Сьогодні, 27 жовтня, в Україні відзначають День автомобіліста і дорожника. І на честь цього свята «Одесская жизнь» поспілкувалася з керівником компанії-перевізника «Алек-М» – одного з найвідоміших та потужних пасажирських перевізників у колишньому Тарутинському (нині Болградському) районі Одеської області Іваном Стеріополо. Він розповів, як працюється водіям у непрості дні війни.
Будь ласка, передайте вдячність водіям приміських рейсів Бессарабське – Миколаївка і Бессарабське – Петрівка. Це такі добрі хлопці – завжди йдуть назустріч: і піднятися в автобус допоможуть, і сумки загрузять. Ми як переселенці живемо в Буджаку в соціальному центрі, городів своїх не маємо, тому часто їздимо у Бессарабське на базар. І як добре, що є такі уважні, доброзичливі водії, які ставляться до пасажирів з розумінням. Дай їм Бог здоров’я!
Із таким проханням до мене звернулися переселенці з Херсонської та Донецької областей, які мешкають в Буджацькому (Бородінському) соціальному центрі.
Ще на тему: Вони втратили все і розпочали з нуля: три історії переселенців на Одещину
Одним із потужних пасажирських перевізників у колишньому Тарутинському районі є товариство «Алек-М» із керівником Іваном Стеріополо.
– Іване Миколайовичу, ви теж водій з великим досвідом, як працюється зараз?
– Працювати водієм, особливо під час війни – це тяжкий труд. Адже крім того, що ти кермуєш та відповідаєш за життя і здоров’я людей, ще, перетинаючи блокпости, ти маєш зберігати спокій, рівновагу, а іноді й відстоювати права своїх пасажирів. Водій – це насамперед відповідальність, відволікатись просто неприпустимо. Тому розум має постійно бути ясним, і всі особисті проблеми треба залишати за межами транспортного засобу. Потрібна і моральна, психологічна стійкість, адже люди виснажені війною, лаються, конфліктують. Водій не має на це провокуватися – в кожній ситуації має зберігати спокій і рівновагу.
Взагалі, дорога – це непередбачувана річ. Особливо наше бездоріжжя між селами. Машина, незалежно від її технічного стану, в будь-який час може вийти з ладу. Тому кожен наш водій ще і автомеханік, який може відремонтувати дрібні несправності.
– Які рейси сьогодні обслуговуєте?
– Ми здійснюємо шість автобусних рейсів в Одесу. Є місцеві рейси в Бородінській громаді з Бессарабського в Петрівку, Височанське, Лісне, Миколаївку і в Тарутинській – в Лужанку, Петрівськ Перший і Соборне. По Бородинській ми пройшли тендер і уклали довгостроковий договір, а по Тарутинській виникли проблеми. Тендер ми пройшли, але договір не уклали, бо нас не влаштували умови тендеру – нам запропонували договір лише на рік. Це надто короткий термін, адже на кожен рейс треба пройти купу перевірок, отримати сертифікати, технічну документацію, а це коштує грошей і чималих, тому нам не вигідно укладати короткотривалі договори.
– Декілька слів про пільги для хлопців-військових?
– Зараз пільги для військових ані держава, ані місцеві бюджети не компенсують, але усіх хлопців з посвідченням ми перевозимо безкоштовно. Також допомагаємо ТЦК доставляти на місце призначення мобілізованих. Крім цього, наше автопідприємство передало у військові бригади моторний човен і «газель», яку ми самі відремонтували і повністю відновили.
Ми постійно оновлюємо парк, утримуємо автобуси в гарному стані. Сьогодні в нас чотири «еталони», усі решта – «мерседеси», в поточному році придбали ще два нові «мерседеси». Майже в усіх автобусах є кондиціонери.
Читайте також: Одещина отримала нові шкільні автобуси: перші десять передано громадам
– Розкажіть про ваш колектив.
– У нас дружний, відповідальний, досвідчений колектив. Усі молодці, але назву тих, у кого досвід більше 20 років – Федір Кула, Віктор Діч, брати Юрій і Анатолій Мілошеви, Микола Хохряков, Олександр Каражелясков, Захарій Перендишлі, Юрій Хаджиогло, Олександр Могулюк, Георгій Кіселар, серед молодих – Степан Беріл, Георгій Драгнєв. Команда по-справжньому дружна. Ми завжди готові допомогти один одному і не тільки в дорозі, а й у повсякденному житті. До війни День автомобіліста – це було велике свято, ми збиралися на природі, робили шашлики, святкували. Зараз, на жаль, не до свят…
А взагалі я з дитинства мріяв сидіти за кермом автобуса, тож виходить, я свою мрію здійснив.
На знімку: Георгій Кіселар, Іван Стеріополо, Федір Кула, Захарій Перендишлі (зліва направо)
У 2024-му році в Одеській області, незважаючи на всі виклики врожайність сільськогосподарських культур, значно перевищує… Read More
Відносно недавно провулок Новгородський в Одесі перейменували на Дворнікова. Нижче про те, чим ця людина… Read More
Увечері суботи, 26 жовтня 2024 року, російські агресори вкотре атакували Одесу балістикою. Повідомлялося про «приліт».… Read More
За православним календарем цього дня вшановуємо пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — прабатька української писемної мови. Його… Read More
Завтра, у понеділок, 28 жовтня 2024 року, у Южненській громаді Одеської області відбудеться прощання із… Read More
Через масштабну пожежу в Одесі, яка спалахнула на складах поблизу залізничної станції «Застава-2» увечері суботи,… Read More