Статті

Одеса 1838 року очима німця: подорож у часі з Йоганом Георгом Колем

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Грушевського відбулась презентація історико-краєзнавчого дослідження «Німецький мандрівник Йоган Георг Коль про Одесу та околиці у 1838 р.»  

Презентація унікального джерела з історії Одеси та Одещини

Це спостереження німецького мандрівника Йогана Георга Коля під час його подорожі південною Україною влітку 1838 р. ― унікальне джерело з історії Одеси та Одещини, що містить відомості про економіку, устрій, населення міста і краю; заняття і повсякдення одеситів, мешканців околиць і хуторів; життя колоній та інших прибережних і степових поселень, а також опис природи та клімату.

Обкладинка видання зі спостереженнями німецького мандрівника Йогана Георга Коля під час його подорожі південною Україною влітку 1838 р.

У презентації прийняли участь літературознавиця, доцентка кафедри української літератури та компаративістики ОНУ імені І. І. Мечникова Ірина Нечиталюк;  аспірантка кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін ОНУ імені І. І. Мечникова Світлана Кучеренко. Модераторкою події була гостинна господиня одеської Книгарні-кав’ярні Галина Дольник.

…Молодий німецький бібліотекар і невтомний мандрівник Йоган Георг Коль, тридцятирічний ерудит із Бремена, нарешті у 1838 році ступає на одеську землю після тисяч кілометрів, пройдених від Балтики до Чорного моря. «Я давно не бачив моря», — записує він у щоденнику, зупиняючись на березі й милуючись хвилею, ніби перед величезною живою картиною. Він за лічені тижні напише 130 сторінок нотаток. Вони стануть справжньою перлиною краєзнавства, а завдяки свіжому українському перекладу ми тепер можемо зазирнути в Одесу очима чужинця й закохатися в неї по-новому.

Прибуття: пил, шуба і перші шоки

Іринан Нечиталюк, філологіня з Одеси

Коль заходить в Одесу через Пересип, де головні дороги сходяться в хаотичному вихрі, а застава пильно стежить за кожним приїжджим. Він, необачно, не задекларував усі речі, тож митники влаштовують справжній цирк із перевірками й паперами.

Сонце немилосердно пече, а вулиці тонуть у хмарах пилу. Нарешті перед очима постає готель (один з півциркульних будинків) — новий, побудований лише 1832 року, з шістдесятьма номерами й назвою, виведеною французькою, бо так велить мода.

Перші одесити, з якими він стикається, вражають не менше. Єврей — «фактор» готелю, справжній універсальний менеджер: ви без власного слуги чи постелі? Звертайтеся до нього, і все організує за окрему плату. Другий — грузин-перукартіз давніх офортів, майстерно орудує бритвою. «Погано влаштований, але добре побритий», — іронізує Коль у нотатках і, скинувши дорожній пил, вирушає гуляти містом. Під важкою шубою з ведмедя (бо квітень видався несподівано холодним) ховається «добра німецька душа», яка вже передчуває пригоди.

Місто контрастів на Чорному морі

Історикиня Світлана Кучеренко

Одеса вибухає барвами, звуками й мовами, немов живий Вавилон на березі Чорного моря. Коль налічує шістнадцять мов, що лунають на вулицях одночасно: російська — для повсякденного гомону, італійська — для ділових угод, французька — для вищого товариства. Додаються англійська, німецька, єврейська, грецька, турецька, польська та ще безліч інших.

У центрі — культурне й комерційне серце. Театр вражає: «Не кожне німецьке місто з багатшою історією може похвалитися таким!» Італійська трупа домінує, але за зиму тут грають п’ятьма мовами. Коль відвідує «Отелло» — актор падає на сцені так картинно, ніби акробат у цирку, і мандрівник не стримує сміху.

Порт — справжнє серцебиття Одеси. Пшениця, лій, що топиться в степу, бавовна — основа експорту. Після недавньої чуми карантин працює як годинник: аркади, «парлаторіо» (італійською — місце для розмов). З одного боку підозрювані, з іншого — чисті; між ними ґрати, але спілкування не припиняється. Коль описує все з німецькою скрупульозністю.

Повсякдення: сало, мед і руїни з черепашок

Одесити на презентації книжки

Ринки — немов ярмарок націй, де кожен товар має свого господаря. Українці торгують салом і смальцем: «Хто мед? Мед!» — імітує Коль жваву розмову продавця з покупницею, і його перо ледь встигає за одеським гумором. Будинки в італійському стилі — колони, балкони, — але з вапняку-черепашки. «Через сорок років — руїни», — дивується німець і одразу йде до будівельників. Ті пояснюють: камінь треба класти, як він ріс у землі, мушлі паралельно горизонту, щоб дощ не руйнував.

