У ЗМІ з’явилась інформація, що Дональд Трамп може запросити Олександра Лукашенка до своєї резиденції у Флориді — Мар-а-Лаго. Це не просто дорогий маєток, а місце, яке давно використовується для неформальних зустрічей і переговорів.
Ключові моменти:
Про можливу зустріч у Мар-а-Лаго повідомляють медіа з посиланням на політичні джерела, однак офіційних підтверджень на момент підготовки матеріалу немає.
Щоб зрозуміти, чому ця локація викликає інтерес, ми звернулися до історії маєтку і відкритих даних про його статус. Мар-а-Лаго збудувала у 1920-х роках мільйонерка Марджорі Пост — цей об’єкт внесено до Національного реєстру історичних місць США. У тексті використано архівні відомості про створення резиденції, її передачу федеральному уряду та подальший продаж.
Окремо проаналізовано обставини купівлі маєтку Дональдом Трампом у 1980-х роках. Зокрема, підтверджується, що угода відбулася після суттєвого зниження ціни, на що вплинули дії самого покупця щодо сусідньої ділянки.
Також використано відкриті фінансові дані та публічні повідомлення про роботу клубу Mar-a-Lago: відомо, що після зміни концепції маєток став приватним клубом із вступними та щорічними внесками, що формують його дохід.
Таким чином, Мар-а-Лаго сьогодні — це не лише історична резиденція, а й простір, де поєднуються бізнес-інтереси, політичні контакти та неформальні переговори. Саме цей контекст пояснює інтерес до будь-яких повідомлень про зустрічі в цьому місці.
Ну ось, знову на слуху ця фазенда Дональда Трампа. Цього разу повідомляють, що він начебто збирається запросити туди головного пахана Білорусі Олександра Лукашенка. Здавалося б, Дональд Фредович — пристойна людина, майже лауреат Нобелівської премії миру, а тут із бульбенфюрером мало не цілується. А давайте-но, читачі, і ми з вами завітаємо до Мар-а-Лаго (віртуально, звісно), дізнаємося його історію, а головне — історію його придбання Трампом, і тоді у нас з’явиться чітка відповідь на питання «хто є хто?» Причому щодо Трампа — насамперед.
Отже, назва маєтку Мар-а-Лаго (Mar-a-Lago), що належить Дональду Трампу у Флориді, перекладається з іспанської як «від моря до озера». Це тому, що особняк збудований на вузькій смузі землі між Атлантичним океаном (море) та лагуною Лейк-Ворт (озеро). Історію цієї трамповської нині «дачі» площею не по-нашому 6 соток, а цілих 7, та ще й не соток, а гектарів, ми почнемо здалеку: вона дуже цікава і повчальна.
Жив собі в Іллінойсі нікому не відомий чоловік на прізвище Чарльз Пост. У житті йому не щастило, через це його «психи брали», аж до санаторію на лікування потрапив. А там на сніданок якось подали напій із обсмажених злаків — і тут «розумна думка прийшла не опісля», а одразу.
Він здогадався створювати кукурудзяні пластівці для сніданку і вже через 5 років став не просто мільйонером, а власником цілої імперії з виробництва цієї й досі популярної їжі. Але життя тоді не вперше і далеко не востаннє довело, що не в грошах щастя і навіть не в їх кількості. У 1914 році мультимільйонер Чарльз Пост підніс дуло револьвера до своєї скроні й натиснув на спусковий гачок. Депресія…
Його донька Марджорі Пост в одну мить стала власницею імперії «вагою» у 22 мільйони доларів (на сьогодні це понад пів мільярда «зелених»). До 1920 року вона вже встигла розлучитися з першим чоловіком, другим її обранцем став кмітливий фінансист Хаттон.
Вони разом довели справу, розпочату її батьком, до космічних висот. Ба більше, придбали за сучасною термінологією «стартап» із виробництва заморожених продуктів і чесно «заробили» на цьому ще сотні мільйонів.
Але Марджорі було нудно. А тепер час анекдоту, щоб показати, в чому різниця між росіянином і американцем, коли їм нудно. Російський купець у давнину заїхав у придорожній шинок, наївся досхочу, ще більше горілки напився й кричить: «Чоловіче, принеси відро лайна і ганчірку!» Коли принесли, він довго макував ганчірку в лайно, а потім почав шалено крутити її над головою, кричачи: «Нудно мені, ой нудно!» Хтось, до речі, вважає, що зараз росіяни не такі!?
