Реформа швидкої допомоги: чи готові Одеські медики стати парамедиками?

Знову копіюємо

За приклад медичної системи під час реформування вітчизняної ми взяли англійську. Парамедицина прийшла до нас із США. Цей термін утворений від поняття «парапрофесіонал» – фахівець, що володіє відповідною професійною підготовкою, але не має диплома про вищу освіту і професійної ліцензії.

В Україні дещо модернізували підхід до професії: парамедик – це особа з медичною освітою після навчання в медичному виші не менше трьох років за спеціалізацією в системі екстреної допомоги. Цю професію було впроваджено до класифікатора лише у 2017 році. Підготовку фахівців у якості пілотного проекту з 2018 року почали у Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського та у Черкаській медичній академії за допомогою фахівців із країн Балтії, Польщі, США.

Конфлікт підходів як привід до звільнення

Отже, планувалось, що з 1 січня 2025 року бригада невідкладної допомоги працюватиме у складі парамедика та екстреного медичного техніка – на нього мали перевчитись водії швидких на 3-місячних курсах. Курси вони мали проходити в базових медичних коледжах та безпосередньо на робочих місцях. Оскільки сьогодні фахівців катастрофічно не вистачає, остаточний перехід на нову систему відклали до 2028 року. Хоча й нинішня ситуація призвела до досить великого відтоку лікарів зі служби швидкої. І людей можна зрозуміти – треба починати шукати роботу до того, як тобі запропонують звільнитись.

Пані Оксана 21 рік працювала на швидкій на Тернопільщині. Бачила, як починали роботу перші бригади з парамедиками. Звільнилась, переїхала з чоловіком-військовим до Одеси і не має наміру тут продовжувати працювати на швидкій. Її аргументи щодо такого кардинального рішення змушують багато про що замислитись.

Читайте також: Військовий медик із США вчить одеситів надавати першу допомогу та ділиться секретом

– Реформа швидкої передбачає, що бригади виїздитимуть лише на випадки загрози життю людини, – каже пані Оксана. – А як у телефонній розмові зрозуміти, наскільки ситуація є небезпечною? Я можу пригадати багато випадків, коли ми не виїздили і люди гинули, хоча здавалося, що нічого страшного людині не загрожує.
Чи інші ситуації, вже з парамедиками. Приїхали до хворого, зняли кардіограму. Парамедик через інтернет надсилає її черговому кардіологу. Є загроза інфаркту або інфаркт, людину не можна транспортувати, потрібно стабілізувати її стан на місці. Тому за цією адресою їде вже друга бригада – лікарська. Втрачається дорогоцінний час, людина може померти.

Крім того, головне завдання бригади парамедиків – довезти пацієнта до лікарні. А хто прораховував, скільки це займе часу по наших дорогах, по відстанях до кластерних та надкластерних лікарень? Рятувати людину треба на місці, бо вона може не доїхати до тих базових лікарень, які розташовані за десятки кілометрів. Я вважаю, що після важкої ковідної пандемії, в умовах війни, в умовах, коли сімейні лікарі не ходять за викликами і ніколи не бачили більшості своїх пацієнтів, задля збереження здоровʼя людей треба було зберегти лікарські швидкі. Це, мабуть, остання можливість у складній ситуації поспілкуватися з лікарем. І її теж забирають.

Три на одного

Не у захваті від змін і водії. Памʼятаючи конфлікти з бронюванням та забезпеченням бригад швидких, про що «Одеське життя» докладно писало, вони не хочуть спілкуватись офіційно.

У приватній бесіді Володимир, який працює більше 10 років, сказав:

– Якби не бронювання, я б вже звільнився. Бо тепер доведеться постійно виконувати три завдання – водія, носія та помічника парамедика. Я вже навчився зупиняти кровотечі, бинтувати рани. Навантаження і раніше було великим – проїхати вулицями, де тебе не пропускають, – те ще завдання. А тепер навіть на виклику не можу трохи відпочити у кабіні, доводиться увесь час працювати.

Колега Володимира, Ігор, теж на перспективу не бачить себе в службі невідкладної медичної допомоги. На його думку, перенавчання на екстреного медичного техніка суттєво звужує його можливості працевлаштування, «привʼязує» до місця роботи виключно у сфері невідкладної допомоги.

Зацікавленість мала

Навіть у Тернопільському національному медичному університеті зазначили, що досить важко набирати абітурієнтів на навчання за спеціальністю «парамедик». Після закінчення курсу не всі йдуть до служби невідкладної медичної допомоги. Багато хто обирає подальше навчання за традиційними медичними спеціальностями. Можливо тому, щоб мати більше варіантів працевлаштування після закінчення вишу.

На думку пані Оксани, до 2028 року, щоб відзвітувати перед європейськими та американськими партнерами, вакансії в службі займуть швиденько підготовлені та перенавчені фахівці. Якість надання допомоги пацієнтам швидкої, скоріше за все, стане нижчою.

Опосередковано її слова підтверджує інформація, надана департаментом охорони здоровʼя ОДА.

Станом на 1 січня 2025 року майже всі медичні працівники бригад екстреної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» успішно пройшли теоретичну частину навчання на онлайн-платформі Prometheus. Навчально-тренувальним відділом підприємства розроблено план щодо підготовки до практичної частини іспиту, яка має завершитися до 2028 року.

Водії екстреної медичної допомоги також завершили теоретичну частину навчання і приступили до відпрацювання практичних навичок та підготовки до наступного екзаменування протягом 2025 року. Департаментом спільно з керівництвом підприємства надано пропозицію щодо відкриття освітніх програм «Екстрена медицина» та «Екстрений медичний технік» у навчальних закладах Одещини. Отже, підготовка фахівців в Одеському національному медичному університеті та Одеському обласному базовому медичному коледжі розпочнеться лише у 2024-2025 роках, наздоганяючи плани з максимальної заміни лікарів та фельдшерів на парамедиків вже у 2028 році.

Коментарі, як кажуть, зайві…

Читайте також:

• Військовозобов’язані співробітники одеської “швидкої” отримають бронь, але є умова
• Через мобілізацію Одеса може залишитися без швидкої допомоги