Статті

Потужніший вибух в Одесі: 105 років тому близько 20 тисяч городян залишилося без житла

31 серпня 1918 року в районі Бугаївки та Другої Застави сталася одна з найсильніших техногенних катастроф – вибухнули артилерійські склади.

Під час Першої світової війни з цих складів, що розташовувалися на Бугаївці у районі Водяної балки, боєприпаси надходили на Румунський фронт. Також цими снарядами постачали російську армію, яка воювала біля Туреччини.

О 15 годині 20 хвилині 31 серпня на території складів пролунав перший вибух, потім було ще кілька потужних вибухів, після яких спалахнула страшна пожежа. Те, що не змогли зруйнувати вибухи, — знищив вогонь.

Буквально за кілька годин пожежами було охоплено велику територію — від Дюківського парку до Стрільбищного поля.

Вогонь перекинувся на Хлібне містечко, яке знаходилося між Першою та Другою Заставами. Там зберігалися великі запаси зерна, які згоріли практично повністю. Гасили пожежу близько 10 години.

Жителі району з жахом вискакували з будинків, хто в чому був і бігли до моря. Скрізь лунали крики та плач. Понад 700 людей було вбито та поранено і, за різними підрахунками, від чотирьох до 20 тисяч одеситів залишилися без житла.

Надвечір 31 серпня припинив роботу центральний телеграф, телефонна станція, зупинився рух пасажирських поїздів. З 10 години вечора в місті ввели комендантську годину.

Катастрофа торкнулася майже всіх районів Одеси. Вибухами та пожежами були знищені заводи Бродського, Раухвегера, Яловікова, Арпса, хімічний завод, миловарна фабрика та паровий млин, а також житлові будинки в районі Бугаївки, Далеких та Близьких Млинів, Молдаванки та Слобідки.

Одеса у цей час входила до складу Української держави гетьмана Павла Скоропадського та була окупована військами Австро-Угорщини та Німеччини. Офіційно винних у катастрофі так і не знайшли, хоча німці вважали винними англійців, а українська влада – радянська. Єдине, що можна було сказати точно, це те, що вибухи спровокувало порушення умов зберігання боєприпасів, а також недбалість відповідальних осіб.

Джерела: od.vgorode.ua, uc.od.ua

Читайте також:

Share
Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.

Recent Posts

  • Реклама / Новини партнерів

Коли зуб «просто болить»: чому не можна чекати і що робити прямо зараз

Ви помічали, що більшість людей звертаються до стоматолога лише тоді, коли зазнавати болю вже неможливо?… Read More

17-05-2026 в 22:54
  • Реклама / Новини партнерів

Робочі станції: вибір професійного обладнання для складних завдань

Робочі станції — це потужні обчислювальні системи, які використовуються там, де звичайний комп'ютер не справляється. Read More

17-05-2026 в 21:56
  • Новини

Атаки по Одещині: страхова компанія компенсувала втрати вантажів на мільйони

Російські атаки на портову інфраструктуру Одещини призвели до багатомільйонних втрат — страхова компанія вже виплатила… Read More

17-05-2026 в 20:29
  • Новини

Цивільний кодекс: нові правила аліментів можуть змінити життя одеських сімей

У проєкті Цивільного кодексу пропонують суперечливі зміни щодо аліментів. Серед них — скорочення строків стягнення… Read More

17-05-2026 в 19:29
  • Реклама / Новини партнерів

Освіта замість маркетингу: як інтернет-магазин Chernomor Cosmetics вирощує українських майстрів

У б'юті-індустрії існує парадокс, який добре знайомий кожному досвідченому майстру. Можна купити найдорожчий набір професійних… Read More

17-05-2026 в 19:07
  • Статті

Одеська художниця перетворила старі вікна на картини

В Одеському музеї західного і східного мистецтва відкрилася виставка «Вікна старого міста» художниці IraVish (Ірини… Read More

17-05-2026 в 18:48