Поляк, який перевернув історію Одеси: одну з вулиць міста назвали на честь Яна Длугоша

Добралися ми з вами по Одесі до 11-ї Суворовської вулиці, яка тепер – Яна Длугоша. Хто це такий, чому не знаю? Зрозуміло, поринаю з розгону у Вікіпедію.

Хроніки Длугоша допомогли дізнатися справжній вік Одеси

Там посилання на новину, що «В Одесі з’явиться більше вулиць на честь УКРАЇНСЬКИХ діячів». У списку майбутніх (на той період) перейменувань – поява вулиці Яна Длугоша (1415-1480 рр, Польща).

Супер, ідемо далі у пошуках не лише «українськості» цього поважного пана, але й його «одеськості». Адже, як не як, але всезнайка-Вікіпедія підказує, що зараз на всій території України вулиця Яна Длугоша є лише в Одесі.

Ще була в період між Першою та Другою світовими війнами у Львові така вулиця, але зараз вона – Кирила і Мефодія. І ще в Луцьку в той же період була вулиця Яна Длугоша, зараз вона Мельнична. А до чого тут Одеса? Не розумію я, вузьколобий! Але – ура! – все ж докопався до глибини логіки тих, хто «продавив» в Одесі це перейменування.

Пан Длугош – автор 12-томних «Анналів або Хронік великих королів Польщі». Так от, у цій роботі згадується у хронології 1415 року королівський порт Качубеїв, що є найдавнішою згадкою про Хаджибей – попередника Одеси. Ось така вона, «одеськість» Длугоша…

Довідка з Вікіпедії: Хаджибей (тур. Hacıbey, кримськотат. Hacıbey). Інші назви, які зустрічаються в історичній літературі – Гаджибей, Качибей (пол. Cacybei, Cacubius), Коцюбіїв (укр. Коцюбіїв), Какубія – відоме з XIV століття поселення (кам’яний замок, стоянка для суден і порт), яке знаходилося на березі Одеської затоки, на місці сучасного міста Одеса. Поселення було зруйноване і занепало у XV столітті (за іншою гіпотезою – у другій половині XVI століття) і було відроджене за Османської імперії у XVIII столітті.

Тому праця Длугоша зараз – головне свідчення і аргумент того, що вік Одеси набагато більший, ніж той, який називають прихильники російсько-імперської версії про заснування міста Катериною ІІ у 1794 році. Порт і місто на цьому місці існували задовго до цього.

Кому цікаві подробиці, прочитати про це можна ось у цих наших публікаціях:

• Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (фото, ілюстрації);
• День народження Одеси: що не так з нашою історією?
• Одеський історик розвінчав 12 найпопулярніших одеських міфів (Частина друга) (відео).

Життя Яна Длугоша

Народився історик у дворянській родині середнього достатку, один із 12-ти дітей. Батькам, які назвали його Яном, настільки, ймовірно, подобалося це ім’я, що вони, «вигадуючи» надалі ще трьох хлопців, усім їм дали ім’я Ян. Тому наш герой підписував у зрілому віці свої праці як Ян Длугош Старший.

Здобув освіту в Краківському університеті, де вивчав діалектику і філософію, був прийнятий на посаду секретаря краківського єпископа. З 1467 року на нього було покладено обов’язок учителя королівських дітей. Незадовго до смерті був обраний львівським архієпископом, але, не дочекавшись посвяти, помер.

Серед численних його творів найбільш відомі «Аннали, або хроніки великих королів Польщі» у 12 книгах, які зазвичай називають «Хронікою Длугоша». Цю найповнішу польську середньовічну хроніку він писав з 1455 по 1480 роки латинською мовою за типом твору римлянина Тита Лівія, прихильником якого був Длугош. Якщо кількома словами, то ним була проведена величезна робота, його фундаментальна праця пролила світло на багато нюансів історії Польщі і далеко не лише Польщі.

Ну і на завершення хочу із наполегливістю давньоримського сенатора Марка Порція Катона звернутися до панів, які курують перейменування вулиць в Одесі. Нагадаю, цей Катон кожен свій виступ у сенаті закінчував словами: «Карфаген має бути зруйнований!» Так ось вам моя, не вперше висловлена думка: вулиця Сегедська в Одесі має бути перейменована!

Той, хто вважає, що угорське місто Сегед і досі побратим української Одеси, нехай протверезіє! Що має ще скоїти угорський «пахан» Орбан, щоб довести свою ненависть до України?! Протертися нашим прапором? Чекайте і цього, вже недовго! У «братньому» Сегеді з цього приводу були народні хвилювання? Ага, зараз!

Як, до речі, і в угорському Залаегерсегу – так званому побратимі мого рідного зраненого Херсона. Там також вулиця зіпсована табличками з назвою міста – «побратима». І з цим пора щось робити!

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса