А щоб настрій точно став вихідним, тримайте справжню одеську розмову з життя – про тюлечку, мамині поради та Льовочку, який бігає:
– Мамо, а шо можна випити…
– Не можна, а треба.
– Здрастуйте, а якщо я про ліки!
– Я ж по голосу чую, шо з радості. Шо у вас там за свято живота?
– У нас бутерброди.
– Шо це поки, сумно. З кабачковою ікрою?
– Мамо, я чую сарказм.
– Та ти шо!
– Ні, не з кабачками. У нас свЭженький чорний бородинський хлібчик середньої нарізки, потім свЭрху шматочок домашнього вершкового маслечка, а потім свЭрху малосольна тюлечка… Шо ви так багатозначно задихали?
– Та ось думаю, з думками збираюся.
– А я думаю, шо слина не дає висловитися!
– Зараз! Розмріялася! Тюлечка хоч почищена чи з головою?
– Мамо!
– Шо «мама»?..
– Почище́на.
– А на бутерброд влізла одна рИбка чи дві?
– По одній.
– Зрозуміло. Тада поклади свЭрху шматочок свЭженького огірочка і можеш запивати молоком.
– Несподівано. Молоком? А це не буде занадто?
– ТИбі якраз. Прочищення мізків забезпечено.
– А для Льовочки?
– А для Льовочки можна нічим не запивати.
– А для вас?
– А я тут до чого?
– Здрастуйте, а шо вИ не прийдете?
– А шо мИня звали?
– А шо вас треба кликати? ВИ ж завжди казали, шо радість у дім приходить несподівано.
– Несподівано та раптово приходить діарея. А мама приходить на нюх!
– То вам із молоком?
– Ага, щас! Із пивом, Ларо, із пивом.
– Так Льовочка вже побіг.
– Та шо ж ти мовчиш, як рИба об лід. БЕз мЕня не починайте.
– Ні-ка-да.
Марина ГАРНІК
Раніше ми розповідали, як позичити у сусідки яйця і не пошкодувати про це.
Бажаємо вам душевної неділі, найсмачніших бутербродів і лише приємних несподіванок! Бережіть себе, тримайтеся купи та не починайте без мами. Спокійного й теплого дня, Одесо!