А от американка Марджорі від нудьги вирішила створити легенду — щось таке, що увійде в історію Америки. Це мав бути Палац! Президентсько-королівського рівня!
У 1923 році вона приїхала до Палм-Біч, Флорида, і обрала для купівлі смугу землі між Атлантикою та озером, яку місцеві вважали невдалою: надто вже тут вільно почувалися урагани. За величезні гроші вона купила цю землю і найняла найкращих архітекторів Америки, щоб вони створили диво-споруду.
Гуляти — так гуляти: гроші лилися рікою! Все ж таки найбагатша жінка США. Довжина будівлі — 128 метрів: королівські резиденції в Європі — це господарські будівлі! 126 приміщень прикрасили 80 тисяч старовинних кахлів з Італії та Іспанії (це вручну розписана керамічна плитка).
Дзеркала — лише з Венеції! Кришталеві люстри — обов’язково з Австрії. Мармур для колон — найкращий у світі, каррарський (Італія). Меблі — тільки антикварні, з Європи, сама їздила обирати.
Тоді все це обійшлося у 7 мільйонів — у середині 1920-х за ці гроші можна було звести цілий квартал особняків. До речі, нині це приблизно 127 мільйонів.
Будували палац довго — з 1924 до 1927 року. Заважали урагани, але не менше гальмувала роботу й сама замовниця.
Сім (!) разів переробляли розписану золотом стелю: їй не подобався відтінок — мовляв, занадто «бідний», не королівський. Але платню при цьому вона підвищувала — усім.
На початку 1927 року Мар-а-Лаго ввели в експлуатацію. Центральна вежа мала висоту 23 метри — це приблизно 7–8 поверхів. Майже 6 тисяч квадратних метрів даху — з іспанської черепиці. Серед 126 приміщень — близько 60 спалень, 33 ванні кімнати, бальні зали, вітальні. А ще — сади з екзотичними рослинами та приватний пляж довжиною понад пів кілометра.
Опустимо нюанси життя господарки на наступні десятиліття. З роками Марджорі дедалі більше віддалялася від свого палацу і зрештою залишилася сама.
Розуміючи, що дочкам цей маєток не потрібен, вона заповіла його федеральному уряду США. Мар-а-Лаго внесли до Національного реєстру історичних місць.
Але утримання виявилося надто дорогим, і в 1980 році Конгрес повернув маєток фонду Марджорі Пост. Через кілька років його виставили на продаж — але покупців не знаходилося.
Трамп «докопався» до Гренландії не лише через корисні копалини
І тут з’являється Дональд Трамп — молодий нью-йоркський бізнесмен із уже сформованою скандальною репутацією. Він запропонував за маєток 28 мільйонів доларів, але йому відмовили.
Тоді він викупив сусідню ділянку і заявив, що зведе там величезну будівлю, яка перекриє вигляд на океан. Це різко обвалило вартість маєтку — і зрештою він дістався Трампу значно дешевше.
Згодом Трамп перетворив Мар-а-Лаго на приватний клуб. Вступний внесок спочатку становив 100 тисяч доларів, а згодом зріс до сотень тисяч і навіть мільйона.
Щорічні внески також зросли, і клуб почав приносити десятки мільйонів доларів.
Таким чином, Мар-а-Лаго стало не лише резиденцією, а й бізнес-проєктом.
У фіналі автор нагадує: «Хто любить срібло — той не насититься сріблом». І ставить питання: чи розуміє це сам Трамп?
Ще по темі: Панамський канал: як США домагаються виконання своїх бажань
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
В Одесі прогнозують справжню літню погоду. Морська вода прогрілася до +21…+22 °C, а повітря вдень… Read More
Доброго ранку! Сонце сьогодні працює без вихідних, тож парасоля від дощу поки не знадобиться. А… Read More
Гарна новина для тих, хто чутливо реагує на «примхи» Сонця: після дещо збуреного періоду наприкінці… Read More
Багато людей вважають, що психологічне насильство починається лише після шлюбу або спільного життя. Насправді тривожні… Read More
75 років тому тисячі бойків примусово вивезли із Західної Бойківщини до південних областей України. Серед… Read More
Стовпчики термометрів в Одесі знову піднімуться вище +30 °C. Водночас в окремих районах області можливі… Read More