Гандрабури, Борщі та Нестоїта: звідки на Одещині взялися такі чудернацькі назви сіл (ВІДЕО)

Ключові моменти:

• Назва Борщі походить від прізвища першого поселенця, а не страви.
• Гандрабури зберігають пам’ять про молдовське прізвище та народні легенди.
• Нерубайське пов’язане з історією козаків після зруйнування Запорозької Січі.
• Назва Маяки спочатку означала переправу, а не морські вогні.

Матеріал підготовлено за відео проєкту «Легенди Одещини» на YouTube-каналі «Одеського життя». Під час роботи над темою використано «Топонімічний словник України» М. Т. Янка, наукову статтю про структурно-семантичні особливості ойконімів Одещини, мовознавчі записки Одеського національного університету, краєзнавчі дослідження Окнянщини, Ананьївщини та Подільщини, матеріали «Історії міст і сіл УРСР», а також постанови Верховної Ради про перейменування населених пунктів у межах декомунізації.

Чому на Одещині так багато незвичайних назв сіл

Одещина — край, де протягом століть перетиналися різні народи та культури. Українці, молдовани, болгари, гагаузи, ногайці та інші спільноти залишили після себе не лише пам’ятки й традиції, а й назви населених пунктів.

Часто нові мешканці переймали вже наявні назви, навіть не знаючи їхнього значення. Незнайомі слова поступово змінювалися, пристосовуючись до місцевої вимови. Так виникали топоніми, які сьогодні здаються дивними, хоча за кожним із них стоїть своя історія.

Борщі: село, назване на честь людини, а не страви

 

Село Борщі в Куяльницькій громаді легко викликає гастрономічні асоціації. Проте його назва не має стосунку до популярної української страви.

Спочатку поселення називалося Готари — від молдовського слова, що означає межу або кордон. У 1750 році назву змінили. Архівні документи Балтського повіту пояснюють це просто: село отримало ім’я на честь першого поселенця з прізвищем Борщ.

Згодом з’явилася народна легенда про трактир, де нібито готували надзвичайно смачний борщ. За переказом, чумаки спеціально звертали з дороги, щоб скуштувати знамениту страву. Так звичайне прізвище поступово обросло кулінарною історією.

Гандрабури: козацький куліш і молдовське коріння

Назва Гандрабури на Ананьївщині звучить незвично навіть для Одещини. За мовознавчим поясненням, вона походить від поширеного в цій місцевості молдовського прізвища Гандрабура.

Однак народна пам’ять запропонувала цікавішу версію. За переказом, тут жив запорозький козак Тимофій Гандрабура, який гостинно приймав чумаків і пригощав їх кулішем.

Мандрівникам настільки подобалося гостювати в господаря, що навіть сусідній пагорб нібито назвали на його честь. У легенді з’являється молдовське слово «тискул», яке означає вершину.

Є й інша версія походження назви: у турецьких документах поселення згадувалося як Беріндебур. Яке саме пояснення найближче до істини, однозначно сказати складно. Але ця історія добре показує, скільки культурних шарів переплелося в минулому Одещини.

Читайте також: Від піщаної пустелі до промислового серця Одеси: історія Пересипу (ВІДЕО)

Нерубайське: козаки, які відклали шаблі

Назва Нерубайське пов’язана з історією запорожців після зруйнування Запорозької Січі. Частина козаків не захотіла приймати нові умови імперської влади й оселилася поблизу Одеси.

За однією з історичних версій, умовою їхнього проживання стала відмова від зброї. Колишні запорожці погодилися більше не воювати та взялися за мирну працю. Так, за переказом, вони стали нерубаями.

Існує також романтична легенда про те, що козаки домовилися з турками більше не рубатися шаблями. Документальних підтверджень такого перемир’я немає, але ця версія стала частиною місцевої пам’яті.

