Ключові моменти:
- Після російських атак без електроенергії в Одесі залишалися понад 156 тисяч абонентів;
- Найбільше постраждали мешканці Київського району, де окремі будинки були без світла до десяти діб;
- Одесити скаржаться на нестачу комунікації з боку енергетиків і міської влади;
- У місті працюють пункти незламності, генератори та соціальні бригади, але доступ до допомоги часто ускладнений.
Повномасштабна війна перетворила українську енергосистему на одну з головних цілей російських атак. У таких умовах великі міста, зокрема Одеса, регулярно стикаються з масштабними відключеннями електроенергії. Наслідки цих блекаутів відчувають сотні тисяч людей — від перебоїв із водопостачанням до зупинки ліфтів і проблем зі зв’язком.
Журналісти «Одеського життя» зібрали свідчення мешканців різних районів міста, щоб зрозуміти, як одесити переживають тривалі відключення світла, що допомагає їм адаптуватися до нової реальності та які претензії вони мають до роботи міських служб і енергетиків.
Матеріал також спирається на офіційні повідомлення енергетичних компаній і міських служб, які пояснюють масштаби пошкоджень енергетичної інфраструктури та складність відновлювальних робіт під час війни.
Таїрово – рекордсмен з відсутності світла
Ранок одесита нині не завжди починається з кави, особливо якщо єдине, на чому її можна зварити, – це електроплита. Можливість випити бадьорого напою наразі залежить від результатів нічних російських атак, графіків подачі електроенергії, дій або бездіяльності міської влади та підготовки самих містян до ймовірних труднощів.
На що скаржаться одесити, кого звинувачують у тривалій відсутності світла, та чому жителі певних районів єдиним виходом із теперішньої ситуації бачать протестні акції, – думки містян збирало «Одеське життя».
За кілька останніх років фактично кожен район Одеси відчув на собі усі «принади»
тотальних і локальних блекаутів. Рекордсменами, хоча таким рекордом навряд чи хтось пишається, є мешканці Київського району.
Деякі з них світла у своїх оселях не бачили близко десяти діб. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що багатоповерхівки не оснащені газопостачанням, центральним опаленням, а насоси, які качають воду, були знеструмлені.
Нагадаємо, що 16 лютого, внаслідок ворожих влучань, за повідомленням ДТЕК Одеські електромережі, без електропостачання залишилося 156,6 тисяч абонентів. Це надзвичайно велика кількість жителів, які одночасно були позбавлені можливості задовольнити базові побутові потреби та ще й за доволі низьких температур. Енергетики попередили одразу, що руйнування електрообладнання масштабні, тож ремонт триватиме довго.
Хто і як бореться з блекаутом: думки одеситів
Енергетики – титани, але що не так із чат-ботами ДТЕК?
Попри поодинокі звинувачення містянами у повільній роботі енергетиків, усі ми чудово розуміємо, яку надлюдську роботу здійснюють ремонтні бригади цілодобово та за будь-яких погодних умов. Протягом десяти діб енергетики працювали у три зміни навіть за мінусових температур, аби повернути світло у кожну домівку. Але багатьох людей обурювала відсутність зворотного зв’язку від компанії.
«Відновлення світла за вашою адресою планується о 10:00, 12:00, 15:00, 19:00 …» – знайомі відповіді, чи не так? Втім, коли насправді воно з’явиться, спрогнозувати через об’єктивні причини енергетики не можуть. Логічне запитання: навіщо тоді вказувати конкретні години? Якщо люди знатимуть, що, наприклад, сьогодні світло з’явиться не о 9-й ранку, а о 9-й вечора, вони інакше будуть планувати свій день. Чимало запитань, на кшталт: «У мене світла немає цілий день, а сусідній будинок світиться наче новорічна ялинка – як так?» – також залишаються без відповіді. Шановні енергетики, серед ваших абонентів не так багато людей із відповідною освітою, яка може дати ясність, як це працює, і чому не завжди можна просто «позичити» світло у сусідів. Тож одесити були б дуже вдячні за роз’яснення.
Пункти незламності, генератори та соціальні бригади: чому одесити незадоволені діями міської влади?
