Ключові моменти:
- Одеська школа мистецтв № 3 серйозно постраждала від нічної атаки.
- Після прильоту батьки, викладачі та волонтери допомогли відновити школу.
- Нові склопакети планують встановити наприкінці серпня або у вересні.
- Діти зможуть розпочати новий навчальний рік за розкладом.
Після прильоту в Одеську школу мистецтв № 3 тут не залишилося звичного спокою: вибиті шибки, пошкоджений дах, класи, які довелося приводити до ладу власними силами. Але вже наступного ранку до школи почали приїжджати батьки та викладачі — не лише подивитися на наслідки, а й допомогти.
Журналістка «Одеського життя» Світлана Комісаренко відвідала постраждалу школу, поспілкувалася з її директоркою, педагогами та батьками учнів. Вони розповіли, як пережили той ранок, що вже вдалося відновити та чому для них важливо, щоб музика в цих класах знову зазвучала.
Дрон пошкодив будівлю музичної школи
Серед постраждалих від ракетно-дронових атак є і Одеська школа мистецтв № 3. Вона знаходиться на мальовничій вулиці Олександра Свіща, 1 (колишня Середня) старої Молдаванки.
Вже майже століття (перших музикантів тут почали навчати ще у 1930 році) місцеві мешканці бачать, як поспішають на заняття юні скрипалі та піаністи, співаки та баяністи, чують, як діти опановують твори видатних композиторів світу.
Але вночі 24 квітня будівлю школи було серйозно пошкоджено. Повилітали шибки, був пошкоджений дах. Чи зможуть діти продовжити навчання після літніх канікул, було невідомо.
Директорка школи Олена Тихонова розповідає, що вже вночі до неї почали телефонувати, а на ранок – приїжджати батьки учнів та педагоги: всі переймалися ситуацією і тим, чи матимуть можливість діти займатись.
Згадували, що колись в цьому приміщенні працювала синагога і навіть зі своєю першою дружиною вінчався Леонід Утьосов. Можливо, саме молитви колишніх прихожан синагоги і любов до свого закладу тих, хто вчиться або працює тут зараз, і вберегли школу від значно більших руйнувань.
Відразу після влучання на місце приїхали представники Одеської міської військової адміністрації, Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради.
Прибирати почали своїми силами вже зранку, а до колективу школи та батьків долучилися представники Хмельницького ЖКС. Вони ж закрили розбиті вікна листами ДСП.
Допомога надходила з різних сторін
Директорка школи каже, що Департамент культури, туризму та охорони культурної спадщини Одеської міської ради надав фінансування, щоб можна було привести до ладу дах, закрити тріщини, що були в стінах, та пофарбувати їх.
– Зараз вже є фінансування на встановлення нових склопакетів, але це бюджетні гроші, тому треба у встановленому законом порядку розробити технічну документацію для подання на тендер, пройти тендерні процедури і лише потім замовити склопакети, – продовжує Олена Тихонова.
Це, за її словами, потребує певного часу. Тож десь у кінці серпня чи у вересні нові вікна вже поставлять і дітям не доведеться займатись при електричному освітленні.
– А ще у теплу погоду вікна можна буде відкривати – так комфортніше, і музику краще чути на нашій вулиці, – зазначила директорка.
Що дає дитині музична освіта
Серед тих, хто відразу приїхав до школи після влучання, було багато викладачів. Вони пояснюють, чому це їм так болить.
Валерія Стефанова, викладачка класу фортепіано:
– Я відразу приїхала, коли стало відомо про приліт. Прибули батьки багатьох учнів, усі розуміли, що треба обʼєднати зусилля задля наведення порядку. Потім ми з учнями потерпали, коли в класах було дуже холодно, коли не вдавалося репетирувати, бо вимикали світло. Але такі випробування формують характер, музикантам він теж потрібен.
Бачу, що батьки зараз більше цікавляться музичною освітою, я їм надаю цікаві публікації щодо впливу музики на розвиток нейронів мозку, на формування загальної культури людини.
Альона Григоренко, викладачка класу скрипки:
– Для нашої родини школа мистецтв – це все. Бо колись я тут починала займатись, старша донька закінчила школу, молодша навчається зараз. Тому після повідомлення про приліт відразу почали допомагати.
На мою думку, музична освіта дуже важлива. Вона сильно змінює дитину. Й інколи стає у пригоді тоді, коли на це ніхто не очікував. У мене була дівчинка, яка тепер викладає танці, і дуже вдячна за навчання музики. Є в нас вихованка, яка вступила до Талліннської консерваторії. І взагалі згуртованість та налаштованість на допомогу школі дозволили успішно завершити навчальний рік. Декілька батьків, волонтерів, колишніх викладачів і просто небайдужих колег надали матеріальну допомогу.
Серед тих, хто одними з перших прийшли до місця влучання, були й головна бухгалтерка школи Олена Русняк та бухгалтерка Ірина Гірман.
– Ми до цього вже пережили прильот безпосередньо до нашого дому, – каже Ірина Гірман. – Тоді я зрозуміла: якщо після такого всі залишились живі, це головне. Тому, коли дізналася про руйнування у школі, перші думки теж були про людей, чи ніхто не постраждав, про те, що можемо зробити, щоб допомогти.
Для мене школа мистецтв № 3 – це не лише моя робота, а й велика частина життя моїх дітей Артема та Софії. Вони співають у хорі «Забава», їм це дуже подобається. Як мама я бачу, наскільки участь у хоровому співі впливає на моїх дітей. Вони навчились краще спілкуватися з однолітками, стали більш відповідальними – коли не хочуть йти на репетицію, згадують, що може не вистачити виконавців партій сопрано чи альтів, збираються і йдуть до школи.
Я спокійна, що Артем та Софія займаються цікавою, корисною справою, яка їх розвиває і виховує. Тому, звісно, ми дуже турбувались про долю школи.
Музична школа – це дуже серйозно
Це дійсно так, бо за сучасними правилами діти можуть навчатись одинадцять років: чотири перші роки – підготовчий рівень, пʼять наступних – базовий, два останніх – професійний. Не у всіх школах мистецтв Одеси учні навчаються одинадцять років, щоб потім мати можливість вступу до музичної академії. А школа мистецтв № 3 забезпечує повний цикл навчання та отримання повної початкової музичної освіти. Виходить щось на кшталт ліцею, після якого випускники вступають до вищих навчальних закладів. Саме тому настільки важливо створити умови, які сприятимуть досягненню найкращих результатів юними музикантами.
На думку Олени Тихонової, зараз інформаційний простір перенасичений негативною інформацією, якої стає дедалі більше і її складно сприймати навіть дорослим. Дітей це часто накриває, пригнічує. Тому дуже потрібен простір, де можна зосередитись на чомусь гарному, гармонійному, як кажуть сьогодні, перезавантажитись. Музична школа якраз і виконує зокрема й таку роль. Тут діти відкриваються зовсім в інших якостях, заповнюють дефіцит спілкування, якого, на жаль, не уникнути у світі гаджетів та месенджерів. Учні вже питають про початок нового учбового року, і Олена Тихонова з радістю відповідає: «Заняття розпочнуться за розкладом».
Читайте також:
- В Одесі від обстрілу серйозно постраждала школа – стіни пішли тріщинами
- Пахне гаром, під ногами хрумтить скло: який вигляд має історичний центр Одеси після удару
