Ключові моменти:
- Росія вночі 1 вересня масовано атакувала Київщину ракетами та ударними безпілотниками.
- У Борисполі пошкоджено п’ятиповерховий будинок і підприємство, на стоянці загорілися автомобілі.
- Із пошкодженої багатоповерхівки евакуювали 48 мешканців.
- Відомо про вісьмох постраждалих, серед них дитина, ще одна людина загинула на підприємстві.
- Україна вдарила по російському дронопорту «Цимбулова» в Орловській області, пошкодивши одну з пускових установок «Герань».
- У Москві заявили про можливість «зовнішнього управління» Україною під егідою ООН.
Масована атака на Київщину: у Борисполі пошкоджено будинок і підприємство, є постраждалі
У ніч на 1 вересня Київська область опинилася під масованою комбінованою атакою Росії. Ворог застосував ракети та ударні безпілотники. Найбільше наслідків зафіксували в Борисполі, де пошкоджені житловий будинок і підприємство, а також є постраждалі.
Очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що російські війська атакували цивільну інфраструктуру та житлові будинки.
У Борисполі внаслідок удару пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. На стоянці поруч із будинком загорілися автомобілі. Пожежу рятувальники вже ліквідували.
Через пошкодження будинку надзвичайникам довелося провести евакуацію. Із п’ятиповерхівки вивели 48 мешканців.
Станом на зараз відомо про вісьмох постраждалих, серед яких є дитина. Медики надають їм необхідну допомогу.
Окремо повідомляється про пошкодження одного з підприємств у Борисполі. Там одна людина загинула, ще одна отримала поранення.
На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби. Вони ліквідовують наслідки атаки, допомагають постраждалим і фіксують завдані російським ударом збитки.
Україна вдарила по російському дронопорту: супутникові знімки показали наслідки
Сили оборони України завдали удару по одному з російських майданчиків, який використовується для запуску реактивних безпілотників типу «Герань». Йдеться про дронопорт «Цимбулова», розташований в Орловській області приблизно за 180 км від українського кордону.
Про результативність атаки свідчать супутникові знімки, які оприлюднили профільні спільноти. На одному з них, зокрема, видно сліди пожежі та пошкодження на території об’єкта.
Що відомо про дронопорт «Цимбулова»
За даними Defense Express, російський дронопорт має значні розміри. Об’єкт простягається більш ніж на 3,5 км із заходу на схід, його ширина перевищує 1,5 км, а загальна площа становить понад 2,5 км².
Внаслідок українського удару було пошкоджено одну з пускових установок реактивних безпілотників «Герань».
Аналітики зазначають, що повністю уразити такий великий об’єкт складно. Водночас результативність атаки залежить від того, наскільки точно вдається вразити безпосередньо пускові установки.
Російські військові, ймовірно, враховують можливості українських засобів ураження, тому пускові на території дронопорту розосереджують і додатково захищають.
Окремо аналітики звертають увагу, що самі установки для запуску «Герань-4» та «Герань-5» не є унікальними чи надзвичайно дорогими. Через це більш важливими цілями можуть бути місця зберігання безпілотників, а також об’єкти, де обслуговують пускові установки.
Таким чином, удар по «Цимбуловій» може мати значення не лише через пошкодження окремої пускової, а й у контексті протидії російській інфраструктурі запуску реактивних безпілотників.
У Москві заговорили про «зовнішнє управління» Україною під егідою ООН
У Росії запропонували розглянути можливість запровадження в Україні зовнішнього управління під егідою ООН. У Москві стверджують, що такий сценарій нібито міг би створити умови для дипломатичного врегулювання війни, яку розпочала Росія.
Відповідну позицію озвучив заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін.Він нагадав про раніше озвучену Володимиром Путіним ідею тимчасового зовнішнього управління Україною. За задумом Кремля, воно могло б діяти під егідою ООН за участю США, європейських держав та російських партнерів.
Після цього, як стверджував Путін, в Україні могли б провести вибори керівництва держави, а Росія нібито отримала б можливість перейти до переговорів щодо припинення війни.
При цьому російська сторона не пояснює, на яких правових підставах іноземні держави могли б отримати контроль над українським управлінням.
Зазначимо, що Галузін уже не вперше просуває подібну ідею. Схожі заяви про можливість зовнішнього управління Україною під егідою ООН він робив і раніше, зокрема у лютому 2026 року.
Експертка із зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук вважає, що Росія наразі випробовує різні сценарії, які потенційно можуть бути використані під час дипломатичних переговорів.
За її оцінкою, Москва за допомогою теми зовнішнього управління намагається створити у партнерів України уявлення про нібито нездатність Києва самостійно ухвалювати рішення.
Експертка зазначила, що Кремль може використовувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні як аргумент для тиску на США та європейські країни. Серед запропонованих Москвою варіантів може бути проведення виборів або спочатку запровадження зовнішнього управління.
Водночас Покровщук не очікує, що США чи європейські партнери України погодяться на російський сценарій. За її словами, натомість може йтися про створення постійного майданчика для переговорів. Серед можливих місць вона назвала Туреччину та Ватикан.
На думку експертки, Росія зацікавлена у збереженні постійного переговорного процесу та може й надалі висувати різні пропозиції, щоб затягувати дипломатичне врегулювання.
Тему зовнішнього управління Україною Москва також може використовувати як один із дипломатичних інструментів у ширшому протистоянні за участю США, Китаю та Росії.
Читайте також: Світ проспав катастрофу: чому блокада портів Одеси загрожує новим продовольчим шоком
