаю, тому що ти весь час дивишся не в той бік, який мені треба. Те шо ти не дочуваєш, це теж я вже звикла…
– Так, Соня, так. А шо я зробив?
– Не збивай мене з думки, я й так сама зіб’юся будь-якої миті. Моня, але і де була твоя чуйка, коли ти вчора пройшов повз машину, шо продавала кавуни? А? Моня, кавуни по рублю. А ти не купив. І я дізнаюся про це сьогодні… А?
– Так, Соня, так. А шо треба було купити?
– Ти бовдур. Купити. Треба було хоча б прийти й сказати. Це ж по рублю!..
– А шо нам потрібні кавуни?
– Здрастуйте. По рублю!
– Ну, справа в тому шо я кавуни не люблю. Я більше люблю дині. А ти до кавунів теж якось спокійно ставишся. Ось я й ухвалив рішення…
До речі, нагадаємо, що на Привозі з’явилися «фірмові» кавуни
– Я не зрозуміла? Шо ти ухвалив? Рішення? А коли приходять гості, шо їм ставлять на стіл, шоб менше з’їли та швидше пішли? А?
– Так, Соня, так. Ти, як завжди, права. Я лоханувся. Шо тепер робити?
– Шо, шо? Ні шо! Шо тут зробиш? Усе поїзд на Кацапетівку пішов. Тільки, блін, усі ж сусіди набрали кавунів… по рублю, а ми ні. Кошмар!
– А ти нікому не кажи, шо ми не взяли.
– Здрастуйте. Я вже всім розповіла, шо ти бовдур. І потім, нас же не буде стояти в черзі…
– У якій черзі?
– У якій, у якій… у туалеті.
– Ой, ось це найголовніше. Ось, де сваряться всі між собою. У черзі… у туалет.
Усміхайтеся частіше, не беріть дурного в голову та пам’ятайте: будь-яка життєва ситуація стає простішою, якщо подивитися на неї з гумором! Бажаємо вам легкого вівторка, чудового настрою та лише приємних новин!
