Людмилу Татар читачі «Одеського життя» знають як очільницю волонтерського загону «Паляниця», що діє на теренах Подільського району Одеської області. З перших днів великої війни очолюваний волонтеркою гурт небайдужих людей організував кулінарний цех, щоб годувати захисників, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку тощо. Сьогодні ми розкажемо ще про одне захоплення цієї невгамовної трудівниці – Людмила випікає короваї.
Людмила Татар переконана, що хлібом можна зігріти, адже це про любов, про спогади, про мамині руки, про те, як пахне рідний дім.
Особливо Людмилі запам’яталося дитинство у селі, у бабусі, куди вона часто приїздила. Там, у просторій хаті з дерев’яними віконницями та запахом сушених яблук, вершилося справжнє диво.
Її бабуся – відома на всю округу сільська кухарка – готувала весілля на чотири сотні гостей. Сама замішувала тісто на хліб, на короваї. Випікала у селянській печі здобу, пиріжки, варила вареники та іншу смакоту.
– Поруч завжди був дідусь. Він допомагав, носив дрова, воду, витягав гарячі дека. То була велика, лагідна любов, про яку не говорили. Її просто передавали у турботі, – згадує пані Людмила.
Людмила Татар – коровайниця у третьому коліні. Вона творить короваї вже 15 років – пече на весілля, для наших воїнів, заради благодійності та для того, щоб просто сказати: «Я з вами. Ви не самі».
– Коровай – це не просто хліб, це оберіг. І випікати його потрібно з любов’ю, з молитвою та щирими побажаннями, – впевнена жінка.
За цей час понад тисячу пар взяли її коровай до весільного столу.
– Дуже важливо, яка людина замішує тісто, хто вкладає в нього свою енергію та тепло. Чому важливо обирати коровай від щасливої у шлюбі майстрині? Бо кожен коровай несе в собі добробут, який передається разом із хлібом молодятам, – ділиться думками пані Людмила.
Читайте також: Кулинарний спецзагін «Паляниця» відправив паски на фронт
Її перший благодійний задум був для порятунку – хлопець потрапив у жахливу аварію, потрібна була допомога. Тоді народилася ідея створити велетенський коровай.
Коровай-гігант мав шість ярусів й важив понад 170 кілограмів. Десять днів пані Людмила працювала сама, без вихідних. Як результат – сорок п’ять короваїв, прикрашених квітами, на День Незалежності на центральній площі рідного Подільська викликали фурор.
Люди не просто приходили по шматочок хліба – вони приходили по віру, щиро дякували, донатили хто скільки міг. Кожен коровай розрізав її чоловік. Усі зібрані кошти були передані матері хлопця. А той коровай став найбільшим у місті та в країні.
Потім були ярмарки для діток з онкологією, для поранених, для родин у біді, для воїнів…
– Все неможливо пригадати. І не тому, що забулося, а тому, що таких історій, щирих та важливих, було багато, – ділиться Людмила Татар.
Ще на тему: Майстер-клас за донат: як на Одещини учили пекти молдавські вертути
Усі продукти кімнатної температури. Молоко кип’ячене, масло якісне та яйця домашні. Дріжджі – завжди живі і свіжі.
Для опари:
Для тіста:
Робимо опару: у тепле молоко додаємо цукор і борошно, розмішуємо і додаємо дріжджі. Залишаємо на 15-20 хвилин.
Готуємо здобну суміш: змішуємо яйця, цукор, сіль, цедру лимона, сметану, ванілін, вливаємо молоко, кип’яток, коньяк та ретельно перемішуємо. Масло і смалець кімнатної температури.
Борошно насипаємо у миску – більшу частину, вливаємо опару і здобну суміш, перемішуємо деревʼяною ложкою до того моменту, поки можемо мішати.
Далі замішуємо руками. Коли тісто буде не рідке, додаємо масло і жир чи маргарин і підсипаємо борошном. Замішуємо нетверде тісто, додаємо олії і чекаємо хвилин 20-30 до першого підйому.
Через півгодини витягуємо тісто з усіх боків, підминаємо і залишаємо ще на деякий час. Якщо потрібно додати родзинки, можна витягти тісто на стіл, насипати родзинки і замісити їх з тістом. Додаємо мінімум борошна, щоб не забити тісто. Залишаємо у мисці хвилин на 15.
Коли тісто виросте, його можна декілька разів відбити як фарш – так воно набирає силу, та й структура буде краща.
Готове тісто тоді, коли воно не липне до рук за третім підходом, при формуванні не рветься, а гарно розтягується і не збирається.
Вистойка короваю десь дві години. Випікається в залежності від ваги від півтори до двох з половиною годин.
Готовий коровай прикрашається через ніч, щоб він гарно остудився, інакше осяде і буде гливкий. Прикраси зробіть за уподобаннями із звичайного тіста: 500 грамів борошна і 200 грамів води.
Троянди вийдуть гарні, зроблені як із тіста, так і з мастики, яку можна замовити у соцмережах або приготувати за будь-яким рецептом.
На фото: Людмила Татар із весільним короваєм
В Одесі відбулася акція рідних військових, які потрапили в російський полон і зникли безвісти. Зранку… Read More
В Одесі власниця собаки дозволила своєму вихованцеві справити нужду під банером на Алеї Героїв. На… Read More
В Одесі вже понад місяць діє правило, що дозволяє мотоциклам і мопедам рух виділеними смугами… Read More
Унаслідок удару по Білгороду-Дністровському вранці, 12 травня, є пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків, адміністративної… Read More
В Ізмаїлі спалахнула дискусія навколо будівництва Алеї Слави: військові, волонтери та родичі загиблих захисників висловили… Read More
Конфлікти та війни в усьому світі ставлять під загрозу культурну спадщину людства, і одним із… Read More