Українська наука завжди мала яскравих представниць, які не лише здійснювали проривні дослідження, а й формували нові підходи до розуміння світу. Тож до міжнародного дня жінок і дівчат у науці ми розповімо про п'ятьох видатних жінок-науковиць, серед яких є і одеситка. Саме вірою в себе та бажанням бути корисними вони змінили хід науки, вплинули на суспільство та залишили вагомий слід в історії.
Одеситка, яка стала видатною українською вченою, правозахисницею та дисиденткою, а також здобула визнання в галузі мікробіології та імунології. Ніна Караванська була однією із засновниць Української Гельсінської групи, що боролася за права людини у Радянському Союзі.
Дослідження Караванської в галузі клінічної мікробіології та імунології, зокрема вивчення антигенних властивостей патогенів, значно вплинули на розвиток цих дисциплін. Її понад 23 наукові роботи стали важливим внеском у медичну науку.
Ніна Антонівна не лише працювала в науці, а й активно боролася за права людини. Її участь у правозахисному русі, разом із чоловіком Святославом Караванським, стала символом незламності духу. У 1971 році за антирадянську діяльність її заарештували. Караванська відбувала чотири роки у таборах, де продовжувала боротьбу через голодування та протести.
Після звільнення у 1975 році Ніні Антонівні заборонили повернення до України, і вона оселилася в Росії. У 1976 році разом із чоловіком емігрувала до США, де продовжила свою наукову та правозахисну діяльність. Її праця Ukrainian Women in the Soviet Union: Documented Persecution привернула увагу до утисків українок у СРСР.
Українська програмістка і кібернетикиня, авторка однієї з перших у світі мов програмування високого рівня.
З 1951 року, працюючи з першою в СРСР Малою електронною обчислювальною машиною, вона заклала основи для створення програмного забезпечення в оборонній та космічній галузях. Ющенко створила «Адресну мову програмування» – одну з перших мов високого рівня у світі, що значно спростила роботу з комп’ютерами. Вона також винайшла поняття вказівників (Pointers), яке стало основою для сучасних комп’ютерних архітектур, змінюючи підхід до програмування на десятиліття вперед. За її керівництва було створено кілька технологічних комплексів, а сама вона є автором понад 200 наукових робіт та підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Ющенко була членом наукових рад і редколегій наукових журналів.
Від розв’язку задачі, що мучила вчених декілька століть, до отримання найвищої відзнаки в математиці – медалі Філдса. У світі математики є особистості, які залишають незабутній слід, і Марина В’язовська – одна з них.
Один з найбільших тріумфів В’язовської стався в 2016 році, коли вона розв’язала одну з найбільш загадкових задач у математиці – задачу про пакування куль у 8-вимірному просторі. Ця задача залишалася нерозв’язаною понад 400 років, її не змогли вирішити навіть такі великі розуми, як Кеплер та Ньютон. Марина В’язовська не тільки знайшла рішення, але й зробила це елегантно і просто, за допомогою модулярних форм, скоротивши роботу до 23 сторінок. Рішення В’язовської стало проривом у теорії чисел і пакуванні.
У 2022 році за це вражаюче досягнення Марина В’язовська стала лауреатом медалі Філдса – найпрестижнішої нагороди в галузі математики. Вона стала другою жінкою в історії, яка отримала цю нагороду після Мар’ям Мірзахані. У промові на церемонії вручення нагороди Марина Сергіївна говорила не тільки про досягнення в науці, а й про те, як важливо підтримувати свою країну в тяжкі часи, закликаючи до допомоги Україні, що потерпає від війни.
Українська науковиця, яка пережила табори, допити та суцільний контроль, однак продовжила навчання та стала доктором фізико-математичних наук, академіком. До того ж зробила багато, аби праці інших репресованих науковців побачили світ.
Попри голод 1947 року та побутові труднощі Ніна Опанасівна повністю занурилась у навчання. Серед її захоплень було відвідування гуртка ракетотехніки та аеродинаміки, де вона була єдиною дівчиною серед 29 хлопців. Ніна Вірченко здійснила 10 стрибків з парашутом і розробляла власні проєкти для поліпшення польотів. Вона щиро ділилася з друзями своїми знаннями про історію України, боротьбу УНР та УПА за незалежність, не підозрюючи, що її подруга донесе всю інформацію до НКВД.
