Одеський гумор: почому зелень на Привозі

І сьогодні «Одеське життя» знову запрошує вас завітати на наш старий і добрий Привоз:

– Ніночка, ти з базару? Почім сьогодні зелень?

– Вам євро чи долар?

– Несподівано. Я взагалі, про укрушку і петроп.

– Аааа… І те, і те по сорок п’ять, але можна торгуватися по 42.

– Дешевше померти. А долар?

– Сорок два.

– А євро?

– Сорок п’ять.

– А торгуватися можна?

– Можна. Вам купувати чи продавати?

– Ні, мИне щоб моніторити ситуацію. Ну і як там… базар?

– Та шо там йому буде. Стояв і стояти буде.

– Та… Коли стоїть – це добре.

– А ха-ха-ха… а коли добре стоїть – ще краще.

– Ніночка, а як там на базарі з асортиментом?

– Асортимент нормальний, а от контингент продавців кульгає.

– Та ви шо? Не може бути. Раніше продавці були інтелігентні люди.

– Коли це?

– У 90-х. За прилавок стали і вчителі і лікарі. Увесь світ професури. Я якось зустріла в овочевому ряду свою приятельку, Олену Василівну. Колишній учитель фізкультури.

– Колишніх вчителів не буває.

– Це так. Тож вона так тримала весь ряд. Дисципліна на вищому рівні. На перший-другий розрахуйсь! Жодних обважувань і обрахунків.

– Ну… Нині не той базар… Не той. Сімо, так ви купуєте чи продаєте?

– Кого?

– Кого, кого… петрушку! Зелень, звичайно.

– Ні, поки що притримаю. Нехай курс побільше стане.

– А якщо обвалиться курс?

– Ойц, я вас благаю. Будемо жити – будемо побачити.

Марина ГАРНИК

***
На Привозі торговий ряд. Продаються дублянки. Підходить пишна пані, починає розглядати товар.

– Купуйте, жінко, дуже хороші дублянки, різних фасонів, різних кольорів!

– А з трихуелем є?

– За ваші гроші і з трихуелем знайдемо!

Вибирає дублянку, подає жінці, та міряє, розраховується і йде. Навпроти хлопець продає шкіряні куртки і уважно слухав їхню розмову:

– Покажи мені дублянку з трихуелем, ніколи не бачив?

– Ось дивись – XXXL.

Хочете більше гумору? Таки вам сюди:

• Про тітку Феню з Привозу;
• Як Сьома яблука на Привозі вибирав;
• Кілограм помідорів з Привозу.