Статті

Жнива під обстрілами й обмеженнями: як аграрії Одещини збирають врожай у прикордонні

На цьому тижні на Одещині розпочалася головна подія  року для сільгоспвиробників – жнива. Незважаючи на всі зусилля, вкладені у вирощування та догляд за зерновими, значні втрати можливі саме на цьому етапі. На Бессарабії до основних причин втрат – складних погодних умов, пожеж, порушення технології – під час війни додалися ще проблеми нестачі робочих рук, техніки та обмеження проведення робіт у прикордонній смузі. Про труднощі збирання врожаю у цьому році та чи вдається їх долати, розповідають аграрії Бородінської громади, більша частина якої знаходиться в прикордонній смузі, та представники прикордонної та пожежної служб.

Ранкова кава комбайнера   

Нещодавно у розмові жительки міста почула, як вона уявляє собі ранок комбайнера. Мовляв, людина встає, п’є каву та їде на роботу, там сідає на комбайн і виїздить в поле, де під блакитним небом збирає золоте колосся.

А який насправді звичайний ранок комбайнера під час жнив?

Запитали про це одного з механізаторів господарства Бородінської громади, який попросив не вказувати його ім’я.

Комбайнер на робочому місці

– Я встаю о п’ятій ранку, умиваюсь та йду виганяти корову на пасовище, годую поросят та домашню птицю – на це йде майже година. Потім швидко збираюся на роботу. Головне зараз не забути паспорт, облікові військові документи. Я багатодітний батько, тому про всяк випадок беру і копії свідоцтв дітей. Жінку не бужу – на мені господарство, на ній діти, хата, город, а ще на вечір худобу зустріти з пасовища, всіх нагодувати. 

З собою беру пляшку води і на своїй старенькій «ладі» їду на роботу. Там, доки керівництво передає інформацію в прикордонний підрозділ, хто сьогодні працює в полі, перевіряю бойову готовність комбайну, проходжу інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки, отримую наряд і виїжджаю в поле. Зазвичай близько восьмої ранку.

І вже в полі розумію, що на каву часу не знайшлося, тому до обіду працюю «на воді». Обід нам привозять прямо на поле о другій годині. Півгодини обідаю – і знов за штурвал комбайна. Вечерю нам теж підвозять, десь о шостій. Підприємство нас годує безкоштовно. Їжу привозять у великих термосах і роздають у металевих мисках. Дівчата-кухарі молодці, готують смачно, завжди з м’ясом. Додому повертаюся близько десятої вечора, буває пізніше. Приймаю душ і лягаю спати. Вихідних під час жнив не буває, тільки якщо піде дощ. Коли йде збирання врожаю, родина мене вдома майже не бачить, мої до цього вже звикли.

Радує і гарний врожай, і ціна

Віталій Тодоров

Віталій Тодоров, керівник господарства «Роман», село Богданівка:

– Врожай цьогоріч кращий, ніж минулого року. Головне тепер – вчасно зібрати. У зв’язку з посиленням мобілізації нам вкрай не вистачає робочих рук. Вдалося забронювати лише 30% працівників. Добре, що є пенсіонери, – для роботи в полі залучаємо їх. Жнива будемо проводити за допомогою залучених комбайнів з Арцизької громади, ми вже не перший рік співпрацюємо з ними. У комбайнерів є бронювання або відстрочка, інакше дозвіл на роботи в прикордонній смузі не отримати. Цього року радує не тільки гарний врожай, а й те, що нарешті піднялася ціна на зерно, яка останні роки була незмінно низькою. Наприклад, ячмінь елеватори приймають по 8600 гривень за тонну, а пшеницю – по 10 000.

Поспішати здавати зерно не будемо

Олександр Граматик

Олександр Граматик, керівник господарства «Правда», село Лісне:

– Поля нашого господарства знаходяться в п’ятикілометровій прикордонній смузі, можна сказати, майже на кордоні. Тому мій ранок починається з того, що готую список тих, хто сьогодні працює в полі, і надаю його в місцевий прикордонний підрозділ. Тільки після того, як прикордонники дають добро, працівники виїздять в поле з усіма необхідними документами.

Цьогоріч у нас працюють два наших і три залучених комбайни. Працівників вистачає. А ось чого боїмося – це пожеж. Тому робимо від посадок польові дороги дисковими боронами, також розділяємо бороною кожні п’ятдесят гектарів, щоб у разі пожежі вогонь не охопив усе поле.  Урожай – наше все. Хоча вартість зерна зросла, продавати одразу не будемо, – маємо великий механізований тік, добре обладнані сховища, отже притримаємо зерно. Впевнений, що ціна ще підніметься.

Начебто важливі, але не критично

Іван Вєльчев

Іван Вєльчев, керівник господарства «Кіосе», село Євгенівка:

– Для нашого невеликого господарства, що обробляє 750 гектарів землі, за часи війни стала болючою проблема нестачі робочих рук. Ось нещодавно п’ятеро хлопців звільнилися, як я їх не вмовляв – не залишилися. Причина – відсутність бронювання.

Розумієте, це великі підприємства можуть дозволити собі бронювати людей, а для малих господарств це майже неможливо. Нас не визнають критично важливими, бо ми не витягуємо зарплату у 20 тисяч гривень щомісяця. У нас велика зарплата лише під час польових робіт. Тому в мене залишилися працювати хлопці, які мають відстрочки за сімейними обставинами або по здоров’ю. Під час жнив наймаємо ще пенсіонерів. Як належиться, місяць тому подав документи на отримання дозволу на провадження сільгоспробіт у 25-й Білгород-Дністровський прикордонний загін. Раніше вони довго оформлювали, а зараз вже через десять днів його отримав. Але цей дозвіл лише для перевірки прикордонниками, працівникам ТЦК все одно треба бронювання надавати. Безумовно, захист країни є пріоритетом, проте продовольча безпека має залишатися критично важливою.

