Статті

Серби: чим цікаве село на Кодимщині, що заснували двоє закоханих

На півночі Одещини майорить стародавнє село Серби Кодимської громади. Чумацький шлях веде до Сербів із пагорбів у розлогу долину, де подорожнім відкривається чарівна панорама: колосистий фонтан, оздоблений трояндовими рабатками, трохи вище — меморіал Слави. Картину доповнюють зелені шати плакучих верб, хвойних дерев та декоративних кущів.

Легенда про закоханих

Історія Сербів бере свій початок ще до 1777 року.

Чарівна легенда повістує про перших поселенців – закохану пару, яка гайнула із Сербії, щоб поєднати свої долі. Вони поселилися в балці, на лівому березі річки Білочі, і народили багато дітей. Сім’я займалася вівчарством. Від цих поселенців село й дістало назву Серби. Ще й досі збереглися старі назви місцин: Пеньків яр, Лиса гора, Хунка, Хватня, Капличка, Ставище, Богачівка.

Місцевість полюбилася кріпакам, які тікали від поміщиків переважно з півночі України. Поселенці вирубували ліс, а звільнені ділянки використовували для хліборобства.

Сьогоднішні Серби зустрічають просторими будинками з водопроводом, є двоповерхові споруди, храм, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, ліцей. І люди тут працьовиті, завзяті — справжні хазяї.

Хто піклується про школярів?

Сербівський ліцей вже тривалий час знаходиться під патронатом директора сільгосптовариства «Лан» Анатолія Хортюка. Тут працюють закуплені ним холодильник, морозильна камера, електронагрівач води, відеокамера тощо. А ще на кошти Анатолія Хортюка в школі облаштовані внутрішні туалети.

Шкільний мистецький колектив «Рожеві вітрила» має від благодійника театральні костюми.

У фінансових затратах господарства половину становлять витрати на школу.

Єдиний іконостас з флоромозаїки у світі

Церква Святого великомученика Дмитра Солунського зустрічає дивовижним іконостасом, виконаним у техніці флоромозаїки. Завважте, це єдиний такий іконостас у світі, аналогів йому немає. Створив його місцевий художник Петро Козловський.

Величезні полотна із зображенням Божої Матері, Ісуса Христа, архангелів Михаїла та Гавриїла викладені із маку і пшениці.

Картини художника Петра Козловського із зображенням Ісуса Христа є в багатьох куточках планети, зокрема у Ватикані та Торонто. Одна подарована папі римському, а іншу знаний в усьому світі меценат Петро Яцик забрав до Канади.

Сьогодні справу Петра Козловського продовжують його діти та учні.

Парк відпочинку за ідеєю лікаря

На обійсті фельдшерсько-акушерського пункту є затишний куточок – місцевий парк. Сербляни вважають його найкращим місцем відпочинку.

Він створений за ініціативи лікаря, заслуженого працівника охорони здоров’я Бориса Недбаса. Свою фантазію вплели у цю чарівність і працівники медичного закладу Лідія Недбас, Валентина Гречанюк, Ніна Женгал, Валентина Білоконь.

Тут є музейні експонати, фонтанчики, альтанка, живий струмок, стоїть підвода з реманентом. І, звісно ж, багато дерев, кущів, квітів, що рояться повсюди: на клумбах, огорожах, в декоративних кошиках і риночках.

А ще — пам’ятник Тарасу Шевченку. Він став першим пам’ятником Великому Кобзарю, встановленим на теренах Кодимщини. Створив його скульптор із села Пиріжна Михайло Грінченко, як і решту скульптур у парку, розписував які Петро Козловський. А ось ідею Бориса Недбаса створити закохану пару втілював місцевий столяр Микола Піхуровський. Мимоволі спадає на думку: чи не пам’ять це про закохану пару, яка прийшла у село із далекої Сербії?

Цікаві факти

Неподалік села знайдено рештки чотирьох стародавніх поселень, що належать до II-IV століття нашої ери. На південь, в низовині, на поверхню виступає будівельний вапняковий камінь. Його наявність свідчить про те, що раніше тут була затока Чорного моря.

Читайте також:

Любов Кузьменко

Закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Видала чотири книги: «Рядки, перелиті в життя», «Горлиця отчого краю», «…І разом з ними йшла весна», поетичну збірку «І живу, і веснію любов’ю». З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України веду активну боротьбу з російським агресором на інформаційному фронті, допомагаю у волонтерській сфері. Вірю в Бога і в те, що Він чує наші молитви до Нього. Люблю свою справу. Інколи насолоджуюсь самотністю і використовую цей стан для творчості чи самовдосконалення. Вважаю, що в кожному віці жінки є своя краса.