Майстри проєкту «Тисячі дверей» повернули їм життя: відтворили різьблення, відновили пропорції, фрамугу, лиштви складної форми. Дерево знову дихає, а плавне зачинення та сучасний замок лише підкреслюють повагу до минулого.
Кожна деталь тут має свою історію — навіть колір стін навколо дверей визначено за авторським відтінком фарби кінця XIX століття. Це не просто реставрація, а діалог із часом, коли дерево пам’ятає тепло людських рук, що його колись створили.
Будинок, у якому ці двері стоять, звели у 1899 році за проєктом архітекторів Андрія Шведова та Карла Попова. Це був прибутковий дім Петра Балашева — типовий для тієї доби, але з одеським характером: із вишуканими фасадами, високими стелями й внутрішнім подвір’ям, де завжди чути кроки й голоси мешканців.
Сьогодні цей дім знову говорить. Його двері — відчинені не лише у простір, а й в історичну пам’ять. А Лютеранський провулок, 3 — дім, який і далі живе…
Читайте також:
- Чіткість різьби й металеве мереживо: в Одесі оживили двері історичного будинку (фото)
- Скарб Одеси: двері будинку Яновича після реставрації (фоторепортаж)
- Як одні двері оживили дух старої Одеси на Маразліївській (фото)
Фото авторки