Болото — одвічна біда. Центральні вулиці вже в бруківці, але решта — суцільний пил. Піднімається вітер — і день перетворюється на сутінки. Зернові склади будують як палаци: Сабанські казарми легко переобладнати під житло. А от бібліотека… Коль приходить — і виявляється єдиним відвідувачем. Бібліотекар-італієць мріє про Париж…

Околиці: степ, лимани й німецькі колонії

Галина Дольник – власниця одеської книгарні-кав’ярні

Коль не сидить у місті — його тягне далі. «Кожен німець мусить цікавитися своїми!» — вирішує він і вирушає в колонії. Люстдорф, за дванадцять верст від Одеси, стає тимчасовим домом. Домовляється зі старостою і оселяється, описуючи побут з усіма деталями.

Маршрут пролягає узбережжям: монастир на шістнадцятій станції, Сухий лиман, де «стільки поселень і стільки народів — греки, німці, малороси…». Далі — Барабой, Овідіополь, Аккерман. Рибальська артіль відкриває тонкощі промислу. На Дністровському лимані раптовий шторм — паніка на човні, але Коль, далеко від Німеччини, зустрічає знайомого. Дива!

Сіль добувають на лиманах, баштани зеленіють у степу, степовики живуть у землянках. Коль згадує Геродота: «Мало що змінилося за тисячоліття!»

Чому Одеса зачаровувала?

«Один раз потрапивши сюди, люди не хочуть їхати», — заінтриговано нотує Коль. Місто молоде, динамічне, багатокультурне, з неповторним гумором. Але ідеальним не назвеш: порт розвивається дуже повільно.

Хліб — основа багатства, а вирощують його українці. Мандрівник пророкує майбутнє: Росія розпадеться, Україна визволиться самостійно. Цю фразу пізніше цитуватиме Юрій Липа. Одеса — не російська, не імперська. Вона поліетнічна, жива, іронічна.

«Одесі бракує гарного вигляду з моря — як картина без рамки», — пише Коль наостанок, сідаючи на пароплав до Криму. За ним лишаються 130 сторінок, що розвінчують міфи й відкривають правду про молоду перлину Чорного моря.

Ця книжечка — справжній путівник у 1838 рік. Для істориків, туристів, одеситів. Скоро в продажу. Ми вже закохалися в Одесу Колем: пилючу, гамірну, геніальну, вічну. А ось саму книжку у перекладі на українську невдовзі зможе придбати кожен охочий…

Читайте також: 

Фото авторки

 

Share
Іван Свищ

Автор видання "Одеське життя". В медіа з 2002 року. Працював на радіостанції “Гармонія світу”, в “Газеті по-одеськи”, у бізнес-комунікаціях, проводив OSINT-розслідування. Закінчив філософський факультет ОНУ ім. Мечнікова. Автор дисертації “Віртуалізація культури”.

Recent Posts

  • Новини

В одеситів погіршився зір: у місті відбулася профілактична акція здоров’я очей 

Одеські лікарі оглянули близько 400 осіб, серед яких 207 дітей. У дорослих пацієнтів виявлено 116… Read More

19-11-2025 в 21:23
  • Новини

Графіки відключення світла в Одесі на 20 листопада

Стабілізаційні відключення електроенергії, введені по всій країні після чергової масованої атаки росіян на енергооб'єкти, триватимуть… Read More

19-11-2025 в 21:04
  • Новини

«Міндічгейт» трясе владу: Рада звільняє міністрів, а навколо Єрмака — нові чутки

Після публікації скандальних «плівок Міндича» в українській владі почалися гучні перестановки: депутати відправили у відставку… Read More

19-11-2025 в 19:26
  • Новини

Хто занедбав Дюківський сад в Одесі: аварійні дерева, зруйновані будівлі, брудні ставки

Дюківський сад вважається один із найстаріших парків Одеси, проте наразі його реабілітують після тривалої недбалої… Read More

19-11-2025 в 18:58
  • Реклама / Новини партнерів

Радіатори опалення в підлогу: призначення та принцип роботи

Радіатори опалення внутрішньопідлогові дозволяють отримати недороге якісне обігрів, а також створити унікальний інтер'єр у вашому… Read More

19-11-2025 в 18:04
  • Статті

Мобільна аптека: в глибинку на Одещині тепер привозять ліки

Близько року селами Любашівської та Зеленогірської громад за певними графіком і маршрутом курсує мобільний аптечний… Read More

19-11-2025 в 17:05