Великий Куяльник пересихає: хто робить з Одещини пустелю

Річка Великий Куяльник зароджується на південно-східних схилах Подільської височини. Довжина річки — 150 км, і в’ється вона через Подільський і Березівський райони. Її живлять близько 40 річечок і струмків протяжністю 280 км. Значний вплив на зменшення водності річки Великий Куяльник має природне замулення її русла. Але головну небезпеку створюють незаконні кар’єри, видобуток піску у верхів’ях лиману, перекриття дамбами малих річок, що впадають у нього, внаслідок чого порушується гідрологічний режим усього Куяльницького басейну.

Насамперед це стосується річки Великий Куяльник, яка поки що живить своїми водами напівмертвий Куяльницький лиман. Його різке обміління спричинене неконтрольованим використанням водотоку степової річки через несанкціоновані загати, дамби та ставки. За даними Одеського державного екологічного університету, отриманими ще 2010 року, у басейні річки Великий Куяльник існує близько 135 штучних водойм.

З чого почалося екологічне лихо

Невтішна екологічна ситуація навколо Куяльницького лиману склалася понад десять років тому, коли незаконний видобуток корисних копалин досяг свого апогею. У 2008-му першими на сполох забили козаки і старшини Чорноморського гайдамацького з’єднання, які спільно з активістами природоохоронного руху почали боротьбу з «генералами піщаних кар’єрів». Ними було виявлено незаконний кар’єр між селами Северинівка Іванівського та Нова Кубанка Комінтернівського району. Щоб зручно транспортувати крадене, вандали пересипали дамбами Великий Куяльник, перекривши потік води в лиман на три місяці. Під тиском громадськості та ЗМІ кар’єр закрили. Однак нова копальня вихлюпнулася неподалік Адамівки, де ті самі «підприємці», вже під виглядом будівництва ставка, на який не було оформлено дозвільної документації, встановили земснаряд і цілодобово намивали пісок. У результаті в колодязях зникла вода, а русло річки, й без того зневоднене, втратило останню воду і майже пересохло.

Через кілька років місцевій владі вдалося знести одну з незаконних дамб. Тоді чиновники запевняли, що мають намір повністю розчистити русло річки та поглибити дно, щоб вода повернулася в лиман.

У 2011 році козацькі активісти з’ясували, що незаконні кар’єри на території колишнього Іванівського району розробляли під прикриттям близько двохсот чиновників і правоохоронців.

Що відбувається зараз

На жаль, незаконний видобуток піску триває. Злодії відновили роботу незаконних кар’єрів на схилах Куяльника в районі села Северинівка і «воскресили» дамбу з-за всієї заплави річки Великий Куяльник, повністю перекривши і заблокувавши стік і так уже понівеченої річки.

Одна з одеських землевпорядних компаній виявила масу порушень, пов’язаних із головною артерією, що наповнює лиман. З’ясувалося, що прямо по руслу річки розташовані земельні ділянки. Проблема співзвучна для Красносільської, Іванівської, Ширяївської, Петровірівської громад: саме через їхні території пролягає втрачена водойма.

П’ять років тому експедиція Науково-експертного центру моніторингу довкілля Одеського екологічного університету провела гідроекологічне обстеження стану водотоків та водойм, гідротехнічних споруд і якості води в басейні річки Великий Куяльник. Надали рекомендації щодо відновлення природного стоку води річки, щоб занедбана водойма не стала соромом для всієї України. Але ситуація так і залишається плачевною.

Крім Великого Куяльника, потребують ретельного вивчення та захисту й очищення річки Тилігул, Чичиклія та їхні притоки, щоб мальовнича Одещина не перетворилася на пустелю.

При цьому слід зазначити, що екологічна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, не вплине на зміну екологічного стану наших річок і гідроспоруд.

Читайте також:

• Куяльницький лиман став Національним природним парком
• Забудова Куяльника — висотки та об’їзна дорога: у чому проблема?
• Альтернативні місця відпочинку: Куяльницький лиман