Ключові моменти:
- Болград претендує на роль першого міста в Україні із соціальним містечком.
- Ініціатори представили проєкт у Страсбурзі та заручилися підтримкою європейських партнерів.
- Опитування 86 родин виявило проблеми з діагностикою, доглядом і страхом за майбутнє дітей.
- До 2037 року планують створити комплекс із шести відділень на 250 людей.
Ця можливість з’явилася завдяки міжнародному проєкту, спрямованому на комплексне вирішення проблем дітей і дорослих із різними недугами. Йдеться про створення у країнах Європи так званих соціальних містечок, де сім’ям буде надано широкий спектр можливостей.
Що таке соціальне містечко?
Про амбіційну ціль Болграда йшлося на дискусійній панелі, яку ініціювали керівник Одеського обласного центру комплексної реабілітації в місті Болград Валерій Дімітров та голова міжнародного благодійного фонду «Стратегія життя дітей з інвалідністю» Злата Цекова. На зустріч прийшли всі, хто опікується проблемами людей з інвалідністю, приїхали викладачі Ізмаїльського гуманітарного університету, що готує фахівців цього профілю.
Проєкт «Сьомий континент» просувають люди, у сім’ях яких є родичі з інвалідністю: вони не просто знають проблеми, вони живуть із ними.
– Не приховую: мені особисто ця проблема теж близька, оскільки ми з дружиною виховуємо сина з розладом аутистичного спектру, – розповідає депутат Болградської міської ради Валерій Дімітров. – Ідея в тому, щоб створювати єдині комплекси, сучасні хаби для вирішення соціальних, медичних, комунікаційних, освітніх, професійних та безпекових проблем.
Чому перше соціальне містечко в Україні повинно з’явитись саме у Болграді? Ставка робиться на невеликі населені пункти, розташовані в екологічно чистій зоні, на березі водойми, далеко від шуму промислових об’єктів. Потрібен доволі великий простір із підключеними системами комунікацій.
Важлива й наявність центрів соціальної роботи з досвідченими фахівцями, а вони у Болграді є. Окрім закладів системи охорони здоров’я, – це реабілітаційний центр, інклюзивно-ресурсний центр, спеціалізована школа для дітей із проблемами мовлення та слуху. Важливо й те, що кадри для роботи з дітьми – логопедів, дефектологів та фахівців інших профілів – готує Ізмаїльський гуманітарний університет.
Продовжили те, що почали до коронавірусу
– Цей проєкт ми розпочали ще у 2020 році. Знайшли варіант приміщення – недобудовану будівлю пологового. Будівництво планувалося за рахунок коштів одного з європейських банків. Але, на жаль, розпочався коронавірус, а потім широкомасштабна війна – і все зупинилося, – розповідає Валерій Дімітров. – На початку квітня цього року на запрошення іспанської сенаторки Лаури Кастель ми зі Златою Цековою приїхали до Страсбурга. Протягом трьох днів спілкувалися з представниками європейських держав, презентуючи пілотний проєкт «Сьомий континент».
Ці зустрічі були дуже плідними завдяки Лаурі Кастель, яка в Раді Європи активно займається питаннями прав людини, гендерної рівності та боротьби з дискримінацією.
«Люди, які опікуються проєктом, самі є батьками таких дітей»
– Серед наших друзів – представник Швеції у Раді Європи Ніклас Кеббон, який бере участь у заходах, присвячених інклюзії, захисту прав людей з інвалідністю, підтримці сімей та дітей із ментальними розладами. Ці та інші люди, які опікуються проєктом, самі є батьками та родичами дітей з розладами здоров’я, – веде далі пан Валерій. – Наш проєкт, як частину глобального європейського проєкту, винесено на розгляд двох комісій Європейського парламенту – соціальної та бюджетної.
Після зустрічі у Страсбурзі в межах передпроєктної діяльності болградці провели семінар із батьками дітей з інвалідністю, оскільки у всіх ситуації різні. Вивчили із фахівцями системи соціального захисту в десяти країнах Європи.
– Наразі беремо участь у створенні міжнародного спеціалізованого сайту для людей з інвалідністю, де вони зможуть не лише дізнаватися актуальну та достовірну інформацію, а й ставити запитання фахівцям різних профілів. Інтерфейс буде адаптований для людей із порушеннями зору, слуху та іншими проблемами, – каже Валерій Дімітров. – Наступний крок – створення європейської соціальної мережі для сімей, в яких виховуються діти та особи з інвалідністю. Це дасть можливість спілкуватися, ділитися досвідом, підтримувати одне одного.
