Попри агресію росії проти України за весь час повномасштабного вторгнення тільки одна православна парафія Одещини перейшла з УПЦ (МП) під порядкування ПЦУ. Чому одеським храмам так важко відмовитися від Московського патріархату та як взагалі можна перейти до Православної Церкві України? Про це «Одеське життя» поговорило з парафіянами та священнослужителями Одеської області.
Про автокефалію православній церкві в Україні офіційно почали говорити понад 5 років тому. 15 грудня 2018 року на Об’єднавчому Соборі була створена нова українська церква – ПЦУ, а вже на початку січня 2019-го Синод Вселенського патріархату ухвалив рішення надати Україні Томос.
З того часу й до сьогодні про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ заявили 1655 релігійних громад і монастирів.
Здавалося б, після повномасштабного вторгнення рф до України відмова від Московського патріархату повинна була стати швидкою справою, але, на жаль, з 24 лютого 2022 року в Одеській області до ПЦУ перейшла лише одна громада – Свято-Успенського храму селища Олександрівка, що знаходиться біля міста Чорноморськ.
За законом, перейти до ПЦУ може будь-яка релігійна громада, а рішення про цей перехід приймають не священнослужителі, а саме віряни, точніше парафіяльна рада конкретної громади. В Олександрівці таке рішення ухвалили у січні 2024 року.
«Утворилася громада, і ми з такою пропозицією підійшли до батюшки: «Батюшко, УПЦ уже якось поперек горла». Так і сталося. Була громада, були збори, були за, були утримані, були проти. Різні думки були, але дійшли однієї думки, що треба переходити до ПЦУ», – згадує парафіянин Свято-Успенського храму Сергій Сєрооченко.
Юридично перехід тривав менше місяця, і громада остаточно відмовилася від УПЦ (МП) в особливий для України день.
«Це рішення було прийнято у День Соборності України. Це не перехід – це приєднання до єдиної, соборної Православної Церкви України», – зазначає настоятель Свято-Успенського храму отець Михайло Харабара.
Священнослужителі УПЦ запевняють, що не мають більше жодного відношення до Московського патріархату, проте, це не зовсім так. Вони, як мінімум, моляться за представників російської церкви, як би це парадоксально не лунало під час повномасштабного вторгнення.
«Мене обурювало те, що ми ніби правильно молимося, але ми згадуємо всіх ченців, православних, а це означає, що ми й росію згадуємо. Особисто мене дістали ці московські попи, що постійно згадують патріарха Кирила, Господи помилуй. Я хотів молитися лише за наших ченців, лише за наш народ і за той народ, який бажає Україні Перемоги та щастя», – пояснює парафіянин Свято-Успенського храму Сергій Сєрооченко.
Думку парафіянина підтримує й Афанасій Яворський – архієрей ПЦУ, архієпископ Одеський і Балтський.
«Що б там хто не говорив, і особливо представники УПЦ (МП), що вони підтримують Україну, що моляться за Україну, але російські церкви в Україні мають своїм патріархом Кирила, а він благословляє вбивство того ж самого українського населення. Як ці церкви можуть бути українськими?» – каже архієпископ.
Для багатьох вірян перехід до ПЦУ зараз символізує не тільки опір ворогу, а й повернення до традицій своїх прадідів.
«Це повернення до наших витоків української релігійної історії у тому числі. Це повернення до наших історичних джерел. Ми повертаємося до наших батьків, до того, як вони жили на цьому світі. Я мав за честь починати цей процес переходу парафії УПЦ до ПЦУ. Бачимо, що цей процес не зупинити – це найголовніше», – каже речник Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук, який також є дияконом Одеської єпархії ПЦУ.
За законом, рішення про перехід до ПЦУ може прийняти тільки релігійна громада, а священники – або підтримують це рішення та залишаються у парафії, або не підтримують і виходять з неї.
«Наприклад, на Хмельниччині вже близько 200 парафій перейшло до ПЦУ. З цих 200 парафій із вірянами залишилися лише 26 священнослужителів. Решта парафій перейшла без священників», – розповідає архієпископ Афанасій.
За словами архієпископа Одеського і Балтського, на те, що одеські священнослужителі не відмовляються від УПЦ, є конкретні, історичні причини.
«Історично так склалося, що Одеса ще при Радянському союзі була кузнею духовенства для російської православної церкви. Московська, Ленінградська та Одеська семінарії – це були кузні для УПЦ. Тому так складно сьогодні священникам переламати себе у тому, що вже закінчилася тут російська церква», – пояснює архієпископ Афанасій.
Іноді парафіяни не можуть швидко відмовитися від старих релігійних звичок і не бажають молитися українською мовою або за новим календарем. Але архієпископ Афанасій запевняє – при переході до ПЦУ це зовсім не обов’язково.
«Ми не забороняємо молитися старослов’янською мовою. Це наша історична мова, якою ми також проводили служби. Сьогодні наша церква дозволяє служити будь-якою мовою. Ба більше, дозволяє служити за будь-яким календарем. Хочете служити за новоюліанським календарем, за нещодавньою календарною реформою – будь ласка, служіть. Громада не хоче – будь ласка, служіть за старим календарем», – каже архієпископ Одеський і Балтський.
Читайте також:
Нещодавно автор цих рядків "впав у дитинство". Інтернет нагадав мені римовані рядки з далеких років:… Read More
Зараз майже ніхто не уявляє собі життя без простих та зручних переказів з картки на… Read More
За інформацією синоптиків, завтра, у понеділок, 19 травня 2025 року, в Одесі та Одеській області… Read More
Між 6-ю та 7-ою станціями Великого Фонтану в Одесі є невеличка вуличка. Раніше вона називалася… Read More
Можливо, хтось вважає, що війна – не кращий час для створення нових культурних закладів. Але… Read More
Холодне морозиво, ковток гарячої кави або навіть вдих свіжого повітря викликають неприємні відчуття... Чутливі зуби… Read More