Зібране зерно плануємо здавати в порти Рені, Ізмаїл, Чорноморськ, Південне – там ціну дають вищу, ніж на елеваторах.

Найбільше турбують дороги

Петро Маслінков

Петро Маслінков, керівник господарства «Зоря», село Височанське:

– Господарство знаходиться прямо на кордоні з Молдовою, тому ранок, як і мої колеги, я починаю з того, що надаю інформацію на пост прикордонного підрозділу – хто буде працювати в прикордонній смузі. Це не тільки комбайнери, а й водії, механізатори, навіть кухарі, які розвозять їжу.

Забронювати працівників вдалося лише частково. Хочу відзначити, що прикордонники до нас ставляться з розумінням. Нас більше турбує логістика – автошляхи до села розбиті. Одне діло – зібрати врожай, інше – здати його та отримати прибуток, за який колективу цілий рік потім жити.

Про пожежі, ціни та прикордонну смугу

Борис Михальчан

Борис Міхальчан, начальник служби ГУ ДСНС Болградського району:

– Майже кожний рік ми втрачаємо частину врожаю через пожежі. У минулому році були випадки, коли пожежа навіть перекидалася через дорогу. На жаль, на дві громади – Тарутинську і Бородінську – лише один пожежно-рятувальний підрозділ у Бессарабському. Поки пожежна машина доїде, вже може бути пізно. Тому кожне підприємство повинно мати запас води, необхідне обладнання, щоб самотужки загасити пожежу.

Роман Пукас

Роман Пукас, начальник відділу прикордонної служби «Петрівка»:

– Бородінська і Тарутинська громади знаходяться в прикордонному районі, тому згідно з постановою №1147 «Про прикордонний режим» та змінами до неї з грудня 2023 року введені обмеження щодо вільного в’їзду, перебування, проживання, провадження робіт і пересування осіб у прикордонній смузі на ділянці завширшки у п’ять кілометрів від державного кордону. Обмеження полягають у необхідності отримання дозволу особам, які планують перебувати в прикордонній смузі. У нашому випадку – треба звернутися до 25-го Білгород-Дністровського загону.

Раніше ця процедура займала кілька тижнів, зараз її прискорили. Ми розуміємо важливість збирання врожаю, співпрацюємо з керівниками сільгосппідприємств, йдемо назустріч. Часто буває таке, що люди бояться подавати клопотання на дозвіл, щоб не «засвітитися» в ТЦК, проте хочу відзначити, що це різні служби. Отже раджу всім, хто працює в прикордонній смузі, отримати дозвіл, щоб не мати проблем.

Андрій Бондаренко

Андрій Бондаренко, керівник Соборненського елеватору:

– Нарешті ми зможемо порадувати наших аграріїв підвищенням цін на зерно. Якщо в минулому році вони коливалися в межах 5-6 гривень за кілограм, то в цьому ціна на пшеницю буде 10 гривень за кілограм, на ячмінь – 8-8,5 гривні.

Ми добре підготувалися до сезону – модернізували елеватор, пункти прийому, очисні споруди, придбали нове обладнання для лабораторії. Також для деяких видів зерна пропонуємо безкоштовне зберігання на три місяці. Зараз дуже важливо всім об’єднатися, порозумітися і зробити усе можливе, щоб зібрати врожай без втрат, зберегти його та вигідно продати. Адже саме аграрний сектор залишається одним з основних джерел валютних надходжень для України.

Читайте також:

Share
Юлія Валієва

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з 35-річним досвідом. Пише про охорону здоров’я, освіту, самоврядування, туризм, місцеве життя на півдні України. Лауреатка конкурсу Одеської облради. Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Recent Posts

  • Новини

Стрілянина на Соборній площі в Одесі: поранено чоловіка, нападники зникли

На Соборній площі в Одесі сьогодні стався конфлікт зі стріляниною, внаслідок якого постраждав чоловік. Наразі… Read More

27-06-2025 в 21:43
  • Новини

Вітер з грозою: прогноз погоди в Одесі на суботу, 28 червня

У суботу, 28 червня 2025 року, в Одесі та Одеській області очікується досить тепла погода… Read More

27-06-2025 в 20:34
  • Новини

На Одещині випускники-відмінники отримають власні іменні медалі

Після того, як Міністерство освіти і науки України скасувало вручення традиційних золотих і срібних медалей,… Read More

27-06-2025 в 19:36
  • Новини

На Одещині фіксують зростання захворюваності на кишкові інфекції

В Одеській області медики фіксують зростання кількості випадків гострих кишкових інфекцій серед населення. За останній… Read More

27-06-2025 в 18:33
  • Статті

«Сервіс Плюс» vs ЖКС: чому мешканці Одеси платили двічі і що вирішив суд

Епопея з подвійними платіжками за послуги з управління багатоквартирними будинками триває в Одесі не перший… Read More

27-06-2025 в 17:36
  • Новини

В Одесі затримали чоловіка за спробу купити секретні розробки ЗСУ

В Одесі затримали представника приватної компанії, який пропонував хабар, щоб отримати засекречену документацію щодо авіаційних… Read More

27-06-2025 в 15:33