Сорок п’ятий день війни… Одеса – в очікуванні «затяжної» комендантської години. Поки він ще не настав, помчали ми на Привоз, який, як і раніше, «рулить» у нагальних темах «життя триває» і «давайте не нудьгувати».
Жінка біля м’ясного корпусу читає оголошення, що 10 квітня у зв’язку з більш ніж добовою комендантською годиною корпус буде закрито.
– Тобто як це закрито? – уражається одеситка.
– Так комендантська година починається сьогодні о дев’ятій вечора і закінчиться тільки о шостій ранку в понеділок.
– І що, весь цей час Привоз теж не працюватиме?!
Хтось сміється, хтось продовжує починати пояснення «поточної обстановки».
Ну так, все ж таки знають, що Привоз працює за будь-якої «погоди». Зараз на Привозі при всій складності положення все ж таки намагаються жартувати:
– Он уже й яйця подешевшали, а у вас курятина не дешевшає, – тихо намагається обуритися покупець.
– Де яйця, де курятина! Ви ж на цю курочку гляньте, про які ще яйця можна думати, коли ви на неї дивитеся?! – цілою тирадою відповідає продавщиця.
– І що це ви в рибу тицяєте пальцем і тикаєте?
– Оживити намагаюся.
– А вам обов’язково треба, щоб вона сіпалася, так? Я ж кажу, що свіжа, значить, свіжа!
…Щось дорожчає, щось дешевшає, це ж Привоз із його «законами» та «попитною чуйкою». Що саме по чому – дивіться на наших фото. І пам’ятайте головний закон найпопулярнішого ринку міста: за будь-яких часів тут завжди щось можна вибігати і дешевше.
Невеликий щит повідомляє, що грибів багато не буває, трохи нижче додає, що «макаронів теж». Літній чоловік читає «трендово-привізне» оголошення «Пане, купіть ніж, щоб я таки за вас не переживав». Сміється:
– Таке, мабуть, лише в Одесі можна прочитати!
Тут же плаче дівчинка років п’яти-шості:
– Мамо, ну давай вже швидше, а то раптом ми до комендантської години не встигнемо! Нам їхати довго. Я додому хочу!
Мама заспокоює, запевняє, що «не тільки встигнемо додому вчасно, а й смаколикiв купимо».
Ось вони, сьогоднішні діти війни: учора чула в парку, як малюк розмірковує про «бабахи» та повітряні сирени, а п’ятирічна мала про комендантську годину говорить уже, як про щось абсолютно звичайне…
І все ж таки все, що відбувається на Привозі виглядає настільки життєствердно, що і залишатися не хочеться знаменитий ринок. Він ніби поставив собі надзавдання не втрачати свій давній колорит навіть під час війни.
І так, одесити купують не лише овочі-рибу-м’ясо, а й квіти…
Читайте також:
- Одеса на воєнному стані, день 43-й: безкоштовний обід, одяг, сльози;
- Воєнний стан в Одесі, день 33-й: Привоз, його нововведення та колорит.
Фото Марії Котової
