Одеський гумор: що головне у пиріжках?

Так, давненько ми не навідувалися в гості до нашої старої знайомої одеситки Ларочки та її невтомної за жодних обставин свекрухи… Ойц, здається, вона щось запідозрила? Звідки це йде її невістка і, головне – що несе?..

– Лара! Я не понЯла, а що це від тебе так пахне. Причому пахне дуже смачненько. А значить – це щось заборонене.

– Чому одразу… заборонене?

– Бо пахне! Смачно!

– Це ковбаса.

– Таааак. Яка?

– Ну яка… Яка… Улюблененька. Відгадайте.

– Улюблененька ким?

– Ну ким, ким… Всіма.

– Якщо всіма, то докторська.

– Не вгадали.

– Дай я понюхаю із заплющеними очима.

– Нізззяяя. Ви внюхали через сумку і три пакети.

– Ну, якщо через три пакети, то це… Це… Ти була на Привозі… Отже… Копчена грудинка.

– Ви ж сказали, що ковбаса!

– Ай, Лара… М’ясо воно і в Африці м’ясо.

– Так ковбаса ж не м’ясо.

– Ойц, швидко давай зроби мені бутерброд.

– Ладно, ладно. Сиров’ялена, ваша улюблена… На всіх вистачить.

– От ти, Лара… Неправильно плануєш годування всієї родини. Сиров’ялена ковбаса – це не для нагодувати. Сиров’ялена – це для отримання задоволення. Для нагодувати – це ліверна або печінкова.

– Фуууу, це ж для собак і котів.

– Фіг вгадала. Ліверна – це ціла каструля пиріжків. А пиріжки – це і їжа для родини, і для сусідів, і для пройтись по пляжу, і для вагона-ресторана. Тільки цибулі треба побільше… Знаєш, що найголовніше в пиріжках?

– Смак і ціна.

– Ні. Головне, щоб вони були свІженькі.

– Ага, і не гавкали.

Марина ГАРНИК

А ще ви можете дізнатися:

• Почому зелень на Привозі;
• Чим гарний мамин холодець;
• Навіщо купувати «зайву» сковорідку перед святом?