Новини Одеси

Удар по мосту в Києві та помста «Нептуна» в Орлі

Сьогодні, у суботу, 7 листопада 2026 року, – 1718-й день повномасштабної війни Росії проти України. Ніч минула під знаком масованої ракетно-дронової атаки: головною ціллю російських військ знову стала енергетична інфраструктура, а в Києві під удар потрапив Північний міст. Водночас українські ракети «Нептун» уразили підприємство російського військово-промислового комплексу в Орлі. Крім того, стало відомо, хто, за даними української розвідки, організував і здійснив авіаудар по Камишувасі, який забрав життя 55 людей.

Ключові моменти:

  • У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено Північний міст, житлові будинки та енергетичні об’єкти.
  • ППО нейтралізувала загалом чотири ракети та 149 безпілотників.
  • Українські «Нептуни» уразили завод «Протон-Електротекс» в Орлі.
  • ГУР назвало імена шести російських льотчиків і полковника, причетних до удару по Камишувасі.
  • З’явилися повідомлення про можливе використання ЗСУ супутникових терміналів HiSky як альтернативи Starlink.
  • Зеленський попередив про небезпеку нової безпеки Європи за участю Росії.

Атака на Київ: Північний міст і проблеми зі світлом

У ніч на 7 листопада російські війська завдали по Києву масованого комбінованого удару. Під обстріл потрапили об’єкти інфраструктури та житлові квартали. Одним із найпомітніших наслідків стало пошкодження Північного мосту через Дніпро.

Як повідомив міський голова Віталій Кличко, рух мостом перекрили в обох напрямках. Пошкоджено дорожнє покриття, тролейбусну контактну мережу та лінію електропередачі. Також постраждали п’ять вантажівок, які перебували на парковці біля мосту.

У Солом’янському районі виникли пожежі, пошкоджено житлові будинки, дитячий садок і нежитлову будівлю. За однією з адрес частково зруйновано фасад першого поверху п’ятиповерхівки. У кількох будинках вибуховою хвилею вибило вікна.

Фото ДСНС Києва

За останніми повідомленнями міської влади, у Києві постраждали п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. Двох поранених госпіталізували.

Нагадаємо, раніше на півдні Одеської області внаслідок російської атаки пошкоджень зазнала енергетична та цивільна інфраструктура. Частково зруйновано складське приміщення служби доставки, постраждали адміністративна будівля підприємства з виробництва медичних виробів, коледж і гуртожиток.

Але удар по транспортній інфраструктурі – далеко не єдина проблема для столиці. Пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти, через що в місті склалася складна ситуація з електропостачанням. Це позначилося і на роботі систем водопостачання та опалення.

Як повідомив президент Володимир Зеленський, під ударом опинилися підстанції, що з’єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом і центральними регіонами країни. Енергетики та комунальні служби працюють над відновленням пошкодженої інфраструктури.

Київщиною атака не обмежилася

У Київській області найтяжчі наслідки зафіксували в Броварському районі: загинув 66-річний чоловік, ще двоє людей постраждали. Пошкоджено десять домоволодінь, 12 автомобілів, гараж, склад, станцію техобслуговування та автозаправку.

У Бориспільському районі пошкоджень зазнали дві багатоповерхівки та приватний будинок. У Бучанському районі постраждав один приватний будинок, у Білоцерківському – чотири.

Під ударом опинилася і Житомирська область. Російські війська атакували енергетичну та паливну інфраструктуру Житомирської та Звягельської громад. Пожежі, що виникли, ліквідували, ремонтні роботи тривають. За інформацією обласної військової адміністрації, загиблих і постраждалих немає.

В інших регіонах наслідки атак також виявилися серйозними:

  • Сумська область. За минулу добу російські війська обстріляли 19 населених пунктів. Одна людина загинула, ще 13 дістали поранення.
  • Вінницька область. Під ударом опинилися об’єкти енергетичної інфраструктури. Одна людина постраждала, її стан оцінюють як тяжкий.
  • Дніпропетровська область. Російські безпілотники атакували Павлоград. Пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок, постраждали троє людей, зокрема 11-річна дівчинка.
  • Чернігівська область. Унаслідок удару пошкоджено об’єкт електропостачання. Без світла залишилися близько 150 тисяч абонентів у Чернігівському та Корюківському районах, а також у Чернігові й Славутичі.