Про козацьке минуле нагадують і старовинні поховання на сільських кладовищах. Найдавніші надгробки датуються 1791 роком. На початку XX століття фольклорист Володимир Данилов записував тут перекази про запорозьке та гайдамацьке походження місцевих родин.

Нестоїта: звідки взялася назва з трьома легендами

Нестоїта — одне з найцікавіших сіл Одещини з погляду історії назви. Поселення заснували ще 1723 року, і за цей час воно мало кілька різних найменувань.

Краєзнавці пов’язують первісну назву з молдовським словом, що означає «знищене». Можливо, воно зберігає пам’ять про давню трагедію перших поселенців, хоча подробиці вже не відомі.

Але незрозуміле слово місцеві мешканці переосмислили на свій лад. Воно почало асоціюватися з висловом «не стояти», і виникли одразу три легенди.

За першою, тут був пункт, де тимчасово зупиняли кріпаків перед розподілом по маєтках. За другою, чумакам радили довго не затримуватися через розбійників у навколишніх лісах. За третьою, село заснували молдовські втікачі, які ніде надовго не залишалися.

Так одна забута назва породила кілька історій, які не мають підтвердженого зв’язку з її первісним значенням.

Читайте також: Це село на Одещині засновали втікачі, які не корилися жодній владі: чим дивує Великоплоске (ВІДЕО)

Маяки: назва, яка не має стосунку до морських вогнів

Здавалося б, походження назви Маяки під Одесою цілком очевидне. Можна уявити сигнальні вогні, які допомагали козацьким чайкам орієнтуватися на воді. Але історія значно цікавіша.

Поселення згадується ще 1421 року під назвою Маяк-Караул. За однією з версій, в основі топоніма лежить тюркське слово «Міяк», яке означало переправу.

Отже, назва виникла задовго до того, як її почали пов’язувати з морськими маяками. Знайоме звучання просто підказало людям більш зрозуміле пояснення.

Утконосівка: село з назвою «качиний дзьоб»

Ще один незвичайний топонім можна знайти у Придунав’ї. Село Утконосівка отримало сучасну назву 1947 року, але його історія набагато давніша.

Поселення заснували на мисі біля озера Катлабуг. Його обриси нагадували качиний дзьоб, тому тюркською місцевість називали Ердек-Бурну — буквально «качиний дзьоб».

Радянська влада не стала вигадувати нову назву, а просто переклала стару. Так з’явилася Утконосівка. Сьогодні далеко не всі знають, що за незвичним ім’ям села приховується форма берега.

Читайте також: Як в Одесі створили пароплавну компанію світового масштабу і що сталося з РОПіТ (ВІДЕО)

Топик: назва, яку вже нікому пояснити

Не всі географічні назви Одещини вдалося розшифрувати. Іноді від старих слів залишилося лише звучання, а людей, які могли б пояснити їхнє значення, давно немає.

Один із таких прикладів — Топик на Подільщині. У селі мешкає менш ніж сотня людей, а його назва не має надійного пояснення, яке могли б підтвердити історичні документи чи місцеві перекази.

Такі топоніми нагадують про те, що за кожною назвою стоїть історія людей. Війни, переселення, депортації та зникнення мов призводили до того, що цілі пласти місцевої пам’яті поступово втрачалися.

Що приховують незвичайні назви Одещини

Борщі, Гандрабури, Нерубайське та інші незвичайні назви — це не випадкові слова на карті. Вони зберігають сліди різних народів, мов і подій, які формували історію краю.

Одні назви можна пояснити за архівними документами, інші обросли народними легендами, а деякі досі залишаються загадками.

Більше історій про незвичайні топоніми, їхні версії походження та місцеві перекази дивіться у відео проєкту «Легенди Одещини» на YouTube-каналі «Одеського життя».

У відео також розповідаємо про назви Острівне, Кубей, Байтали, Пасицели, Топали, Дігори, Тригради та інші населені пункти Одещини.

Читайте також: Як чеське село на Одещині змінило п’ять назв і втратило коріння (ВІДЕО)