Доброго ранку, Одесо! Ще небагато – і вихідні. А якщо дуже пощастить, то й зі світлом. Але навіть якщо й ні, духом не падаємо, а віримо і сподіваємося на краще і кличемо гостей на вечерю при свічках. При цьому бажано не уподібнюватися до героя нашого сьогоднішнього анекдоту.
– Рабіновичу, ви дарма цю ковбасу купуєте. Вона, звичайно, дешева, але її рішуче неможливо їсти, там одна соя.
– Ой, Розо Марківно, таки не нудіть мені на нерви, це ж для гостей.
Ще анекдоти :