Нещодавно "Одеське життя" розповіло про кілька аспектів землетрусу, що жахнув увесь світ, у Туреччині. А тепер ми проінформуємо про ще одну межу цієї теми. Адже відомо - "володієш інформацією - володієш ситуацією".
Дуже багато хто з вас, шановні читачі, чули історію японського собаки Хатіко, який багато років зустрічав господаря на вокзалі, куди той приїжджав з роботи. Але одного разу господар не повернувся, він помер на роботі. Дев’ять років після цього вірний пес щодня, за будь-якої погоди, приходив на вокзал і чекав на прихід “свого” поїзда. Зрозумівши, що хазяїна немає, Хатіко йшов, щоб повернутися завтра. Коли він у 1935 році помер, поховали його в Токіо поряд із могилою господаря. Уся Японія знала цю щиру історію, день смерті Хатіко був оголошений днем національної скорботи. А роком раніше цьому псові породи акіта-іну на тій залізничній станції прижиттєво поставили пам’ятник.
А от історію німецької вівчарки Джульбарс, пам’ятник якій встановлений над місцем його поховання на старому цвинтарі Ашхабада, знає набагато менше народу. Ця історія та ще кілька їй подібних, про інших собак з Ашхабада описані у спеціальній літературі із землетрусів.
Йдеться про сумнозвісний землетрус у столиці Таджицької РСР на початку жовтня 1948 року. Епіцентр був просто під містом, бали – майже максимум за шкалою Ріхтера, справа була вночі… Загинули десятки тисяч мешканців, але точна кількість жертв назавжди залишилася під грифом “цілком таємно”.
Причому тут, запитаєте, собака, і чому раптом у мусульманській (!) Країні її поховали на людському цвинтарі (хоча, втім, це йде врозріз і з християнством)?
У якогось жителя Ашхабада незадовго до цього народився син – довгоочікуваний спадкоємець. Запросив він повний будинок гостей, бенкет горою до глибокої ночі затягнувся. А у дворі Джульбарс на ланцюзі аж дуріє від гавкоту, біснується, рветься. Врешті-решт порвав нашийник, увірвався до хати, схопив у зуби сповитого немовля – і блискавкою у вікно вистрибнув. Господар і гості за ним рвонули – дитину відбирати у пса, що розлютився. Через хвилину земля стала дибки, і будинок, звідки вибігло це безліч людей, миттєво перетворився на руїни. А до господаря незабаром підбіг Джульбарс і поклав до його ніг цілого й неушкодженого хлопчика. Собачий вік куди коротший за людський. На пам’ятнику цій німецькій вівчарці вдячні люди вибили “Джульбарсу. Дякую за життя!” І нижче – кілька десятків прізвищ…
Тепер, здається, ясно, що говорити ми будемо про вміння тварин передчувати землетрусу. А те, що багато з них мають таку здатність – це наукою підтверджений факт. Як факт і те, що у багатьох із вас, шановні читачі, є домашні хвостаті улюбленці – причому, не лише собаки та кішки. І вони, виявляється, навіть акваріумні рибки, якщо грамотно оцінювати їхню поведінку, можуть заздалегідь насторожити своїх господарів.
Серед лідерів цих індикаторів – кішки. Але вони егоїсти, і на відміну від собак не кидаються рятувати господарів. Зафіксовано багато випадків, коли перед землетрусом кішки, не роздумуючи, тікали з дому та поверталися вже після закінчення катаклізму.
А перед ним кішки явно збуджені, притискають вуха, їхня шерсть дибки піднімається. Здавалося б без причини вони починають голосно нявкати, ховаються, тремтять, просяться з дому. А іноді навпаки – ціпеніють, впадають у ступор.
Наука ще точно не знає причин такої поведінки кішок: чи вони мікроколивання грунту відчувають, недоступні навіть приладам, чи збільшення статичної електрики, яка, як правило, передує землетрусу. Або відчувають інфразвук, що тоді з’являється, або зміна магнітного поля Землі.
До речі, випромінюваний в деяких ситуаціях планетою інфразвук вже давно “під підозрою”. Наш слух сприймає звуки частотою від 16 герц і вище, а інфразвук нижчий: наш мозок його не чує, але може відреагувати… божевіллям. І є версія, що поява в загадковому Бермудському трикутнику абсолютно справних кораблів, що йдуть без екіпажу, означає, що екіпаж дружно вистрибнув за борт, зведений з розуму інфразвуком, що випромінюється океаном.
Собаки перед землетрусом поводяться аналогічно кішкам. Вчені Японії, а ця країна, як відомо, один із світових лідерів за кількістю щорічних землетрусів, в результаті ісльодування поведінки собак дійшли висновку, що за 1 – 2 години до першого поштовху у собак навіть “наймирніших” кімнатних порід різко зростає агресивність, вони починають кусатися. За свідченнями власників собак за кілька хвилин до катастрофи вони починають вити, скулити, не здатні всидіти на місці.
Допустимо, у вас вдома з хвостатих – тільки акваріумні рибки. За опублікованими спостереженнями, вони вкрай чутливі до того ж інфразвуку: за добу до поштовхів збиваються в зграйки, неспокійно піднімаються до поверхні. Ви мешканці сільських районів Одещини? Тоді вам корисно знати результат роботи італійських учених, які забезпечили датчиками швидкості корів та овець у деяких господарствах сейсмонебезпечних районів Італії.
За результатами багатомісячних спостережень було зроблено висновок, що тварини приблизно за 20 годин до поштовхів починали метатися, виявляючи підвищену активність. А ось історія про поведінку коней за 2:00 до початку вищеописаного ашхабадського землетрусу. На тамтешньому конезаводі коні зривалися з прив’язі, дико іржали – ну як розлютилися! Люди ледве оселили їх у стайні, але за чверть години до першого поштовху табун, зламавши геть-чисто ворота, вирвався на волю. Незабаром стайня впала…
Дві спеціальні науки з’явилися на нашій планеті – біосейсмологія та сейсмобіологія. До кінця минулого століття вчені визначили, що з майже півтора мільйона видів живих істот на планеті 70 видів відчувають наближення землетрусу. Серед них – черепахи, жаби, змії, олені, канарки, чайки, миші, кури та качки, леви… Нас, “людей”, у цьому списку немає. Зате інтелект дозволяє нам розуміти попереджувальні сигнали “братів наших менших”. Тож мешканцям Одещини, які знають, що “сейсмонеприємна” зона Вранча, на жаль, недалеко слід запам’ятати вищевикладене. І нехай воно ніколи вам не знадобиться!
Зазначимо, що “Одеське Життя” тільки сьогодні повідомляло що 20 березня 2023 року неподалік від Одеської області стався землетрус.
Валерій Боянжу
Читайте також:
У селищі Бородіно ще до війни за підтримки держави був побудований соціальний Центр для постраждалих… Читати далі
На узбережжя Одещини викинуло чергову морську міну, яку було оперативно знищено українськими військовими. Про це… Читати далі
14 лютого 2023 року військовий Віталій Верес отримав важке поранення під час оборони Бахмута, коли… Читати далі
Вересень. Налилася червоним кольором калина, яка є одним із символів України. Колектив обласного центру національних… Читати далі
16 вересня 2024 року мешканці Одеси та регіону відчули підземні поштовхи. У будинках гойдалися люстри,… Читати далі
Другого вересня, у день народження митця, якому мало виповнитися 70 років, в медіацентрі Любашівської публічної… Читати далі