Причини виникненя хронічної втомиі як її подолати

Що таке синдром хронічної втоми?

Це хронічне системне захворювання, для якого характерні постійна слабкість, як фізична, так і психічна, що не зникає навіть після тривалого відпочинку.

За статистикою, жінки стикаються з цією проблемою майже втричі частіше, ніж чоловіки. Окрім того, пацієнти з синдромом хронічної втоми часто страждають і від інших неврологічних порушень, як-от неврози, панічні атаки та мігрені.

Раніше симптоми цього синдрому прирівнювали до неврастенії, депресії або іпохондрії, пояснюючи їх авітамінозом чи ослабленням імунітету. Проте вже наприкінці ХХ століття його офіційно визнали самостійним соматичним захворюванням.

Які причини викликають хронічну втому?

На сьогодні точні причини виникнення синдрому залишаються невідомими. Проте відомо, що перевтома нервової системи та зниження життєвих сил можуть бути спровоковані низкою факторів:

• Хронічні хвороби, зокрема анемія, гіпотеріоз, діабет або патології шлунково-кишкового тракту;
• Психічні розлади, такі як депресія, фобії, хронічний стрес, тривожність та панічні атаки;
• Інфекційні захворювання, включно з герпесом, гепатитом, ентеровірусами та COVID-19;
• Нездоровий спосіб життя: постійний недосип, надмірне вживання алкоголю та кави, розумова чи фізична перевтома, нестача фізичної активності та прогулянок на свіжому повітрі;
• Неправильне харчування: як недоїдання, так і переїдання, а також дефіцит вітамінів та мінералів;
• Несприятливі екологічні умови: люди, які мешкають у великих промислових містах, частіше стикаються з синдромом хронічної втоми;
• Тривалий прийом деяких лікарських препаратів.

Читайте також: Курси першої медичної допомоги: де безкоштовно цьому навчають в Одесі

На що слід звернути увагу?

Основна ознака синдрому хронічної втоми — це постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку. Додатково можуть спостерігатися такі симптоми:

• Запаморочення, що посилюється при зміні положення тіла;
• Головний біль та пульсація в скронях;
• Проблеми з пам’яттю, зниження концентрації уваги та загальна втрата працездатності;
• Неповноцінний сон: часті пробудження, нічна тривожність та занепокоєння;
• Постійна слабкість і апатія навіть після виконання простих завдань;
• Часті перепади настрою, дратівливість, негативні думки;
• Порушення рухової активності: біль у м’язах та суглобах, тремор рук, м’язова слабкість;
• Ослаблення імунітету: часті застуди, загострення хронічних захворювань, рецидиви перенесених раніше хвороб.

Також можливі скарги на біль у горлі, збільшення лімфовузлів, порушення травлення, зміни апетиту та надмірну сонливість.

Яке лікування застосовують?

Синдром хронічної втоми діагностують після щонайменше шести місяців прояву клінічних симптомів. Оскільки більшість з них можуть бути пов’язані з іншими захворюваннями, діагноз встановлюють після виключення ендокринних, інфекційних, аутоімунних та онкологічних причин.

Лікування залежить від конкретних причин виникнення синдрому. Воно може включати прийом антидепресантів, противірусних препаратів, імуномодуляторів, вітамінів і протизапальних засобів. Рекомендовано також проходження фізіотерапевтичних процедур і психотерапію.

Читайте також:

• «Ліки на замовлення»: хто і навіщо в Одесі робить препарати вручну
• Коли ліки подешевшають?