У 1948 році, під час навчання в Київському університеті, Ніну Опанасівну заарештували і звинуватили в участі у політичній змові та підготовці таємного заколоту. Вона була засуджена до 10 років ув’язнення в таборах ГУЛАГу, але через шість років отримала амністію як «малолітня». Після звільнення повернулась до України й продовжила свою наукову та педагогічну діяльність.
Ніна Вірченко є провідним фахівцем у галузі теорії змішаних крайових задач, сингулярних диференціальних рівнянь і спеціальних функцій. Після захисту кандидатської та докторської дисертацій вона працювала на різних кафедрах в українських університетах, зокрема в Київському політехнічному інституті та НТУУ «КПІ». Протягом кар’єри Вірченко була активною організаторкою наукових семінарів і конференцій, залишаючись впливовою постаттю в українській математичній спільноті.
Вірченко написала понад 350 наукових праць, у тому числі 20 книг. Її дослідження не тільки змінили українську математику, але й надихнули нові покоління вчених по всьому світі. Ніна Опанасівна була не тільки відомим вченим, але й чудовим викладачем. Вона підготувала цілу плеяду науковців, які продовжили її справу. Цього року науковиця святкуватиме 95-річчя.
Перша жінка в Україні, яка отримала ступінь доктора фізіології та біохімії. Її дослідження з кислотно-лужного балансу та біохімії клітин стали основою для розвитку української біохімії та фізіології, змінивши підходи до вивчення здоров’я людини.
Під час навчання Валентина Василівна активно підтримувала український національний рух і брала участь у громадському житті. Вона була членкинею товариства «Просвіта» ім. Шевченка, а з початком Української революції – учасницею ради Українського жіночого союзу. У роки Першої світової війни Радзимовська працювала у військовому шпиталі. А під час революційних подій її квартира стала місцем зустрічей відомих українських діячів, таких як Євген Коновалець і Микола Міхновський.
Після завершення війни Валентина Радзимовська почала працювати викладачкою фізіології в Київському інституті народної освіти. У 1924 році захистила докторську дисертацію з фізіології та біохімії, ставши однією з перших жінок-науковиць у цій галузі. Її дослідження з питань кислотно-лужного балансу та фізіології клітин стали значним внеском у світову науку. Проте кар’єра Радзимовської зазнала удару через політичні репресії.
Попри наукові досягнення, Валентину Василівну заарештували у 1929 році за звинуваченням у причетності до «Спілки визволення України». Після звільнення вона продовжила викладати, зокрема за кордоном. Під час Другої світової війни працювала в Києві та Львові, а пізніше емігрувала до США.
*****
Шлях цих українських жінок – це не просто історії про наукові досягнення, а про силу духу, рішучість та незламну віру в свою місію. Ці науковиці стали прикладом того, як важливо слідувати своєму покликанню, навіть коли шлях здається важким. Вони довели, що знання, рішучість і відвага можуть змінювати світ. Їхній спадок надихає нові покоління науковців, незалежно від їхнього походження чи статі.
Читайте також:
У середу, 12 лютого 2025 року, в Одесі відбудеться День чоловічого здоров'я. У рамках цієї… Read More
Вже 33-й рік поспіль 11 лютого відзначають Всесвітній день хворого. Таку ініціативу впровадив папа римський… Read More
В одеському парку Перемоги з'явилася нова локація – на честь Дня святого Валентина, що настає,… Read More
Біля багатоповерхівки на вулиці Героїв Крут було виявлено закривавлене тіло чоловіка. Слідчо-оперативна група, яка прибула… Read More
Повербанки з логотипом стали популярними сувенірами та рекламними інструментами, які допомагають підвищити впізнаваність бренду та… Read More
У зв'язку з високим рівнем захворюваності на грип та ГРВІ 45 шкіл Одеської області переведено… Read More