Ключові моменти:
- Волонтерка з Одещини перетворила квартиру на хаб, а гараж — на склад.
- Кулінарний батальйон регулярно відправляє допомогу понад двадцяти бригадам ЗСУ.
- На фронт їдуть домашні страви, горіхові набори, турнікети та необхідні речі.
- Волонтерки допомагають також пораненим військовим і родинам захисників.
Трикімнатна квартира, гараж і десятки людей, об’єднаних однією справою, — так сьогодні виглядає волонтерський штаб Ольги Марченко. Тут готують домашні страви, фасують горіхи з медом, збирають турнікети, одяг та інші необхідні речі, а потім усе це вирушає на передову. Буває, що одна велика передача займає пів гаража.
Ольга Марченко родом із Любашівки на Одещині. Допомагати військовим разом із чоловіком вона почала ще у 2015 році, а після початку повномасштабної війни офіційно зареєструвалася як волонтерка. Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук поспілкувався з Ольгою про її кулінарний батальйон, людей, які допомагають їй з різних куточків України та з-за кордону, і про те, як щоденна тилова робота зрештою перетворюється на посилки, що їдуть «на нуль».
Про волонтерку родом з Любашівки та її батальйон
З початком повномасштабної війни одеська волонтерка Ольга Марченко активно допомагає нашим воїнам. Жінка офіційно зареєструвалася в Реєстрі волонтерів як фізична особа, аби легально збирати кошти на картку без податків. Свою трикімнатну квартиру Ольга перетворила на волонтерсько-кулінарний хаб, а гараж – на продовольчо-речовий склад. Щодня робота триває: волонтерки готують і надсилають продовольчі посилки та необхідні речі бойовим підрозділам понад двадцяти бригад ЗСУ, допомагають шпиталю, воїнам та їхнім родинам.
Як сьогодні працює кулінарний батальйон, до якого входять десятки активних волонтерок, чоловіки яких воюють, – читайте у матеріалі «Одеського життя».
З роду нескорених Турбаївських козаків
Ольга Марченко – уродженка Любашівки. Її батько Аркадій Горбатюк, на жаль, покійний, очолював Любашівську школу №1, мати Галина Георгіївна досі трудиться офтальмологом у місцевій лікарні.
– У сімейній хроніці «Без ретуші і прикрас», що охоплює майже три століття нашого роду, батько зберіг розповіді двоюрідних дідів Андрія і Федора – учасників російсько-японської кампанії, які встигли повоювати на фронтах Першої світової війни. Зафіксував спогади дядьків Петра й Антона про довоєнні часи, розкуркулення, голодомор та ГУЛАГ, – розповіла Ольга Марченко. – Відомо, що мій прадід Яків Сильвестрович брав участь у російсько-турецькій війні 1874-1878 років, помер на схилі літ голодного 33-го. По материнській лінії батька ми – нащадки Турбаївських козаків, котрі повстали проти кріпосництва у 1789 році, і частина яких була переселена у причорноморські степи. Про це часто згадував столітній дід батька Мойсей Юхимович Турунда.
Фронтова валюта та круті перекуси
Починаючи з 2015 року Ольга Марченко разом із чоловіком, котрий воює в лавах Національної гвардії, почала відправляти продовольчу допомогу в зону АТО. А з 2022-го жінка стала офіційно волонтеркою.
– Перемога сама не прийде, її потрібно наближати, – впевнена Ольга Марченко.
Тому вона разом з однодумцями регулярно відправляє посилки воїнам на передову, на найгарячіші напрямки – Краматорськ, Слов’янськ, Запоріжжя, Херсон, Харківщину, Сумщину. Все їде «на нуль».
Окрім консервації, котлет, зраз, джерків, холодців, налисників, пиріжків, печива та іншої смакоти, аптечок, турнікетів, білизни, засобів гігієни, павербанків, нескінченним потоком на фронт відправляються горіхові набори з медом, які виручають бійців, особливо розвідників та хлопців в окопах.
З крутими енергетичними перекусами на скиди їдуть швидкосупи та пюре.
– Іслам, в якого ми купуємо горіхи на базарі, часто знижує для нас ціни. Завжди запитує, чи скоро перемога. Мед частенько передає моя мати Галина з Любашівки. 14 серпня їй виповнилося 79 літ.
Після смерті батька сама опікується невеликою пасікою, яка знаходиться в Бобрику Першому, а нещодавно качати мед їй допомагала сусідка Олена Кучерук. Син її воює, і ми також шлемо йому посилки, – розповіла волонтерка. – Якось нам «підкинули» агави та сушеної дині, то горіхова суміш вийшла ще смачнішою. Було, що французькі друзі передали посилку через нас для одеського благодійного фонду «Незламні. Нескорені» – все ж йде на один фронт. «Незламні» натомість презентували нам десять ящиків мівіни – це ж фронтова валюта.
