Сирна седмиця: найвеселіше болгарське свято, яке відзначають на Одещині

День Прощеної неділі у нас називався Заговезні (Сіропуст), і це було найсмачніше і веселе свято. Вранці бабуся пекла «руговачки» — вироби з тіста з бринзою, які пеклися лише цього дня, — і пригощала ними сусідів. А сусіди частували її. Я ж ці частування уплітала за обидві щоки.

До обіду встигали і мамині смачні страви, і ми чекали гостей. Їх завжди було багато, тому що всім родичам у цей день потрібно пробачити один одному образи, що накопичилися. Молодші гості обов’язково цілували руку людям похилого віку — це було і залишається у болгар знаком великої поваги. А ввечері, коли сонце ховалося за обрієм, усі члени сім’ї та сусіди виходили надвір і розпалювали багаття. Спочатку тихо милувалися, як танцюють і веселяться багряні язики полум’я, що розгоряється, а потім, зарядившись вогненною енергетикою, починали стрибати через вогонь.

Стрибки через багаття та очищення від усіх бід

Стрибали всі — від малого до великого. Те, що діти раділи, і замість трьох разів стрибали через багаття вже збившись з рахунку, — це зрозуміло. Але як же тішилася цього вечора бабуся разом із своїми подружками сусідками! А все тому, що вони вкладали в це дійство велике значення. Так вони очищалися, звільнялися від усіх бід та напастей, від поганого та злого.

Потім, біля втомленого вогню, люди спілкувалися, жартували, пригощалися вином і закусками і дуже вірили, що завтра буде краще, ніж учора. Цю віру вони зміцнювали постом, який розпочинався вже наступного ранку, і дотримувалися його за всіма церковними канонами.

Традиції з покоління в покоління

З тих пір пройшло багато часу. Тепер уже мама зайняла місце бабусі, вчорашні діти стали батьками, але так само вранці на Заговезні над селом Делень розноситься запах улюблених «ругавачок». А ближче до вечора всі готують дрова для багаття.

Час очищатися, зміцнювати віру, зустрічати весну з надією та берегти любов до роду, дому та країни.

Читайте також: Як кодимчани заробляють для ЗСУ благодійними концертами