Звинувачувати владу завжди і в усьому – це, напевно, національна традиція. Втім, часто для цього є всі підстави. У даній ситуації – комунікаційні. До прикладу, на сайті Одеської міської ради та інших офіційних каналах комунікації вказані контакти Департаменту праці та соціальної політики для можливості користуватися допомогою спеціальних мобільних бригад. Вони надають допомогу одиноким особам поважного віку, особам з інвалідністю, сім’ям з дітьми, які мешкають на високих поверхах та не мають змоги спуститися. Проте, якщо це одинока літня людина, яка мешкає, наприклад, на 9-му поверсі, у якої не працює мобільний зв’язок (а це часте явище за тривалої відсутності світла) та немає інтернету – як їй викликати цю бригаду? Чому б, наприклад, не скласти список мешканців, які потребують допомоги та не перебувають на обліку в соціальних службах, використовуючи дані сусідів, голів ОСББ та волонтерів?
До речі, не зайвим буде ще раз нагадати телефони гарячих ліній, за якими можна звернутися по допомогу:
- територіальний центр соціального обслуговування в Київському районі – (048) 765-07-87;
- територіальний центр соціального обслуговування в Хаджибейському районі – (094) 924-47-49;
- територіальний центр соціального обслуговування в Приморському районі – (048) 740-75-24 ; (048) 740-75-25; (068) 426-76-18;
- територіальний центр соціального обслуговування в Пересипському районі – (048) 763-03-18.
Cхожа ситуація і з підвозом води. Інколи до найближчої машини, де можна набрати воду, – близько двох кілометрів ходу. Навряд чи літні люди або молоді матусі з візочками в змозі до неї дістатися, та ще й декілька разів. «Чому б цим машинам не їздити дворами?», – питають мешканці поважного віку. А й справді, чому? Ось і виходить, що допомога від міської влади є, але…
Окрема тема – візити депутатів до своїх виборців. Народні обранці приходять переважно під софіти телекамер або разом із міськими чиновниками, нарікають одесити.
Справедливості заради, варто сказати, що чимало теплих слів від містян лунали на адресу чиновників за намети обігріву – вони виявилися дуже доречними. Не можна також не відмітити добру роботу щодо пошуку додаткових потужностей генерації: хоча з безпекових міркувань кількість привезених і подарованих генераторів, місця їхнього встановлення не повідомляються (головне, щоб сталося не так, як із подарованими генераторами за часів Труханова).
Перекрийте вулицю – і вам дадуть світло: чи це справді працює?
Заклики блокувати автошляхи все частіше лунають у будинкових чатах одеситів, у розмовах перехожих на вулицях. Це не стільки про схильність людей до заколотів і втому від неможливості задовольнити базові побутові потреби, скільки про все ту ж недостатню комунікацію представників міської влади, обслуговуючих компаній, депутатів.
І хоча увімкнення світла після таких імпровізованих акцій протесту не більше ніж співпадіння, бажаючих таким чином привернути увагу до своїх проблем стає все більше. А влада не розуміє, або вдає, що не розуміє, чому так відбувається.
Можливо, треба частіше просто говорити з людьми, пояснюючи що робиться для подолання надзвичайної події, питати, як краще організовувати допомогу і чого люди потребують найбільше саме зараз, а не тоді, коли шляхи вже перекривають протестувальники.
Втім, у даній ситуації стає навіть ніяково, адже подібних протестних дій ні у Києві за тривалої відсутності світла, ні у Миколаєві, мешканці якого жили кілька років без питної води, не спостерігалося.
Одесо, думай про завтра – сьогодні!
Декілька днів тому, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026-2027, одеські посадовці заявили, що розпочато роботу над Планом енергетичної стійкості, який має підвищити незалежність інфраструктури в умовах регулярних атак на енергосистему.
Логічно поцікавитися, а чому тільки зараз?
Втім, будь-які плани та проєкти не скасовують підготовки кожного з нас.
Ніхто не знає, коли закінчиться війна, скільки енергетичних об’єктів ще уразить ворог, чи поллється з крану вода після чергового блекауту. Тому дайте відповідь собі на такі запитання:
- Як давно ви перевіряли свою тривожну валізу?
- Чи всі ліки у домашній аптечці відповідають терміну придатності?
- Чи вистачить особистих запасів питної води для всієї родини на кілька днів?
- Чи зможете ви накласти турнікет сусідові, якщо його поранить уламками, та чи є турнікет у вашій оселі?
- Де ви зустрінетеся з рідними за відсутності зв’язку?
- Чи знаєте ви, хто у вашому будинку потребує допомоги?
Якщо ви не можете відповісти на ці та інші запитання – ви у зоні ризику. Ймовірність випадків, коли ані влада, ані ДТЕК чи ДСНС не зможуть вирішити усіх проблем, під час війни існує завжди. Наше сьогодні, звісно, далеко «не фонтан», але одесити завжди вміли «тримати фасон», тож ми переконані, що це вміння у нас не зможе відняти навіть божевільний сусід.
