Авторський блог

Острів Сліз у США: як забуксувала еміграція в Америку

Сполучені Штати Америки — країна мігрантів. Саме вони зробили її найбагатшою і найсильнішою у світі. Через це вона стала ще більш привабливою для іноземців. Кількість бажаючих там жити не зменшується, а ось можливостей приймати у країни більше немає. Про це, і причому тут «острів Сліз» розповідає у своєму блозі автор «Одеського Життя» Валерій Боянжу.

Для одних — острів Свободи, для інших — Сліз

“Перша група депортованих мігрантів прибула зі США до Гватемали”.

І ось на які думки наштовхнула автора ця інформація, що зовсім нещодавно облетіла багато світових ЗМІ. У перші числа січня, далекого 1892 року, тобто рівно 133 роки тому, на острові Елліс в Нью-Йорку відкрився еміграційний пункт, в якому робили свій перший крок з трапів трансатлантичних пароплавів шукачі заокеанського щастя.

Побував на цьому острові і автор цих рядків — “всього” 20 років тому, у 2005 році, у складі групи херсонських журналістів, запрошених Конгресом у США для ознайомлення з роботою провідних тамтешніх ЗМІ.

У культурній програмі була, окрім іншого, поїздка у Нью-Йорк на острів Ліберті (у перекладі — Свободи), до статуї Свободи. Ну і по дорозі ми заглянули на острів Елліс. Блукали там одні туристи… А у піковий період напливу іноземців (1892-1924 рр.) через еміграційний пункт на цьому острові пройшло близько 12 млн. людей, нащадки яких зараз складають близько 40%(!) населення США.

Згадалися мені тоді великі очі маленького хлопчика, який через вікно карантинного пункту на острові Елліс розглядав статую Свободи. Це кадр з улюбленого кінофільму “Хрещений батько”, а з хлопчика потім виріс дон Карлеоне…

Острівок спочатку був безіменним, а коли його викупив якийсь Сем Елліс, він отримав назву за його прізвищем. Там організувалося маленьке поселення зі спальнями, кухнями, банями, лікарнею. Функціонував цей еміграційний пункт до 1943 року.

У 1990-і будівля імміграційної служби стала музеєм, що символізує “золоту двері” в країну реалізації надій і мрій. Але у острова Елліс було ще одне, неофіційне, ім’я — острів Сліз.

Просто деяким прибулим з різних причин відмовляли у праві залишитися у США — звідси і сльози… І ось зараз — знову сльози вигнаних. Правда, ситуація, що призвела до цього, змінилася.

Читайте також: Як проходять вибори у США і хто такі виборці

Зайві мігранти

Мільйони громадян латиноамериканських країн без найменшого дозволу імміграційних служб через неконтрольований(!) кордон з Мексикою роками проникали в США. І ось новообраний президент Трамп заявив, що негайно вишле зі США для початку до 1 мільйона нелегалів!

За даними звіту Міністерства внутрішньої безпеки США за 2022 рік, понад 40% іммігрантів, нелегально проживаючих у США, були з Мексики, що складає 4,8 мільйона з 11 мільйонів. За нею слідували Гватемала, Сальвадор і Гондурас (не плутати з росією!), які в сукупності складали понад 20% від загального числа.

Ось Гватемала і висловила готовність приймати громадян і своїх, і інших країн Центральної Америки, депортованих із США. Цей крок розглядається як частина зусиль країни по встановленню позитивних відносин з майбутньою адміністрацією Трампа.

Створену французьким скульптором Фредеріком Огюстом Бартольді Статую Свободи відкрили у 1886 році. Виступивший на цьому заході президент США сказав: “Ми не забудемо, що свобода зробила Америку…”

Що ж, це дійсно так, в тому числі і свобода вибору цієї країни для проживання. Але іноді свобода, як зазначив наш мудрий одесит Жванецький, нагадує світлофор, у якого ввімкнені всі три вогні одночасно. А це вже хаос. Ось його-то і загрожує побороти Дональд Трамп. Ну і прапор йому в руки. Лиш би він хаос не перетворив на Хаос…

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса

Share
Валерий Боянжу

В 1996 году с появлением в Херсоне частной и честной газеты "Гривна" ушел в журналистику. Редактор, шеф-редактор, Заслуженный журналист Украины (2007 год). 26 лет работал без отпуска, за этот период ни один номер газеты не вышел без моих материалов. 24 февраля 2022 года в вынужденный отпуск меня отправили убившие газету оккупанты. Длился он год. С начала 2023 года в Одессе я первый раз в жизни стал ВПЛ и второй раз в жизни - журналистом. Газеты "Одесская жизнь" и "На пенсии" меня подогрели, обобрали ( ой,нет, простите: подобрали, обогрели), а если без шуток - то просто реанимировали, вернув мне СЧАСТЬЕ общения с читательской аудиторией. Но домой так хочу - слов нет, чтобы передать.

Recent Posts

  • Positive News

Одеський гумор: нервова людина та праця без світла

Доброго ранку, друзі! Новий тиждень — нові пригоди! Розпочинаємо його з добірки кумедних мемів і… Read More

21-07-2025 в 06:11
  • Новини

Магнітні бурі: яка ймовірність шторму 21 липня

Сьогодні, 21 липня, серйозних магнітних бур не прогнозується. Геомагнітне поле залишатиметься спокійним, а можливі коливання… Read More

21-07-2025 в 05:41
  • Статті

Квітуча надія: як вулиці Одеси залишаються прекрасними навіть під час війни (фоторепортаж)

Липень в Одесі, як завжди, спекотний. Чи з цією клятою війною ми вже забули, що… Read More

20-07-2025 в 23:10
  • Новини

Хмарно, але без дощу: погода в Одесі 21 липня

У понеділок, 21 липня 2025 року, в Одесі та Одеській області очікується мінлива хмарність без… Read More

20-07-2025 в 21:55
  • Статті

Історичні розкопки й очікування дощу: сім миттєвостей одеського тижня

От і ще один спекотний липневий тиждень позаду. Вулиці Одеси живуть в очікуванні – закінчення… Read More

20-07-2025 в 20:32
  • Новини

«Бусифікація» по-одеськи: ТЦК звинувачують у жорстокому побитті лікаря

В Одесі розгорівся черговий скандал за участю представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК… Read More

20-07-2025 в 19:31