Ключові моменти:
- У ніч на 4 липня повідомлялося про вибухи та пожежі на стратегічних об’єктах РФ і окупованого Криму.
- Одним із головних епізодів став удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі — там зафіксували серію вибухів і масштабну пожежу.
- У Криму термоточки виявили на військовому аеродромі в Джанкої, біля поромного терміналу в Керчі, на підстанції «Трактове» та Новотроїцькій ВЕС.
- Україна заявила, що нарощує виробництво озброєнь і в перспективі може перевищити можливості Росії у сфері ВПК.
- Польща заявила про наявність історичних суперечок, які можуть ускладнювати шлях України до ЄС.
- Прем’єр Дональд Туск також повідомив, що Варшава буде обережною щодо нових фінансових зобов’язань перед Україною на саміті НАТО.
Масштабна географія ударів: від Балтики до Криму
Ніч на 4 липня 2026 року стала однією з найінтенсивніших за рівнем атак на російську військову та логістичну інфраструктуру. Одним із ключових успіхів став удар по Санкт-Петербурзькому нафтовому терміналу — одному з найбільших портів на Балтійському морі. Очевидці зафіксували серію вибухів та масштабну пожежу в резервуарному парку, що має завдати серйозного удару по експортних спроможностях Росії та її військовому бюджету.
Паралельно з цим, потужні вибухи прогриміли в окупованому Криму. Сервіс NASA FIRMS зафіксував термоточки на кількох стратегічних об’єктах півострова, зокрема:
- на військовому аеродромі в Джанкої;
- у районі поромного терміналу в Керчі;
- на підстанції «Трактове» та Новотроїцькій вітроелектростанції.
Крім цього, зафіксовано влучання у склад боєприпасів у Луганську (район Камброда), що супроводжувалося вторинною детонацією, а також роботу сирен повітряної тривоги в Республіці Чувашія, де були помічені ракети «Фламінго». Раніше, 3 липня, під ударом опинилася ТЕЦ «Луч» у Бєлгороді.
ВПК України: перспектива переваги над Росією
На засіданні Ставки 3 липня було заявлено, що Україна вийшла на рівень виробництва озброєнь, який у перспективі здатний перевищити можливості Росії. Основний акцент робиться на технологічних видах зброї:
- Дрони всіх типів (повітряні, наземні роботизовані комплекси);
- Ракетні системи;
- Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Президент Володимир Зеленський наголосив, що головним завданням є масштабування виробництва та вибудовування системи, яка дозволить утримувати технологічну перевагу незалежно від зовнішніх факторів.
Дипломатичні перепони: позиція Польщі
Попри військові успіхи, на дипломатичному фронті зберігається напруга. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україні доведеться «примиритися з історією» заради вступу до ЄС. Варшава висловлює невдоволення вшануванням діячів ОУН та УПА, а віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш навіть припустив можливість блокування членства України в ЄС через ці суперечки.
Крім того, Туск зазначив, що на майбутньому саміті НАТО польська делегація буде «обережною» щодо нових фінансових зобов’язань перед Україною, оскільки Польща змушена зосереджувати ресурси на захисті власного східного кордону.
Читайте також: Морські піхотинці роботизують логістику: як працюють наземні дрони на передовій