Читайте також: Атаки на торговельні судна в Чорному морі: НАТО посилює спостереження, але загрози залишаються

Чотири ракети та 149 дронів: що вдалося збити українській ППО

Повітряні сили ЗСУ оприлюднили попередні результати відбиття масованої атаки, яка розпочалася ввечері 6 листопада.

За даними військових, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», «Циркон», KN-23 і С-400, а також 172 ударні безпілотники. Серед них були Shahed, зокрема 137 реактивних, «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія».

Основним напрямком удару стала Київська область.

Станом на 9:00 7 листопада українська протиповітряна оборона збила або подавила чотири ракети та 149 безпілотників. Водночас влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 24 локаціях, а падіння уламків збитих цілей – ще на десяти.

Ситуацію прокоментував військовий кореспондент Андрій Цаплієнко. Він звернув увагу на те, що з десятків балістичних ракет, запущених по Україні, вдалося перехопити лише чотири.

«На жаль, через специфічний політичний курс Трампа нам нічим їх збивати», – заявив журналіст.

Це його оцінка причин ситуації, що склалася з протиповітряною обороною. Саме по собі число перехоплених ракет не дає повної картини: Повітряні сили в ранковому зведенні не вказали загальну кількість ракет, випущених Росією.

«Нептуни» знову дістали завод російського ВПК в Орлі

Поки російські війська атакували українську інфраструктуру, у російському Орлі пролунали вибухи. Під удар потрапило підприємство «Протон-Електротекс», пов’язане з виробництвом компонентів для російського озброєння.

Фото із соцмереж

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що в ніч на 7 листопада Сили оборони України завдали ракетного удару по заводу із застосуванням берегових ракетних комплексів «Нептун» ВМС України.

На території підприємства зафіксовано влучання, після якого почалися пожежа та вибухи. Масштаби завданих збитків уточнюють.

«Протон-Електротекс» спеціалізується на виробництві оптоелектронного обладнання та силової електроніки. За даними Генштабу, підприємство випускає, зокрема, модулі для авіаційних ракет Х-71 «Ковер» і перемикачі-інвертори для балістичних ракет «Іскандер-М».

Це не перша атака на завод: українські сили вже уражали його 23 жовтня.

Повідомлення про атаку безпілотників також надходили з Бєлгорода та Енгельса.

ГУР назвало російських льотчиків, причетних до загибелі людей у Камишувасі

Українська воєнна розвідка встановила імена російських військових, яких вважає причетними до авіаудару по школі в селищі Камишуваха Запорізької області. Саме там 2 листопада російські війська атакували будівлю, де місцеві жителі отримували гуманітарну допомогу та ховалися від обстрілів.

За даними ГУР, операцію спланував полковник Федір Зубаков – начальник групи вогневого ураження штабу російського угруповання військ «Дніпро».

Для завдання удару залучили чотири літаки Су-34. Розвідка встановила особи шести льотчиків, які скидали авіабомби:

  • капітан Сергій Єлісєєв;
  • капітан Дмитро Звєрєв;
  • старший лейтенант Родіон Плотніков;
  • старший лейтенант Микита Ігнатьєв;
  • старший лейтенант Максим Соколенко;
  • лейтенант Вадим Перехрест.

Екіпаж ще одного російського літака встановлюють.

Ліквідація наслідків атаки у Камишевасі

Тим часом кількість загиблих внаслідок удару по Камишувасі продовжує зростати. За даними ДСНС Запоріжжя, станом на ранок 7 листопада вона сягнула 55 осіб. За минулу добу рятувальники дістали з-під завалів тіла та останки ще дев’ятьох загиблих.

Пошуково-рятувальні роботи тривають. За інформацією української розвідки, понад 50 людей також вважаються зниклими безвісти.

ЗСУ знайшли заміну Starlink? Що відомо про супутникові термінали HiSky

На тлі залежності української армії від супутникового зв’язку Starlink з’явилися повідомлення про можливе використання ЗСУ ізраїльських терміналів HiSky.