Одна посилка на пів гаража
На одеську адресу волонтерки Ольги Марченко друзі і знайомі шлють термоустілки і ліхтарики з Польщі, розпалювачі з Данії, чаї з Лондона, консерви з Франції, а з Німеччини донька Марія з сестрою Оксаною неодмінно привозять або присилають каву.
Навесні, завдячуючи волонтерському руху України, назбиралася величезна передача з дуже потрібними деталями для військового приладдя. Посилки їхали з Дрогобича, Ужгорода та Ізмаїла.
– Наша Наталочка з Чорноморська зібрала також чималеньку посилку на пів гаража – одним махом її було відправлено нашим хлопцям, – додала пані Ольга.
Від турнікетів до пакунку новонародженого
Кулінарний батальйон Ольги Марченко співпрацює з ліцеєм №17 (директорка Неоніла Стародубець). Вчителі та учні формують передачі, заразом своїм хлопцям відправляють, ще й поранених в госпіталі відвідують, звісно, що не з порожніми руками.
Активно допомагає колектив музичного ліцею імені Столярського (директор Віктор Молдаванов).
В Удобненському ліцеї Маяківської сільської ради (директор Сергій Рябченко) плетуть для захисників «марушки» – легкі маскувальні костюми, а ще виготовляють окопні свічки. Виручають маскувальними сітками «Вовчиці Фонтанки».
– Турнікет плюс горіхи, шкарпетки, смаколики та вологі серветки – посилка готова! Це розходиться по всьому фронту разом із дитячими малюнками та листами. Дорослі теж пишуть… Щемить душа від листів та малюнків, – на емоціях розповідає Ольга Марченко. – Антоніна Лаур із села Удобне – невтомна помічниця. Взяла на себе відповідальність за окопні свічки. Зателефонували з фронту і попросили зібрати придане для новонародженої дитинки одного з бійців. Звісно, беремося до справи. Дякуючи фонду «Вежа» та Дмитру Ніколаїшину, громадській організації «Об’єднання багатодітних, малозабезпечених сімей та матерів-одиначок «Надія», яку очолює Світлана Каськова, малеча була забезпечена необхідним – від ліжечка до памперсів.
Найліпша подруга завжди в ділі
Найліпша подруга волонтерки Юлія Степанова постійно надсилає з Франції для воїнів пальчатки, теплі бафи, іспанський хамон, консерви, каву тощо. Доправила вона і кавоварку, і сушарку для овочів.
– Стою на балконі, дивлюся у небо і прошу допомоги. Тут повідомлення у Вайбері від Юлечки: «Що зараз потрібно?». І вже через десять хвилин на карту падає сорок тисяч, – розповіла Ольга Марченко. – Якось сім’я одного воїна залишилася без житла, то Юля віддала їм свою одеську квартиру. Важкопораненого бійця влаштувала на лікування в Європі.
Та найбільше вражає, що воїни постійно донатять своїм же побратимам. Якось в один бойовий підрозділ одесити передали чергову передачу, а на коробці була цікава картинка – то бійці скреативили і тепер мають нові шеврони.
Перша і найцінніша відзнака
Днями Ольга Марченко з бойовими друзями відвідала рідну Любашівку. Найперше привітала матусю з днем народженням та прихопила для виготовлення корисного натурального горіхового десерту свіжовикачаного медку з родинної пасіки.
Не оминула етнографічний музей Валерія Бондаренка, якому фронтовики презентували артефакти з передової. Дещо з отриманого педагог передасть сину Сергію в ліцей №2 – ветеран навчає підлітків Любашівщини боронити Вітчизну.
У квартирі самої пані Ольги зберігаються численні подяки і сувеніри від командування бригад та підрозділів. Найдорожчі з них – бойові та національні стяги.
– Пам’ятаю, як у 2023 році заїхали до нас хлопці, привезли підписаний прапор з передової. То була перша і найцінніша відзнака за нашу волонтерську діяльність, – розповіла Ольга Марченко.
Волонтерка навіть сама хотіла піти воювати, як її друг-турист Тарас Михайленко з Ізмаїла – напівсліпий чоловік став у стрій і успішно командував відділенням. Рік тому за віком демобілізувався.
Проте військовослужбовці, яких вже п’ятий рік підтримує кулінарний батальйон Ольги Марченко, відмовили її від такого патріотичного пориву. Зазначили, що вона незамінна в тилу.
Всі, хто хоче допомогти кулінарному батальйону для закупівлі найнеобхіднішого, можуть це зробити, відправивши кошти на карту ПриватБанку волонтерки: 4149609076014077 Марченко Ольга Аркадіївна.
Нагадаємо, що Прикордонникам на Одещині передали маскувальні сітки до Дня Дністра.
Читайте також:
- Тертий пиріг і міліна: улюблені страви поїдуть до військових з Бессарабського
- Волонтерка з Одещини втратила на війні брата та племінника
