Статті

Подорожуємо до Кілії — найдавнішого міста України

Кілія знаменита дунайським оселедцем, винами і жаб'ячими лапками, які не так давно навіть експортували до Франції. Крім того, жителі міста стверджують, що тільки у них росте сорт винограду "Новак", з якого виходить приголомшливе вино. А на протилежному березі Дунаю розташоване румунське місто, яке називається майже так само, як і українське, — Кілія-Веке.

Богдан Хмельницький потрапив на турецькі галери з Кілії

Історики вважають, що Кілія — найстаріше місто нашої країни, припускають, що воно виникло ще в VII столітті до нашої ери. У той час воно було невеликим торговим поселенням грецьких купців і називалося Псилон. Потім, за легендою, у цих місцях Олександр Македонський заклав місто, яке назвав Ахілією — на честь свого предка Ахілла. Згодом назва перетворилася на Хіллію, а потім місто стали називати Кілією. У XI столітті тут з’явилася фортеця, побудована візантійцями, про яку сьогодні нагадують тільки ставки на території міського парку.

У XIII столітті Кілію завоювали монголо-татари, і вона стала найзахіднішим володінням Золотої Орди. Як і всі великі порти, що перебували під турецьким пануванням, Кілія мала вихід на міжнародний ринок. У той час у таких містах розгортали великі невільничі ринки, на яких продавали захоплених у полон невільників. До речі, саме на невільничому ринку Кілії, після того, як потрапив у полон, був проданий у рабство на турецькі галери майбутній український гетьман Богдан Хмельницький.

Приблизно в цей самий час, завдяки зручній пристані, Кілію як торговельний пункт уподобали генуезькі купці, створивши тут свою колонію. Звідси до країн Середземномор’я експортували хліб, мед, віск, сіль і коней.

Коли Кілія належала туркам, тут було заборонено будувати християнські храми вище за мечеті. Ба більше, будь-яка церква мала бути не вищою за два з половиною метри — висоти турецького вершника зі списом, що сидить на коні. І тоді 1485 року християни, які жили на той час у Кілії, пішли на хитрість. Вони збудували храм, який не перевищував дозволеної висоти над землею, натомість усередині церква йшла вглиб рівно настільки, щоб перевершити мечеть. Дванадцять сходинок вели вниз — у просторий і величний християнський храм, який присвятили святому Миколаю. Це єдина в Україні підвальна церква і найстаріша культова споруда в місті. Вона збереглася до нашого часу, але її неодноразово перебудовували.

Околиці Кілії

Приморське

До Одеси – 209 км. У XVIII столітті тут виникло українсько-російське поселення з назвою Жебріяни. Першими його жителями були селяни, які втекли від кріпосного гніту з різних губерній Російської імперії. До кінця століття на картах його позначали під турецькими назвами Аджибрали або Хаджі Ібрагім.

Десантне

До Одеси – 201 км. Село виникло наприкінці XVIII століття на місці татарського поселення і носило назву Галілешти. У липні 1944 року біля села висадилися 11 десантників, і дев’ять із них загинули в боях із фашистами. На згадку про їхній подвиг у центрі села встановлено пам’ятник, а ім’я командира навіки вписано в списки жителів села. На згадку про цю подію Десантне й отримало свою назву.

Острів Зміїний

Заповідник на острові Зміїному, що розташований за 142 км від Одеси, був створений для збереження місця зупинки та відпочинку, необхідного пернатим під час перельоту, а це близько 200 видів птахів. На острові, крім науково-дослідної станції Одеського університету, розташовувалася прикордонна застава, пошта, магазин, причал і чотири пляжі. Планувалося створення туристичного та дайвінг-центрів.

У 2022 році, з 24 лютого до 30 червня за острів Зміїний вівся бій, унаслідок якого російські війська його покинули. Багато аналітиків вважають, що якби вони змогли закріпитися і розмістити на острові достатню кількість озброєння, то домінували б у північно-західній частині Чорного моря. Крім того, змогли б використовувати острів як плацдарм для висадки десанту в Одеській області.

Ярмарки, свята, фестивалі

  • День міста Кілія – третя субота жовтня
  • День Кілійського району – жовтень
  • Фестиваль-виставка з дегустацією молодого вина – жовтень
  • День дунайського оселедця – травень

Читайте також: Подорожуємо з «Одеським життям»: від римської фортеці – до Ізмаїла

Джерела: vokrugsveta.ua; aif.ua; web.archive.org

Фото: SalloAlex/Вікіпедія; Edit Beneraf/Вікіпедія

Share
Ирина Сорокина

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.

Recent Posts

  • Новини

Відключення світла в Одесі 24 листопада: що змінилося у графіках

За інформацією компанії «Укренерго», сьогодні, в неділю, 24 листопада 2024 року, заходи обмеження споживання електроенергії… Read More

2024-11-24
  • Новини

Війна, день 1005: чи готова Європа до тривалої війни з Росією?

Почалася тисяча п'ята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Ситуація на фронті залишається складною.… Read More

2024-11-24
  • Новини

“Україна будує резервації для переселенців”,- новий фейк російської пропаганди

Російська пропаганда не має меж в абсурдності та продукує нові фейки, спрямовані на підрив єдності… Read More

2024-11-24
  • Новини

Троє відомих одеситів увійшли до ТОП-100 українців, які наближають Перемогу

Одесити Катерина Ножевнікова, Андрій Ставніцер та Еліна Світоліна потрапили до сотні відомих українців, які роблять… Read More

2024-11-24
  • Статті

На Одещині рибалки самостійно зарибили річку та врятували її

У селі Гвоздавка Друга на Одещині рибалки-ентузіасти взяли на себе відповідальність за порятунок річки Кодими.… Read More

2024-11-24
  • Новини

Анекдот дня: про Сему, Фіру та проституцію

Усім великий привіт! Гадаємо, цей недільний день виявиться кращим за попередній. Почніть його з усмішки… Read More

2024-11-24