Але тільки під час перформансу, присвяченого акції на захист наших військових та цивільних, яких утримує в полоні держава-терорист. Створена в столиці Румунії подія стала настільки потужною, що потрапила на шпальти американських видань.
Більшість українців в рашистському полоні зазнають тортур
Місцева спільнота українців долучилася до ініціативи, запропонованої @heart_in_action. Подібні заходи з 11 до 13 квітня відбулися в десятках міст 17 країн світу – від Грузії до Австралії, від Канади до Туреччини.
На сьогодні ніхто не може точно сказати, скільки наших дітей і дорослих, воїнів та цивільних утримуються в російському полоні, депортації, в фільтраційних таборах та в’язницях держави-терориста.
За неофіційними даними, рф тримає за гратами близько 28 тисяч цивільних українців: журналісти, представники місцевого самоврядування, церков, міжнародні представники. Те, що вдалося встановити Україні самостійно – це понад 8 тисяч наших полонених громадян. Цифра досить умовна. Десятки тисяч українців перебувають у статусі зниклих безвісти.
Понад 90% полонених зазнали катувань. Тортури, голод, згвалтування, приниження, щонайменше 17 годин на ногах, електричний струм, – це те, через що проходить більшість українських полонених. Найбільша, офіційно зафіксована втрата ваги людиною за 5 місяців російського полону – 77 кілограмів.
Це все – зафіксовані факти. росія не виконує жодну з конвенцій і міжнародних домовленостей, щодо полонених, порушує норми гуманітарного права, коли не повідомляє про факт полону. Міжнародні організації занепокоєні, як зазвичай. Їх надто турбує те, що країна-терорист не надає жодної інформації про місця та умови утримання наших людей, про стан їхнього здоров’я. Але це не привід для категоричних дій.
Мистецтво як засіб боротьби з російськими катами
Мирні акції українців по всьому світу призвані спонукати міжнародну спільноту до більш дієвої позиції щодо захисту в’язнів. В Бухаресті та інших містах мітингуючи тримали не тільки плакати з призивами до місцевих політиків, вони своїм коштом роздрукували прапорі батальйонів, чиї бійці багато часу зазнають тортури від кровожерливих агресорів, понад два роки знаходяться в катастрофічному становищі. Друга мета «Voices of captives» – підтримка родин наших військовополонених та оборонців, які вважаються зниклими безвісти.
Учасники бухарестського перформансу зізнавалися: складно уявити, що переживають самі полонені, але і зіграти цю «роль» було важко. Фігура російського ката викликала нудотну огидність. Долі людей в військовому одягу, зі зв’язаними руками, пов’язками на очах – острах та жах.
Такі ж самі емоції супроводжували свідків акції в Констанці. Там активісти вдалися до не менш сильного візуального ефекту – мішків на головах.
Серед тих, хто вийшов на підтримку мирної події – діти, дружини, батьки полонених. Вони роками не знають, де, в якому стані, чи живи їхні рідні. Світ має зрозуміти, терорист ніколи не зупиніться. Закінчяться українці – жадібна гідра поповзе далі. Чим раніше її придавити в її лігві, тим менше лиха вона принесе народам.
Автор Наталі ШЕСТАКОВА
Світлини з Бухаресту Катерина КОШЕЄВА
Авторка відеоролику Антонина ХАЛІУРОВА
Світлини з Констанці: Богдан КОМША
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de developpement medias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.