У ЗМІ з’явилась інформація, що Дональд Трамп може запросити Олександра Лукашенка до своєї резиденції у Флориді — Мар-а-Лаго. Це не просто дорогий маєток, а місце, яке давно використовується для неформальних зустрічей і переговорів.
Ключові моменти:
Про можливу зустріч у Мар-а-Лаго повідомляють медіа з посиланням на політичні джерела, однак офіційних підтверджень на момент підготовки матеріалу немає.
Щоб зрозуміти, чому ця локація викликає інтерес, ми звернулися до історії маєтку і відкритих даних про його статус. Мар-а-Лаго збудувала у 1920-х роках мільйонерка Марджорі Пост — цей об’єкт внесено до Національного реєстру історичних місць США. У тексті використано архівні відомості про створення резиденції, її передачу федеральному уряду та подальший продаж.
Окремо проаналізовано обставини купівлі маєтку Дональдом Трампом у 1980-х роках. Зокрема, підтверджується, що угода відбулася після суттєвого зниження ціни, на що вплинули дії самого покупця щодо сусідньої ділянки.
Також використано відкриті фінансові дані та публічні повідомлення про роботу клубу Mar-a-Lago: відомо, що після зміни концепції маєток став приватним клубом із вступними та щорічними внесками, що формують його дохід.
Таким чином, Мар-а-Лаго сьогодні — це не лише історична резиденція, а й простір, де поєднуються бізнес-інтереси, політичні контакти та неформальні переговори. Саме цей контекст пояснює інтерес до будь-яких повідомлень про зустрічі в цьому місці.
Ну ось, знову на слуху ця фазенда Дональда Трампа. Цього разу повідомляють, що він начебто збирається запросити туди головного пахана Білорусі Олександра Лукашенка. Здавалося б, Дональд Фредович — пристойна людина, майже лауреат Нобелівської премії миру, а тут із бульбенфюрером мало не цілується. А давайте-но, читачі, і ми з вами завітаємо до Мар-а-Лаго (віртуально, звісно), дізнаємося його історію, а головне — історію його придбання Трампом, і тоді у нас з’явиться чітка відповідь на питання «хто є хто?» Причому щодо Трампа — насамперед.
Отже, назва маєтку Мар-а-Лаго (Mar-a-Lago), що належить Дональду Трампу у Флориді, перекладається з іспанської як «від моря до озера». Це тому, що особняк збудований на вузькій смузі землі між Атлантичним океаном (море) та лагуною Лейк-Ворт (озеро). Історію цієї трамповської нині «дачі» площею не по-нашому 6 соток, а цілих 7, та ще й не соток, а гектарів, ми почнемо здалеку: вона дуже цікава і повчальна.
Жив собі в Іллінойсі нікому не відомий чоловік на прізвище Чарльз Пост. У житті йому не щастило, через це його «психи брали», аж до санаторію на лікування потрапив. А там на сніданок якось подали напій із обсмажених злаків — і тут «розумна думка прийшла не опісля», а одразу.
Він здогадався створювати кукурудзяні пластівці для сніданку і вже через 5 років став не просто мільйонером, а власником цілої імперії з виробництва цієї й досі популярної їжі. Але життя тоді не вперше і далеко не востаннє довело, що не в грошах щастя і навіть не в їх кількості. У 1914 році мультимільйонер Чарльз Пост підніс дуло револьвера до своєї скроні й натиснув на спусковий гачок. Депресія…
Його донька Марджорі Пост в одну мить стала власницею імперії «вагою» у 22 мільйони доларів (на сьогодні це понад пів мільярда «зелених»). До 1920 року вона вже встигла розлучитися з першим чоловіком, другим її обранцем став кмітливий фінансист Хаттон.
Вони разом довели справу, розпочату її батьком, до космічних висот. Ба більше, придбали за сучасною термінологією «стартап» із виробництва заморожених продуктів і чесно «заробили» на цьому ще сотні мільйонів.
Але Марджорі було нудно. А тепер час анекдоту, щоб показати, в чому різниця між росіянином і американцем, коли їм нудно. Російський купець у давнину заїхав у придорожній шинок, наївся досхочу, ще більше горілки напився й кричить: «Чоловіче, принеси відро лайна і ганчірку!» Коли принесли, він довго макував ганчірку в лайно, а потім почав шалено крутити її над головою, кричачи: «Нудно мені, ой нудно!» Хтось, до речі, вважає, що зараз росіяни не такі!?
