Ключові моменти:
- Аграрії не поспішають продавати зерно за невигідними нинішніми цінами.
- Частину пшениці фермери змушені реалізовувати собі у збиток.
- На осінню посівну господарствам може знадобитися кредитування.
- Аграріям радять розвивати зберігання, переробку та змінювати структуру посівів.
На півночі Одещини цього року аграрії не скаржаться на врожай — навпаки, подекуди говорять про рекордні показники. Проблема починається після жнив: зерно є, але вигідно продати його непросто.
Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук поспілкувався з аграріями та дізнався, як вони виходять із ситуації, коли кошти фактично залишаються «замороженими» в зерні, а новий сезон уже потребує грошей на пальне, добрива й насіння.
Що радять аграріям?
– У багатьох господарств кошти фактично заморожені в урожаї, який вони не хочуть продавати за поточними цінами. Водночас новий виробничий цикл уже потребує фінансування – пальне, добрива, насіння, оренда, зарплати, – коментує ситуацію комерційний директор «ФК «Фінвін» Сергій Милько.
Зерновий брокер Володимир Левковський радить аграріям готуватися до затяжної блокади, зокрема максимально використовувати власні та партнерські елеватори, зернові рукави як альтернативний спосіб зберігання, страхувати зерно від воєнних ризиків і навіть переглядати структуру посівів – скорочуючи площі під озимими, щоб виграти час і не розпорошувати обмежені кошти.
Сіятимуть зі свого, а на решту візьмуть кредит
– Частину врожаю ми вимушено реалізовуємо по 6500 гривень за тонну, бо найперше потрібно розрахуватися з пайовиками. Платимо грішми. На жаль, більшості селян зерно не потрібне – вже не хочуть або не можуть утримувати худобу, – розповів Юрій Гулінський, головний агроном фермерського господарства «ЧАП» із села Бобрик Перший Любашівської громади. – Продаємо збіжжя собі у збиток, бо собівартість елітної пшениці, яку ми виростили, становить більше восьми тисяч гривень. В Ізмаїлі фуражну пшеницю приймають по 8100 гривень, третього класу – по 8600 гривень з ПДВ. Але ж перевозити нам туди невигідно – вийде те ж саме. Хоча на Дніпропетровщині закуповують і по 3200 гривень.
Попри великі проблеми з реалізацією врожаю зернових, нуту, бобових та льону, господарство «ЧАП» готується до збирання соняшнику та кукурудзи.
– Ймовірно, під осінню посівну доведеться брати кредит – на добрива й пальне гроші потрібні зараз, незалежно від того, за скільки вдасться продати літній урожай. Тішить, що будемо сіяти власним насінням, – підсумував пан Юрій.
Врожай тішить, але кишеню не тисне
На Подільщині в насіннєвій агрофірмі «Агро-Ритм» виростили рекордний врожай зернових в регіоні – 92 і понад сто центнерів з гектара.
– Ужинок видався вагомим, але ціни поки що не зовсім не радують. Мій товариш з Одеси розробив альтернативні шляхи експорту сільськогосподарської продукції за кордон. Очікуємо, що закупівельна ціна на зернові та інші культури буде кращою, ніж нині, – розповів директор компанії Вадим Стоцький. – Щоправда, різке коливання цін на сільгосппродукцію наводить на думку відкрити власний цех з переробки соняшника на олію.
Генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк вважає, що виробникам доведеться переглядати сівозміну на користь більш маржинальних культур, таких як ріпак, соняшник тощо. Паралельно слід розвивати власну переробку та інвестувати в додаткові потужності зберігання.
Нагадаємо, фермери Одещини притримують зерно та пояснюють, чому не поспішають продавати врожай.
Раніше ми повідомляли, що на Одещині селяни планують годувати свиней пшеницею: що не так з урожаєм у 2026 році.
Читайте також: Чому жнива у Буджаку більше не приносять радості: репортаж із півдня Одещини