Про що мовчать батьки дітей з інвалідністю
Злата Цекова, голова МБФ «Стратегія життя дітей з інвалідністю»:
– Ми провели у Болграді анкетування 86 сімей, у яких ростуть діти з інвалідністю. Завданням було виявити проблеми, з якими вони стикаються. А їх багато – від оформлення документів до соціальної ізоляції.
Проте серед першочергових проблем 77% опитаних батьків назвали проблему пізнього (невчасного) діагностування. 73% батьків стикаються з проблемами обслуговування дітей – харчування, купання, використання спеціального обладнання, приладів тощо: в усе доводиться заглиблюватися самостійно, цьому ніхто не навчає. У трійці основних проблем – постійний стрес і страх за майбутнє дитини (понад 70%).
– Реалізація проєкту прописана на 2028-2037 роки, – продовжує Валерій Дімітров. – Ми бачимо необхідність створення умов для роботи шести відділень, а саме:
- раннього втручання для дітей віком до двох років;
- дошкільного закладу для дітей від 2 до 8 років;
- навчально-реабілітаційного центру для дітей шкільного віку з інвалідністю;
- відділення комплексної реабілітації та професійної освіти для осіб з інвалідністю віком від 18 до 45 років;
- відділу тимчасового перебування – пансіонату для осіб, які проходять реабілітацію у супроводі батьків;
- паліативного відділення.
Створення нового Болградського центру розраховується на 250 клієнтів.
Як змінюється структура дитячих хвороб під час війни
Ольга Кара, заступниця головного лікаря Болградського центру медико-санітарної допомоги:
– Я постійно стежу за статистикою захворюваності у Болградській громаді й можу констатувати, що зростає відсоток дітей з інвалідністю. Змінюється і структура захворюваності: більше стало дітей із психічними розладами, порушеннями зору та слуху.
Багато сімей із дітьми з інвалідністю виїхали за кордон, де їм надається кваліфікована допомога. Сподіваюся, після завершення війни вони повернуться додому – ми маємо надати їм якісне медичне обслуговування.
Що гарантує місцева влада?
Ганна Мунтянова, заступниця Болградського міського голови:
– Болградська громада підтримує ініціативу створення соціального містечка «Сьомий континент» і готова надати всебічну підтримку цьому проєкту – від розміщення земельної ділянки до вирішення організаційних питань.
Ганна Мунтянова зазначила, що місцева влада опікується проблемами людей з інвалідністю. Зокрема, при муніципалітеті створено обмінний пункт, де кожен може залишити обладнання для людей з інвалідністю, – милиці, ходунки, крісла колісні тощо. Це обладнання на безоплатній основі передається тим, хто його потребує, за їхніми заявами.
Статистика
За даними Головного управління статистики, станом на 2025-2026 роки в Україні офіційно зареєстровано понад 3,4 мільйона людей з інвалідністю.
Через повномасштабну військову агресію РФ їхня кількість зросла щонайменше на 600 тисяч осіб порівняно з довоєнним показником: на початку 2022 року на обліку перебувало близько 2,8 мільйона осіб.
Національний інститут стратегічних досліджень дійшов висновку, що основними факторами зростання показників стали:
- воєнні травми та поранення серед військовослужбовців і цивільного населення;
- важкі посттравматичні стресові розлади (ПТСР);
- загострення хронічних захворювань через обмежений доступ до своєчасної медичної допомоги у прифронтових зонах.
Цифра
В Європейському регіоні загальна кількість людей із тією чи іншою формою інвалідності становить 135 мільйонів осіб, це приблизно 15% населення.
У структурі інвалідності зросла частка хронічних неінфекційних захворювань (серцево-судинні, діабет, онкологія) та ментальних розладів, особливо серед молоді та людей працездатного віку.
За оцінками ВООЗ та міжнародних дослідницьких центрів, кількість людей із розладами аутистичного спектра у світі становить від 75 до 80 мільйонів осіб, близько 1% населення планети.
Читайте також:
- Що ховають старі підвали Болграда: вино, бочки та давні секрети
- Дунай побив антирекорд: чому Болград залишився без питної води