А от американка Марджорі від нудьги вирішила створити легенду — щось таке, що увійде в історію Америки. Це мав бути Палац! Президентсько-королівського рівня!
У 1923 році вона приїхала до Палм-Біч, Флорида, і обрала для купівлі смугу землі між Атлантикою та озером, яку місцеві вважали невдалою: надто вже тут вільно почувалися урагани. За величезні гроші вона купила цю землю і найняла найкращих архітекторів Америки, щоб вони створили диво-споруду.
Гуляти — так гуляти: гроші лилися рікою! Все ж таки найбагатша жінка США. Довжина будівлі — 128 метрів: королівські резиденції в Європі — це господарські будівлі! 126 приміщень прикрасили 80 тисяч старовинних кахлів з Італії та Іспанії (це вручну розписана керамічна плитка).
Дзеркала — лише з Венеції! Кришталеві люстри — обов’язково з Австрії. Мармур для колон — найкращий у світі, каррарський (Італія). Меблі — тільки антикварні, з Європи, сама їздила обирати.
Тоді все це обійшлося у 7 мільйонів — у середині 1920-х за ці гроші можна було звести цілий квартал особняків. До речі, нині це приблизно 127 мільйонів.
Будували палац довго — з 1924 до 1927 року. Заважали урагани, але не менше гальмувала роботу й сама замовниця.
Сім (!) разів переробляли розписану золотом стелю: їй не подобався відтінок — мовляв, занадто «бідний», не королівський. Але платню при цьому вона підвищувала — усім.
На початку 1927 року Мар-а-Лаго ввели в експлуатацію. Центральна вежа мала висоту 23 метри — це приблизно 7–8 поверхів. Майже 6 тисяч квадратних метрів даху — з іспанської черепиці. Серед 126 приміщень — близько 60 спалень, 33 ванні кімнати, бальні зали, вітальні. А ще — сади з екзотичними рослинами та приватний пляж довжиною понад пів кілометра.
Опустимо нюанси життя господарки на наступні десятиліття. З роками Марджорі дедалі більше віддалялася від свого палацу і зрештою залишилася сама.
Розуміючи, що дочкам цей маєток не потрібен, вона заповіла його федеральному уряду США. Мар-а-Лаго внесли до Національного реєстру історичних місць.
Але утримання виявилося надто дорогим, і в 1980 році Конгрес повернув маєток фонду Марджорі Пост. Через кілька років його виставили на продаж — але покупців не знаходилося.
Трамп «докопався» до Гренландії не лише через корисні копалини
І тут з’являється Дональд Трамп — молодий нью-йоркський бізнесмен із уже сформованою скандальною репутацією. Він запропонував за маєток 28 мільйонів доларів, але йому відмовили.
Тоді він викупив сусідню ділянку і заявив, що зведе там величезну будівлю, яка перекриє вигляд на океан. Це різко обвалило вартість маєтку — і зрештою він дістався Трампу значно дешевше.
Згодом Трамп перетворив Мар-а-Лаго на приватний клуб. Вступний внесок спочатку становив 100 тисяч доларів, а згодом зріс до сотень тисяч і навіть мільйона.
Щорічні внески також зросли, і клуб почав приносити десятки мільйонів доларів.
Таким чином, Мар-а-Лаго стало не лише резиденцією, а й бізнес-проєктом.
У фіналі автор нагадує: «Хто любить срібло — той не насититься сріблом». І ставить питання: чи розуміє це сам Трамп?
Ще по темі: Панамський канал: як США домагаються виконання своїх бажань
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Сьогодні, 29 березня, у місті Південне Одеської області стався нещасний випадок на узбережжі. Двоє чоловіків… Read More
Житель Татарбунар Одеської області поплатився свободою за бажання поділитися особистим відео в місцевій Telegram-спільноті. Чоловік… Read More
Їхньою зброєю були не відмички, а бездоганні манери, знання іноземних мов та неймовірна харизма. В… Read More
Завтра, у понеділок, 30 березня 2026 року, протягом доби небезпечні метеорологічні явища в Одесі та… Read More
Вечором неділі, 29 березня 2026 року, Одесу та передмістя знову атакує група ударних дронів росіян.… Read More
В Одесі — справжній бум узбецької кухні, і нові заклади відкриваються один за одним. Але… Read More