Про традиції Святвечора від бойків із села Агафіївка

Обряди на Святвечір: комусь треба  сливу потрусити, а комусь – сокири торкнутись

У переддень Різдва, аби забезпечити щастя, мир та багатство, бойківські родини обов’язково проводили прадавні обряди та ритуали.

• Найперше – зв’язували ланцюгами ніжки стола і скріплювали їх замками. Це робив господар, щоби рідні у прийдешньому році об’єдналися та жили у злагоді, щоб худоба не губилась та її вовки не «різали». Останнє актуальне у нашому Причорномор’ї, де у селах спостерігається нашестя хижаків.
• На Святвечір вмивались у крижаній річці, щоб видужати та не хворіти. Умивалися у посудині з копійками, щоби грошей та здоров’я було, як води.
• А підкиданням ложки з кутею до стелі намагалися зазирнути у майбутнє. Якщо зерно не впаде, то врожай буде добрим.
• Також пророкували на куті. Щоб усе збулося, треба першу ложку куті підкинути, «щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі». Другу ложку – «щоб телята рикали так, як це зерно стрибає від землі до стелі», а третю – «щоб бджоли роїлися». Чим більше зерен пристане до стелі, тим багатшим буде рік.
• Незаміжні дівчата на Святвечір йшли у сад, щоб сливове дерево потрусити. Таким чином спонукали коханого швидше їм освідчитись та посвататись.
• Перед Святвечором господар обов’язково притрушував лави сіном, а підлогу – соломою. Під стіл клав сокиру. Діти по кілька разів торкалися до неї, «щоб ноги були тверді, як залізо».
• Також обкурювали димом хату та освячували оселю святою водою.
• За повір’ям, на Святий вечір у хаті збираються душі померлих, і щоб їх не «придушити», дмухали на стілець, перш ніж сісти за святковий стіл. Трапезували без шуму й галасу, щоб не образити померлих предків.

Обов’язково треба впускати у дім колядників, які, прославляючи Бога і народження Ісуса Христа, нагадують, що прощення і спасіння отримають всі, хто щиро цього прагне.

Квашена капуста смачніша з каменюкою

Перед Різдвом з 15 листопада по 24 грудня віруючі обов’язково дотримуються суворого посту. З пісних страв перевагу бойки надають квашеній капусті. Старожили повідали, що капусту на зиму їхні пращури з Бескид заготовляли по-особливому. А сам процес приготування перетворювався на свято і відбувався під акомпанемент сільських музик.

Щоб квашена капуста вийшла смачною, використовували для квашення дубову бочку.

До нашинкованої капусти терли багато моркви, додавали кмину, листя хрону. Та найважливіше – всередину бочки поміщали велику кременеву каменюку, щоб капуста не пліснявіла.

З рідких наїдків готували бурачинку, пісний, марцьовий, пшоняний та вівсяний борщі, росолянку, мачанку, голопас та різні юшки.

У стародавніх рецептах також згадуються бульбальки, смажена гурда, тертюхи, нудлі, шургур, мішанина, кльоцки, дриглі, пизи, шупен та знамениті бануш.

А також каші – кулеш, колотнюха, затерка та мамалига.

Випікали хліб разовий, питльований, житній, різні завиванці, закрутелики, тістечка, книші, калачі, пироги, баби, медівники. А ще опалянок, пошкрібок, вуглянку, паляницю.

У пошані  були пійло, солод, житній мед, медуха та зелене пиво. Із міцніших напоїв на святковий стіл ставили різні настоянки, вишняки, сливовицю і славнозвісну палянку.

Паляниця з часником, щоб ніяке зло не приступало

До 12 ритуальних страв належать кутя, узвар, голубці, вареники, сливи, шарпанина, семенуха, душинина, логаза та інші.

Бойківчанка з Агафіївки Ганна Пришляк розповіла, що у 90-х роках минулого століття вона відтворила і зафільмувала для нащадків Святвечірнє дійство.

У прибраній хаті вечерю починає батько. Тричі ложку куті він підкидає до стелі, примовляючи: «Пшениця, як кутя, росте, як пруття» і «Гоц-кец, бички-телички!». Діти ловлять зерна, які падають вниз, і промовляють: «Я зловив корову», а той: «…а я телятко…».

