Як проходять вибори в США та хто такі виборці

Він чи Вона?

Запитайте, за кого нам «кулаки тримати»? Відповім: а фіг його знає. Уважно «виловлюю» Її та Його обіцянки щодо України, чудово при цьому розуміючи, наскільки обіцянки кандидатів у президенти зазвичай розходяться з вчинками президентів.

Існує у нас жарт з аналогічного приводу: «Ти ж обіцяв на мені одружитися! Та мало що я на тобі обіцяв…» Що ж, вони – політики – живуть за своїми особливими правилами.

Помітили ж розумні люди, чим політик відрізняється, наприклад, від жінки. Політик, якщо сказав «так» – це означає «можливо», якщо він сказав «може бути» – це означає «ні», але якщо він відразу різко сказав «ні» – це вже не політик. У жінок навпаки: якщо вона сказала «ні!» – це все ж таки «може бути», якщо сказала «може бути» – це, схоже, що «так». Але якщо одразу сказала «так» – тут виникають питання…

Гаразд, пожартували трохи – і вистачить. Як кажуть, «і було б дуже нам смішно, якби не було так сумно». Давайте ділом займемося і разом спробуємо розібратися в дуже «каламутному» питанні: а як відбуваються вибори в США? Якщо ми до їхнього результату так «прив’язані».

Наші вибори та їх вибори – це «дві великі різниці». У нас все просто: між нами – виборцями – та кандидатами у президенти – жодних «прокладок». У кого нарахували більше наших голосів – той і до «дамок» вийшов. Щоправда, навіть у Україні, що пішла від сталінізму, не раз працював (у вигляді хитро задуманих проміжних серверів, тобто «прокладок») вислів Сталіна: «Не важливо, як проголосували – важливо, як підрахували».

А ось у США є офіційна проміжна ланка і називається вона «виборщики». Вибори там відбуваються за 2-ступінчастою системою. Згідно з Конституцією США громадяни голосують за кандидатів, але їхні голоси кандидати отримують не безпосередньо, а через колегію виборщикі.

Читайте також: Чому американці допомагають Україні?

Хто такі виборщики у США та як їх обирають

Така система народилася разом із США як компроміс – вважається, що батьки-засновники, хоч і виступали за демократію, все-таки не були готові повністю довірити вибір президента населенню.

Виборці – це люди, яких виборці наділяють правом віддати свої голоси за того чи іншого кандидата. Виникає цілком логічне питання: а самих виборців хто обирає? А це відбувається на з’їздах партій (Республіканської та Демократичної).

Зазвичай виборцями стають місцеві партійні діячі чи популярні особистості, якось пов’язані з республіканцями чи демократами. Наразі колегія виборців усієї країни складається з 538 осіб (435 представників та 100 сенаторів від всіх 50 штатів плюс три особи від «самостійного» столичного округу Колумбія).

Їхня кількість від кожного штату залежить від числа його представників у Конгресі (воно пропорційне населенню штату). Наприклад, найменш населені штати (Аляска, Делавер, Вермонт і т.п.) мають по три голоси виборців, а від самого густонаселеного штату – Каліфорнії – аж 55.

Практично в усіх штатах (48 з 50) діє система «переможець отримує все», коли всі голоси виборців штату переходять до кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів виборців. Тобто кандидату, який переміг у Каліфорнії, дістаються всі 55 виборців, навіть якщо він набрав на виборах 51 відсоток, а його опоненту – 49.

У чому підступ системи виборщиків

Колегія виборців складається з 538 членів, отже, щоб стати президентом, кандидату достатньо отримати мінімальну більшість – 270 голосів. Законодавство США (федеральне, тобто загальне) не зобов’язує виборщиків голосувати так чи інакше. А ось деякі штати зобов’язують своїх виборців обіцяти голосувати відповідно до волевиявлення мешканців. Голосування за іншого кандидата або відмова від голосування вважається порушенням клятви і в 33 штатах карається за законом.

Тому у переважній більшості випадків виборщики голосують так, як їм доручено мешканцями штатів. А якщо нічия, то переможця визначає голосування у Палаті представників. Для перемоги потрібно здобути голоси 26 штатів.

Такий випадок мав місце під час президентських виборів 2016 року, коли Хіларі Клінтон підтримало майже на 3 мільйони більше виборців, ніж Дональда Трампа, проте той виграв результатів голосування виборців.

І ще пікантна обставина: у більшості штатів посвідчення особи для участі у голосуванні не потрібне. Достатньо заздалегідь зареєструватись як виборець і в день голосування з’явитися на дільницю, назвати ім’я та прізвище та розписатися за бюлетень. Підпис виборця звірять з тим, що залишили під час реєстрації, – і цього достатньо, щоб взяти участь у виборах.

Випадків, коли намагаються проголосувати двічі чи видати себе за іншого, майже не буває. Мені вдалося «нарити», що на виборах-2016 у штаті Айова якась дама спробувала двічі проголосувати за Трампа. Але, як виявилося, у штаті Айова не так вже й… Коротше, порядок там: аферистку вирахували та заарештували.

Як висловлювалися про політику відомі люди

Скажу чесно: все вищевикладене – це «галопом Європами», а точніше по виборам у США. За деякими штатами в цій темі, якщо закопатися в «глибини глибин», то, вибачте, аж дулі на ногах закручуються. Так, непроста це штука – політика. Непроста та брудна. Не вірите мені? Так ось вам думка з цього приводу людей, набагато відоміших, ніж автор цих рядків:

1. «У дитинстві я хотів стати тапером у борделі або політиком. Різниця, правду кажучи, невелика». Гаррі Трумен, президент США з 12 квітня 1945 р. по 20 січня 1953 р.
2. «Якщо ми побачимо, що війну виграє Німеччина, нам слід допомагати росії, якщо буде росія, нам слід допомагати Німеччині, і нехай вони якнайбільше вбивають один одного, хоча мені не хочеться ні за яких умов бачити Гітлера в переможцях.» – Гаррі Трумен про допомогу СРСР у війні, що почалася.
3. «Політик думає про наступні вибори, державний чоловік – про наступне покоління». Джеймс Фріман Кларк, американський вчений-теолог.
4. Щоб стати господарем, політик зображує слугу. Шарль де Голль, президент Франції.
5. «Політик настільки не вірить своїм власним словам, що дивується, коли інші розуміють його буквально». Шарль де Голль, президент Франції.
6. «Ви завжди можете почути правду від американського політика, якщо він… уже залишив надію стати президентом». Уенделл Філліпс, американський політик (1811-1884 рр.).

Вдалих нам американських виборів, українці!