Анекдот дня: монолог майбутньої свекрухи, або з ким одружується Льовочка

А сьогодні у нас… Такий не маленький анекдот, а ціла історія. Ну, а як інакше, якщо Льовочка вирішив робити нерви своїй мамі!..

– Льовочка, синочку, і де ти взяв це… Ось це… Те, що дуже хоче називатися твоєю дружиною? Де? У Бердичеві. Начебто пристойне місто, а де вона там була? У філармонії. Підлоги, мила, чи що? Не, а шо, на фортепіано грала. Тоді зрозуміло, чому вона на моїх нервах теж грає… віртуозно. Та й що, що я її ще не бачила. Вона міня вже турбує. Бердичів, Бердичів… Шо тато!.. Тато міня привіз із Бершаді. Це різні речі. І потім… у нас з татом було кохання… з першого погляду. Що зараз? Зараз так не буває. А батьків має? Так. І хто вони? Лікарі! Ну, хоч це слава богу. А які лікарі? Та я розумію, що хороші. Які? Тато кардіолог, а мати – стоматолог. Боже мій, пристойні люди. У таких пристойних людей не може бути поганої дочки. А знайомитись приїдуть? Приїдуть. І що? Завтра. Льовочко, так це ти адієт, а не вона! Як же я встигну, мені ж треба тока базар тричі робити. А прибрати вдома, люди приїдуть… Ойц, Льовочку… Не до нас спати? А йде? У них шо? Своя квартира! Тут? Боже мій, то Бердичів пристойне місто. А поїсти до нас, я сподіваюсь? Ні! А куди? У ресторані. Шо… теж… їхнє? Що означає «майже»? На паях. А з ким? З братом. З чиїмось? Папи-кардіолога. Боже, яка рідня, яка рідня. А за чий рахунок ресторан? За їхнє. Льова, що ти собі думаєш, дівчина гарна, треба брати. Хто сумнівається? Я? Я одразу погодилася. Боже, як їм пощастило із зятем, як пощастило. Ти кільце приготував? Як ні? Ти що! Негайно. Треба брати їх, поки що тепленькі. І квіти, два букети. Як кому? Нареченій та коханій тещі!..

Марина Гарник

А ще ви можете заглянути сюди:

• Що пишуть на асфальті в одеському дворику;
• Чому багаті живуть довше?
• Про Фіму та його тещу;
• Про материнську турботу;
• Хто впливає на тривалість шлюбу.