І сьогодні ми дізнаємося, як зробити шопінг на 7-му кілометрі, залишитися живою після маминих зауважень і технічно подарувати свекрусі сукню, яка спочатку була завеликою в грудях.
– Мамо, ми з Льовочкою зробили шопінг.
– Шо ви зробили?
– Шоп-пінг.
– Базар шо лі?
– Ну не в сенсі Привоз, а в сенсі 7-й кілометр.
– Таааак. І шо бЭз мене?
– Мамо! Мені там вистачило одного Льовоччиного спротиву, а ще якби були й ви, то й вашого обурення. З вами окремо від інших членів нашої родини ми поїдемо наступного разу.
– Када?
– Та хоч завтра.
– Завтра п’ятниця, там вихідний день.
– Ну тоді в суботу.
– У суботу в мЕня Привоз.
– Правильно. У неділю у вас вихідний, а в понеділок важкий день. Бачите, яка ви зайнята.
– Тоді у вівторок.
– Вівторок і четвер на ринку оптові дні.
– Починааається. Ось так завжди. Все своЄму Льовочці коханому, все йому, все для нього, будь-якого дня… Шо, до речі, купили?
– Джентльменський набір. Труси, шкарпетки, майки.
– Таааак, судячи з трьох пакетів, або шкарпеток багато, або Лара має шо померЯти.
– Лара має шо померЯти і шо обговорити. Льовоччин пакет показувати?
– Ойц, шо там показувати. Класика жанру. БЭлий вЭрх, чорний низ. Ні-ка-да не вийде з моди.
До речі, нагадаємо, що нещодавно легендарний Старокінний ринок Одеси відзначив своє 193-річчя
– Ну я так і зрозуміла. Дивіться, сукня. А під сукню туфельки, а під туфельки сумочка. МЕряти?
– МЕряй. Хоча сукня мені вже не подобається. Шо за забарвлення? Якась бабусина квіточка… тканина… фасон «20 людей померло». Ні в гості, ні в театр, ні на прогулянку. А розмІр! Воно ж тобі велике! Боки висять.
– Мамо, вшиємо – поставимо виточки. Мені воно так сподобалося. Дивіться, як я в ньому кружляю… Легеньке, як пушинка… Ну в грудях завелике, так, а шо робити, якщо з бюстом проблема.
– Проблема не з бюстом, проблема у твоїй голові. На 7-му кілометрі 15 000 торгових точок. 15! І ти не могла знайти на себе щось пристойне не на виріст.
– Мамо, шо вам зовсім не подобається?
– Так. Мені не подобається.
– Може поїхати й поміняти.
– Давай спочатку я помЕряю. Ну, ось бачиш… як має сидіти річ на пристойній фігурі. Тобі до такої фігури ще рости й рости. І їхати міняти не треба. Скажи «дякую», шо в нас один розмІр ноги… І туфельки… Якраз мій каблучок. Шоб ти без мене робила, га? Давай я покручуся… Краса. Можна і в гості, і в театр, і на прогулянку. Циля від заздрощів почне заїкатися. Знімай етикетку.
***
Лара виходить із кімнати й звертається до Льовочки:
– Супер. Їй сукня сподобалася й підійшла. Не вмієш ти, Льова, правильно подарунки дарувати. Тепер вона думає, шо нас виручила і не бурчить, шо ми витратили гроші.
Марина ГАРНІК
Раніше ми розповідали, як одеський самогон із болгарською ракією побився.