Далі від старшого й до молодшого з’їдають по три ложки куті. На черзі паляниця з часником і сіллю, «шоби ся блуд ни чіпав, шоби ніяке зло не приступало». Потім споживають капусту (варену чи тушковану), горох, біб чи квасолю, заправлені олією, бульбу в лушпинні, гриби, мачанку, потраву, киселицю, чи квасівку з вівсяного борошна, чир – обов’язково з грубої муки, перемащені підсмаженою на олії цибулею голубці з ячмінної, вівсяної чи пшеничної крупи або з тертої бульби. Обрядовий хліб-кречун, як і паляницю, не ріжуть ножем, а лише ламають.

На жаль, традиції призабуваються, разом з рецептами багатьох страв. У селі вже декілька років не влаштовують і різдвяний вертеп. Немає кому. Школу закрили, а молодь захищає Батьківщину.

Лише старожили ще свято бережуть бойківські традиції.

Бабуся Ганна пригадала, як у дитинстві допомагала варити логазу — кашу з ячмінної крупи та квасолі. Їй мати доручала товкти у ступі зерна ячменю, щоб облущити їх від плівки. Тепер її не готують.

Цікавою є ще одна бойківська страва для очищення зашлакованого організму, яка називається «кичері». Для її приготування використовують логазу (ячмінну крупу), квасолю, моркву, цибулю та квашену капусту.

Сьогодні багато давніх страв призабуто, а більшість людей про них навіть не чула.

Щоб ви відчули Карпати на смак, радимо приготувати на Святвечір декілька бойківських страв.

Рецепти бойківських страв

Баба-шарпанина – запіканка з прісноводної риби

Інгредієнти:

• судак – 1 кг,
• пшеничне борошно – 1 склянка,
• олія – 2,5 ст. ложки,
• цибуля – 2 шт.,
• рибний бульйон – пів склянки,
• сіль, перець – до свого смаку.

Приготування:

Рибу почистити, промити, залити водою. У бульйон можна додати моркву та цибулину, зелень – для кращого смаку риби. Додати солі, довести до кипіння і варити ще 30 хвилин. Потім вийняти рибу з бульйону, дати охолонути, відділити від кісток і пошарпати на шматки.

Цибулю порізати на дрібні кубики та підсмажити.

У рибний бульйон додати борошно та вимішати тісто. По консистенції воно має бути як рідка каша. У тісто додати цибулю з олією та ще раз все вимішати.

Подрібнену рибу викласти на змащену маслом сковорідку, а зверху залити все тістом. Додати перцю та поставити у духовку.

Запікати потрібно 40 хвилин при 180 градусах.

Шарапанину подають гарячою.

Бульбяники з гарбузом

Інгредієнти:

• гарбуз – 200 г,
• сира і варена бульба – 200 г,
• яйце – 1 шт.,
• сіль, олія.

Начинка:

• домашній сир – 150 г,
• яйце – 1 шт.,
• сіль на смак.

Гарбуз і сиру картоплю натерти на дрібній тертці, викласти на друшляк, щоб стекла зайва рідина. Терту картоплю з гарбузом вимішати з картопляним пюре та яйцем, посолити.

Окремо зробити начинку: змішати сир і яйце, посолити, перемішати.

Руками зліпити паляничку, в середину якої покласти 1,5 чайної ложки начинки, краї загорнути і зліпити пиріжок.

Обсмажити на середньому вогні з двох боків.

Киселиця (вівсяний кисіль)

Киселицю варять з вівсяного борошна або із вівсяної крупи.

Інгредієнти на 3 літри киселиці:

• вівсяне борошно – 500 г,
• дріжджі – 25 г,
• окраєць житнього хліба,
• цибуля – 2-3 шт.

Вівсяне борошно, дріжджі та окраєць хліба поміщають у посудину, заливають теплою водою, накривають і залишають у теплому місці на добу. Потім проціджують, додають ще два літри води і варять, щоб не пригоріло. Коли закипить, додають підсмажену на олії цибулю.

Подають із картоплею чи квасолею.

Читайте також:

• Вареники без м’яса, але зі смаком м’яса: старовинний рецепт із секретом
• Домашній оселедець з товстолоба по-чечельницьки: смачний рецепт від рибалки з Одещини
• Рецепти страв для посту перед Різдвом: готуємо смачно та корисно