Про це заговорили російські військові блогери, які стверджують, що українські сили могли почати застосовувати систему для керування маршрутами далекобійних безпілотників над територією Росії.

Головна відмінність HiSky від Starlink, на яку звертають увагу автори цих повідомлень, – можливість підключатися до різних супутників, а не залежати від однієї супутникової мережі. Компанія не має власного угруповання супутників: термінали використовують доступні апарати на орбіті.

За опублікованими описами, пропускна здатність системи порівняно невелика, але її може вистачати для передавання телеметрії та коригування маршруту безпілотника. Для трансляції відео в реальному часі таких можливостей недостатньо.

За темою: Україна зробила крок до власного Starlink: на орбіті запрацював перший український супутник зв’язку

Водночас офіційного підтвердження того, що ЗСУ вже використовують HiSky, поки немає. Тому говорити про повноцінну заміну Starlink передчасно.

«Це небезпечно»: Зеленський застеріг Європу від нової системи безпеки за участю Росії

Президент Володимир Зеленський вважає небезпечним обговорення нової архітектури безпеки Європи за участю Росії до завершення війни проти України.

Про це він заявив в інтерв’ю журналісту CNN Джейку Тапперу, коментуючи ініціативу американської сторони.

За словами Зеленського, він поки не знає всіх деталей запропонованого проєкту. Однак його непокоїть сама послідовність обговорення: Росія не демонструє готовності завершити війну, але вже хоче говорити про нову систему безпеки на європейському континенті.

«Це небезпечно. Причому для ЄС навіть більше, ніж для нас», – наголосив глава держави.

Зеленський вважає, що спочатку міжнародні партнери мають зосередитися на припиненні російської агресії проти України, а вже після цього обговорювати майбутні правила безпеки в Європі.

Він також застеріг від сценарію, за якого великі держави вирішуватимуть долю європейських країн без урахування їхніх інтересів. За словами президента, Україна не хоче повторення Ялтинських угод і не допустить, щоб Росія отримала можливість поділити Європу.

Раніше ми розповідали, як виживають в окупації жителі Кінбурнської коси.

Share
Катерина Манохіна

Катерина Манохіна – авторка видання "Одеське життя". Філологиня за освітою (Сімферопольський університет) та редакторка за покликанням. Розпочала кар'єру у 2013 році редактором на сайті «События Крыма». Події 2014 року стали випробуванням на дотримання журналістської етики та сміливості казати правду. Я переїхала в Одесу й закохалася в це місто.

Recent Posts

  • Новини Одеси

Бюджет-2027: що може змінитися у виплатах, зарплатах і фінансуванні регіонів

Проєкт державного бюджету України на 2027 рік пройшов перше читання, але його основні параметри ще… Read More

07-11-2026 в 09:42
  • Новини Одеси

Україна втрачає виноградники: чи вдасться Одещині зберегти статус винної столиці

Чи залишиться Україна країною власного вина, якщо площі виноградників продовжують скорочуватися? Одещина досі утримує першість… Read More

07-11-2026 в 08:32
  • Новини Одеси

Де на Одещині не буде газу в листопаді: назвали адреси та дати ремонтів

Газові обмеження на Одещині продовжуються: частина споживачів тимчасово залишиться без блакитного палива, а для інших… Read More

07-11-2026 в 07:21
  • Новини Одеси

Одеський гумор: субота прийшла, а мотивація знову взяла вихідний

Доброго ранку! Субота — чудова нагода нарешті взятися за всі справи, які так довго чекали… Read More

07-11-2026 в 06:29
  • Новини Одеси

Геомагнітний шторм у вихідні: чого чекати від Сонця 7 листопада

У суботу, 7 листопада 2026 року, на Землі очікується підвищення геомагнітної активності. За даними Центрів… Read More

07-11-2026 в 05:45
  • Реклама / Новини партнерів

Робот-пилосос Dreame: технології, що заслуговують на увагу

Робот-пилосос Dreame будує карту квартири, об'їжджає перешкоди, чистить килими і, в залежності від моделі, миє… Read More

06-11-2026 в 22:28