Статті

Про що розкажуть понад двісті рушників в одному з музеїв Одещини

З давнини рушник служив захистом оселі і людини. Ще задовго до народження дитини матері ткали білосніжне полотно, майстерно мережили його візерунками, щоб рушник «Щаслива доля» оберігав нащадків впродовж усього життя.

Рушники-обереги також вішали над дверима, над вікнами, щоб ніяке зло не проникло до хати. Обрамляли ікони, прикрашали стіни, накривали діжу з тістом, подавали гостям хліб-сіль.

Український рушник — символ злагоди, щасливої долі, надії та захисту від злих сил. З рушників озивається мудрість наших пращурів, їхні знання про світ зовнішній і внутрішній, про душу людську, про космос, буття, — повідав заслужений працівник освіти України вчитель історії Любашівського опорного закладу загальної середньої освіти Валерій Бондаренко. — Чудодійна сила рушника — в його візерунках і символах, її можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні.

З молоду педагог-етнограф збирає ужиткові речі селян. Його колекція старожитностей стала основою для відкриття у Любашівці етнографічного музею «Оберіг». Одна з кімнат вщерть заповнена рушниками: весільними, обрядовими, побутовими. Зі стін, заповнених полотнами від стелі до підлоги, ллється, переливаючись різними барвами, світло від цієї рукотворної краси. Деяким зразкам народної творчості — понад два століття! 

Якщо скласти докупи лише вишиту частину рушників, то протяжність візерункової стежини між минулим та сучасним становитиме понад 200 метрів! 

Торкаючись магічних візерунків

У Троїцькому будинку народної творчості імені Ростислава Палецького бібліотекарка Олена Яценко демонструє понад двісті українських рушників та вигаптуваних нитками картин вишивальниць з багатьох куточків півночі Одещини та сусідніх областей. Частину своїх скарбів жінці вдалося врятувати від знищення — багато селян безцінні полотна або просто викидали, або використовували як ганчір’я.

Чимало сил доклала бібліотекарка, щоб вручну відіпрати від вікового бруду й випрасувати життєдайне полотно, щоб візерунки знов засяяли усіма барвами.

— Сільські жінки — берегині глибокої традиції та вікової мудрості — закарбували на льняному полотні ключі до розуміння того, за якими законами Творець збудував цей Світ і яким шляхом потрібно рухатися людині по життю, — поділилася думками Олена Яценко. — Численні відвідувачі нашого музею часто намагаються доторкнутись до «живого» полотна з його магічними та загадковими криптограмами.

Вишивка причорноморського краю

Причорноморський рушник об’єднав у собі східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Часто використовувались мотиви церковної корони, хреста, двоголового орла тощо. 

Сьогодні в області єдиним фундаментальним етнографічним дослідженням історії українського рушника є книга «Українська вишивка. Північно-Західне Причорномор’я», надрукована 2018-го. Вона містить каталог вишитих старожитностей Одещини, опис семантики вишиваних образів — мотивів, орнаментів, композицій, а також відомості про сучасних майстрів вишивального мистецтва. 

— Зараз особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, що більше ми будемо їх знати, то радіснішим буде наше життя, — зазначив уродженець Любашівщини, одеський меценат, один з ініціаторів цього мистецького проекту Валерій Устянський, за сприяння якого також побачила світ книга «Українське весілля». 

Той мамин з оберегами рушник,

та мамина сорочка-берегиня

на всіх шляхах, кривавих та страшних,

нас сотні раз хрестами осінила.

Читайте також:

Share
Юрій Федорчук

Народився в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Свою трудову біографію розпочав у 1977 році рибалкою на підприємстві «Гірський Тікич» (Черкащина). Працював формувальником на Київському заводі залізобетонних виробів. Був учасником бойових дій в ДРА (Афганістан). Після здобуття вищої освіти в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті почав працювати у журналістиці. Був власкором газети «Одеські вісті». За плідну журналістську діяльність відзначений Почесними відзнаками та грамотами. Лауреат премії ім. Р.М. Палецького, лауреат Всеукраїнської премії ім. С.І. Олійника, лауреат конкурсу «Українська мова - мова єднання».

Останні статті

  • Новини

Прогноз синоптиків на п’ятницю, 20 вересня: трохи потеплішає

Завтра, у п'ятницю, 20 вересня 2024 року, в Одесі та Одеській області очікується невеликий дощ… Читати далі

2024-09-19
  • Новини партнерів

Куди очі дивляться: як організувати відпустку восени?

Не любите пекуче літнє сонце? Активно працюєте влітку і немає часу на відпустку? Тоді відпочинок… Читати далі

2024-09-19
  • Статті

Юний художник з Одещини створює галерею захисників України

Шістнадцятирічний Назар Ковальчук з невеличкого села Вербове Ананьївської громади з дитинства бореться з важкою недугою,… Читати далі

2024-09-19
  • Новини

Затверджено проєкт утримання парку імені Шевченка: що це означає

На пленарному засіданні сесії Одеської міської ради було затверджено новий проєкт утримання центрального парку імені… Читати далі

2024-09-19
  • Новини

Узимку в Україні може не бути світла по 18 годин на добу, – прогноз ООН

За прогнозами Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) цієї зими в Україні… Читати далі

2024-09-19
  • Статті

Розвивається попри війну: біля Рені та на Дунаї розпочали масштабне будівництво

Минулого місяця депутати Ренійської міськради ухвалили чергові рішення про виділення ділянок землі на березі Дунаю… Читати далі

2024-09-19