З Києва – до селища
Оселя Архипенків ташується неподалік лікарні. Тут замолоду подружжя відпочивало спершу з дітьми, тепер вони привозять сюди онуків. Дбайливі господарі виплекали біля будинку прекрасний фруктовий сад та виноградник.
Дитинство і юність Олександра Васильовича проходили у селищі цукроварів Зеленогірському, в родині токаря і виховательки дитсадка. Звідси у 1971-му, вступивши до Одеського політеху, він вирушив вивчати ядерну енергетику.
Війна змусила київських пенсіонерів перебратися у рідні краї з обжитої Троєщини й осісти у сільській глибинці.
Борошно, цукор, донати і… сушена картопля
З переїздом у село Олександр Архипенко налагодив тісні зв’язки з любашівською волонтерською організацією «Архангела Михаїла». Олександр зауважує, що після аварії на ЧАЕС ліквідатори наслідків відчували підтримку усієї країни та багатьох інших країн. Тому він знає, як вона необхідна зараз тим, хто знаходиться на передовій.
Координатор спільноти Лілія Байрамова розповіла, що пенсіонер постійно допомагає, привозить яблука зі свого саду. Часто купує кондитерам для випікання смаколиків для фронтовиків по мішку борошна і цукру, соняшникову олію тощо. Привозить і сушену картоплю, яку виготовляє у власноруч зробленій сушарці.
Її пан Олександр змайстрував років зо п’ять тому, коли уже остаточно пішов на заслужений відпочинок.
– Спершу я сушив у ній абрикоси, сливи, вишні, груші та яблука – фруктовий сад давав хороший врожай, який треба було зберігти. Якось дружина попросила засушити на зиму навіть кабачки та баклажани. А ось картоплю готую виключно для військових. Коли побачив у магазині, скільки коштує та жменька чипсів, вирішив спробувати сам їх зробити, до того ж вони корисні.
– Як саме виготовляєте такі чипси?
– Спершу варю півтора відра картоплі, потім чищу її від шкірки, ріжу кружальцями і поміщаю в розігріту до 60 градусів сушарку. Щоб вона довго зберігалась, потрібно підтримувати кількаденний температурний режим. Виходить близько чотирьох кілограмів якісного картопляного делікатесу, який можна й на фронт відправляти. Адже у сушеній картоплі є натрій, калій, фосфор, залізо, магній, вітаміни. У ста грамах міститься 298 кілокалорій, а картопляний білок близький за своїм складом до тваринних білків. Амінокислоти добре збалансовані та швидко засвоюються організмом, – розповів пан Олександр. – Варто лише залити сушену картоплю окропом – і поживна страва готова. Коли голод дошкуляє, а через ворожі дрони не можна розпалити багаття, то хрумка картопля також наситить бійців.
А ще садовод виростив чималенький виноградник і часто везе солодку ягоду, бувало ящичків зо 20, у подарунок вихованцям одного з дитбудинків сусідньої Миколаївської області.
Чи є життя після атомної катастрофи?
Найчастіше саме це питання ставлять учні на зустрічах із ветераном-атомником, який працював на Чорнобильській атомній електростанції з 1976 року, а під час ліквідації аварії обіймав посаду помічника керівника штабу ліквідаторів. Побував на найнебезпечніших ділянках станції й вижив. Тож на дитяче запитання відповідає впевнено: «Так, є!».
Переповідаючи пережите, Олександр Архипенко пригадує, що евакуація міста Прип’ять розпочалася лише по обіді 27 квітня. Спершу він евакуював власну дружину з двома малолітніми дітьми і дружину товариша з немовлям у Зеленогірське й одразу повернувся на ЧАЕС, де ще палахкотів реактор, та ще два роки по тому працював там у хімічній лабораторії.
Потім працював на хімічному заводі в Києві, отримав квартиру. Офіційно пішов на пенсію у 47 років, але продовжував працювати до 65. Зі скромності навіть інвалідність не оформив.
Без наших ресурсів і фахівців ЗАЕС не працюватиме
– Олександре Васильовичу, поділіться своїм баченням ситуації на захопленій окупантами Запорізькій АЕС. Чи можливий ядерний колапс, як це трапилось у Чорнобилі?
– В Енергодарі я був неодноразово, і хоча 2019-го відійшов від справи, ця тема для мене дуже болюча. До війни станція забезпечувала близько 20 відсотків електроенергії, виробленої Україною. Усі шість її енергоблоків перебувають у стані «холодного зупину». Тож енергія не виробляється, а Росія технічно неспроможна самостійно експлуатувати ЗАЕС без українських ресурсів, фахівців та дозволу державного органу України з ядерної та радіаційної безпеки.
За інформацією фахівців МАГАТЕ, ситуація з безпекою та охороною залишається нестабільною. Тут не функціонують система аварійної готовності та реагування, системи раннього оповіщення й радіаційного контролю. Також через підрив Каховської ГЕС відсутнє надійне водозабезпечення охолоджувальної системи та не стабільним є зовнішнє електропостачання.
І якщо навіть відсутність охолодження ядерного палива, яке досі має залишкове тепловиділення, призведе до розплавлення ядерного палива, наслідки для навколишнього середовища будуть незначні і локальні. Адже на ЗАЕС встановлені більш сучасні ядерні реактори, що мають міцну захисну оболонку, на відміну від реакторів чорнобильського типу.
***
Щодо планів на подальше життя – Олександр Васильович каже, що трудитиметься на землі, скільки сил вистачить. І мріє, що хтось із онуків чи правнуків перейметься любов’ю до землі й також, як він, плекатиме сад та город.
Довідка «ОЖ»
У 1994-2019 роках Олександр Архипенко очолював науково-технічне управління у Державному комітеті України з використання ядерної енергії, управління з розвитку ядерно-енергетичного комплексу Міністерства палива та енергетики України, раду хіміків у відділі хімічних технологій Національної атомної енергогенеруючої компанії «НАЕК Енергоатом». Представляв Україну на міжнародних заходах з підвищення радіаційної безпеки АЕС у країнах Європи, Японії, Китаю та Кореї.
На вітчизняних ядерних станціях вирішували науково-дослідні питання, пов’язані з розробкою нових хімічних технологій, ведення водно-хімічних режимів на АЕС, автоматичних систем хімічного контролю, консервування енергетичного обладнання, проведення хімічних очищень тощо.
Олександр Архипенко три роки входив до складу комісій з перевірки готовності всіх атомних станцій України працювати в холодну пору року. Учасники оцінювали стан підготовки персоналу, обладнання, внутрішніх систем опалення, теплопостачання, вентиляції, будівель, споруд, підземних комунікацій тощо.
Читайте також:
